Нікого не їм і нікого не експлуатую: Вегани розповіли про свій спосіб життя

Вегани не вживають продукти тваринного походження. Не носять шкіру, хутро і вовну. Не ходять в зоопарки, дельфінарії, не відвідують цирки с тваринами. Не користуються косметикою та побутовою хімією, яка тестувалася на живих істотах. Тобто, їх веганство не просто дієта – це скоріш спосіб життя.

Веганство – це набагато більше, ніж користь для здоров’я

У якийсь момент Алевтина Козачок зрозуміла, що її активістська діяльність почала переростати в професію. І тепер дівчині досить складно визначити, де закінчується робота і починається активізм. Зараз вона працює в міжнародній організації «Відкриті Клітки Україна», члени якої стараються покращити становище тварин на фермах. Також Алевтина веде YouTube-канал «mediocre vegan», на якому розповідає про веганський спосіб життя, в тому числі через призму доказової медицини. За її словами, вона не є лікаркою або дієтологом, тому в своїх відео лишень транслює доступну інформацію з якісних джерел.

«На самому початку я зацікавилася не скільки веганством, скільки конкретним видом харчування в його межах, – згадує вона. – Це допомогло мені впоратися з деякими залишковими симптомами харчового розладу, що залишилися з підліткового віку. Мені знадобилося близько півроку, щоб зрозуміти, що, по-перше, початковий вибір дієти не був оптимальним. І по-друге, що веганство – це набагато більше, ніж користь для здоров’я».

За словами Алевтини, згодом вона почала цікавитися збалансованим харчуванням, а також екологічними і етичними аспектами веганства. А також тим, як можна найбільш ефективно просувати веганство в маси.

«Складнощів в харчуванні не було взагалі, – підкреслила вона. – Але в зв’язку з роботою мені дуже часто доводиться стикатися як з веганами, які ведуть себе не дуже адекватно, так і з лютими противниками рослинного харчування. Тому, мабуть, основні труднощі – це навчитися чути їх і максимально не піддаватися негативним емоціям, які неминуче виникають в дискусіях. Хочеться бути ефективною в спілкуванні, а над цим потрібно постійно працювати».  

Зараз Алевтина живе в Києві. Дівчина зазначає, що тут просто бути не тільки веганом, але й веганом-гурманом. Кафе зі смачною їжею, спеціалізовані магазини та й просто цікаві продукти в супермаркетах – цінителів етичного харчування є чим порадувати. Правда, цього не скажеш про маленькі міста і, тим більше, села. Тут вибір куди скромніший. Що стосується пошуку однодумців, то з багатьма Алевтина познайомилася завдяки роботі. Також вона радить веганам-початківцям не забувати про соцмережі – там можна легко знайти людей зі схожими інтересами. А якщо говорити про можливі упередження проти веганства, то у Алевтини є свій рецепт боротьби з ними:  

«Найкраще, що можна зробити – це не реагувати на них «тут і зараз», – підкреслила вона. – А просто особистим прикладом підтверджувати зворотне. Не бути агресивними, не нав’язувати, не засуджувати. А розповідати про свої переконання тим, хто дійсно зацікавлений, годувати людей смачною рослинною їжею і бути звичайною людиною, з якою навколишні можуть себе ідентифікувати – ось і вся запорука успіху».

На війні я їв помідори з кетчупом і запивав томатним соком

Веганить 41-річний поліцейський Вадим Лісничук з 2012 року. За його совами, рішення змінити своє життя прийшло зовсім випадково. Чоловік просто прокинувся вранці і зрозумів, що відтепер він – веган. У Вадима було чимало причин, щоб прийти до такого рішення – від прагнення бути здоровим і до бажання спробувати щось новеньке. Однак найголовніша причина – це любов до тварин. З тих пір в житті Вадима відбулося багато змін, але бажання залишатися веганом ніяк не змінилася. 

«Єдина складність була тоді, коли проходив службу в АТО в 2014-2015 рік роках, – згадував він. –  Особливо в зимовий період. Але за всі 8 років веганства було тільки два зриви, і то в 2012 році. Я двічі спробував якийсь м’ясний продукт. Чи то ковбасу, чи то якийсь балик ... Уже й не пам’ятаю».

Варто зауважити, що до війни Вадим був строгим сироїдом. Тобто взагалі не вживав термічно оброблену їжу. Але на війні він почав їсти хліб, макарони, варену картоплю. 

«Зараз також на цю групу продуктів зриваюся, але останнім часом все рідше і рідше. Збираюся в цьому році знову перейти на сироїдіння, але це непросто. Коли ти зовсім один в цьому прагненні, то всі навколо постійно підводять і намагаються «зламати». –  Сміється поліцейський.

За словами Вадима, за вісім років він уже встиг пожити в Києві, Харкові, Черкасах, Чернівцях. Був в зоні АТО. Він зазначив, що в Україні немає міста або села, в якому важко бути веганом. Єдине, що поки Вадим не має однодумців. Ні серед родини, ні серед друзів. Хіба що старша дев’ятнадцятирічна донька на півроку відмовилася від м’яса. До того ж, такий спосіб життя інколи може викликати нерозуміння з боку оточуючих. Але Вадим ставиться до цього по-філософськи. Він уже вибрав світ без насильства і болю для всього живого. Звичайно, не обходиться і без жартів щодо такої позиції.

«Таке відбувається постійно, - розповів Вадим. – Всі ці кумедні малюнки, картинки. Всі вони надсилаються моїми друзями. І особливо – військовими побратимами. У мене навіть позивний «Агроном». Це тому, що всі сідали їсти «нормальну їжу», а у мене завжди або помідори, або морквина, або яблучко. Найсмішніше, що згадують мої військові побратими, так це те, як я в скрутні часи, на війні, їв помідори з кетчупом і запивав томатним соком».

За його словами, на будь-які стереотипи і упередження потрібно відповідати посмішкою. А також дозволяти і собі, й іншим бути собою. Те ж саме стосується жартів. «Лише той є гідним, хто світ робить кращим», – упевнений Вадим.

Мені не хотілося кого-небудь їсти, експлуатувати чи приносити страждання

Медіаменеджер зоозахисної організації «Відкриті Клітки Україна» 31-річна Андріана Федевич стала вегетаріанкою далекому 2008 році. І так поступово доросла до веганства. До цього більше двох років займалася приготуванням перших в Україні веганських хот-догів в львівському кафе Dogs Like Ducks. Причому в тому закладі також проводилися лекції, кінопокази, благодійні акції. Тим самим вона зі своїми колегами допомагала притулкам для тварин, благодійним та громадським організаціям, в тому числі і вже загаданим «Відкритим клітинам».

«Чому поміняла хот-доги на активізм? Все просто, – згадує Андріана. –  Коли я вигоріла в кафе, то поставила собі питання: чим би я займалася, якби фінансове питання у мене було би закрите? І відповідь прийшла – я точно займалася би активізмом! Тому зараз я там, де і повинна бути. Також робити веганські хот-доги мене підштовхнуло бажання допомагати тваринам, популяризувати веганство і робити життя тварин і веганів кращим. На мій погляд, зараз я можу принести набагато більше користі».

Веганом вона стала в 2017-му. Причина була одна – Андріані не хотілося нікого їсти, експлуатувати або приносити страждання. Також вона зазначає, що своїми веганськими хот-догами вони змогли трохи сколихнути Львів і розширити коло однодумців. Також Андріану не може не тішити той факт, що їх кафе потрапило в топ-100 кращих веганських закладів світу за версією «Happy Cow».

«Звичайно, за весь свій довгий шлях веганства я стикалася з нерозумінням, глузуванням, жартами і навіть агресією, –  згадує вона. – Були жарти про те, що рослини теж відчувають біль. Або про те, що вегани повинні їсти тільки камені. З роками я виробила імунітет до цього. Іноді у відповідь я віджартовуюсь фразами на кшталт: «я не їм м’яса не тому, що люблю тварин, я тому, що не люблю рослин». Іноді можу і жорсткіше пожартувати. Все залежить від того в якому я настрої».

У той же час Андріана зазначає, що якщо інша людина серйозно цікавиться її вибором, то поділитися досвідом для неї – не проблема. Але якщо хтось хоче посперечатися і посваритися, то вона поступає цілком розумно і раціонально – просто не вступає в безглузду дискусію. Тому що Андріана на власному досвіді переконалася, що ні до чого, окрім сварки, це не призведе.

«Ну і насильно веганом нікого не зробиш, – зазначає вона. –  Кожен сам повинен прийти до цього, зробити свій власний усвідомлений вибір».

Харчування має бути збалансованим, яблучок тут недостатньо

Співорганізаторка проекту «Веган-Україна» Дарина Воронкова займався перекладами американських веганських сайтів. Там дієтологи з вищою медичною освітою публікують власні статті на тему веганства. З цих перекладів згодом виріс сайт veganhealth.in.ua, який вважається найбільшим ресурсом про веганське харчування в Україні. Як зазначила Дарина, інформація там базується на доказовій медицині, а не на яких-небудь альтернативних підходах до здоров’я та харчування.   

«Сама веган з етичних міркувань, –  розповіла вона. – А зараз вже і з міркувань захисту навколишнього середовища. І веганю я вже 11 рочків. Такою я стала в 21 рік. Цей проект я роблю спільно зі своїм чоловіком. Я познайомилася з ним на активістській зустрічі, яку проводила його організація. І зараз всі проекти ми робимо разом. Оскільки ми практики і досліджуємо це все. Я читаю лекції як популяризатор наукового підходу до рослинного харчування».

Дарина зазначає, що вона не дає яких-небудь консультацій, а просто переповідає наукові статті. Згодом така діяльність вилилась в нове захоплення – зменшення свого екосліду, зменшення відходів, а також в намір читати лекції на дану тему. За словами Дарини, наука і доказова медицина підтримує рослинне харчування. І зараз близько тридцяти організацій охорони здоров’я визнають, що воно підходить для всіх категорій населення. Звичайно, якщо таке харчування буде правильним і збалансованим. Одних яблучок тут недостатньо.    

Рослинне харчування підтримали міністерства охорони здоров’я таких країн, як Великобританія, Італія, Ізраїль, а також Американська і Канадська педіатричні асоціації. До них приєдналося українське МОЗ. Там також прийшли до висновку, що вегетаріанство і веганство підходить для всіх.

Дарина підкреслила, що бути здоровим веганом цілком можливо. Така дієта навіть допомагає в профілактиці певних хвороб. Наприклад, серцево-судинних захворювань або діабету другого типу. У той же час вона відзначає, що до планування веганського раціону потрібно підходити з розумом і дбати про те, щоб вистачало всіх необхідних вітамінів і мікроелементів.

«Напевно, деякі вегани мене не підтримають. – зазначила Дарина. – Тому що хочеться сказати, що все легко і просто. Але оскільки я практик і багато цим займаюся, то можу зазначити, що треба бути уважним. Якщо подивитися на ті ж рекомендації, то вегетаріанцям слід враховувати збалансування трьох елементів, а веганам – п’яти ».

Неправильно збалансована та неповноцінна дієта може викликати проблеми зі здоров'ям. Особливо якщо це стосується дітей.   

«Це призводить якраз до таких історій, які люблять розповідати на телебаченні. – зазначила Дарина. – Про те, що батьки годували дитину невідомо чим, а вона захворіла. І все це називається «вегнаством». А потім виявляється, що там було не веганство, а чортзна-що. Але хочу зазначити, що ми повинні враховувати збалансованість. Причому, незалежно від свого харчування ».

Про що необхідно пам’ятати веганам в першу чергу? Спочатку їм потрібно компенсувати вітамін В12. За його балансом також необхідно стежити зрілим людям після 55-ти незалежно від типу харчування. Також треба звернути увагу на норму білка. На традиційному харчуванні вона становить від 0,8 г на кг ваги, а для веганів – від 1, 1 г на кг. Як пояснила Дарина, клітковина трохи уповільнює засвоєння білків. Також веганам потрібна більша норма по залізу і цинку. Не варто також забувати увагу про вітамін D. Але це стосується всіх, не тільки веганів – сонячно у нас далеко не круглий рік. А щоб не було нестачі будь-якого вітаміну, досить здати аналіз. Сама Дарина користується калькулятором раціону. І у неї не виникало жодних проблем з цими вітамінами. Дарина радить хоча б раз скористатися таким і сформувати кілька варіантів меню під себе. Якщо правильно балансувати – то з веганством не виникне жодних проблем.