Забутий бій під хутором Булахи
Більшість людей середнього і старшого віку, а також школярі Харкова добре знають про музей у селі Соколово Зміївського району, де представлена діорама бою Чехословацького батальйону в березні 1943 року. Проте мало хто чув про діораму, присвячену бою біля хутора Булахи, яку має музей райцентру Нова Водолага. Цікаво, що копія діорами зберігалась і в нині непрацюючій школі села Ордівка.
Що й казати про пересічних харків’ян, зважаючи на те, що про існування діорами не знали й сучасні військові історики. Мене ж запросив відвідати музей і поглянути на діораму один із засновників Нововодолазького масложирового комбінату Василь Гордієнко. Тоді ж він і запропонував зробити документальний фільм про події біля Булахів.
У районному музеї, окрім діорами, не дуже багато експонатів, що стосуються бою. Відомо про 6-й кавалерійській корпус Червоної Армії, якому протистояли підрозділи танково-гренадерської дивізії СС «Тотенкомпф». Люди, які розповідають про ці бої, пишуть статті та книжечки, озвучуючи безліч варіантів і про хід бою, і про дату, коли це сталося.
Вже на початку дослідницької роботи стало відомо про бої за Нову Водолагу ще у той час, коли Харків був під німцями. Мова йде про 11-14 лютого, тоді як обласний центр війська Воронезького фронту звільнили 16 лютого. А вже наступного дня почалась Полтавська наступальна операція, яку проводила 69-а армія, 3-я танкова армія та 6-й гвардійський кавалерійський корпус.
Саме 6-й гвардійський кавалерійський корпус вийшов 10 лютого на позиції південніше Мерефи, йому ставили завдання закрити вихід із Харкова гарнізону міста та частинам танкового корпусу СС. Але сили були надто нерівними, маючи перевагу в танках, артилерії та моторизованих підрозділах, колони відступаючих на Красноград есесівців проходили через підрозділи радянської кінноти, наче ніж крізь масло. Кавкорпус то захоплював Нову Водолагу, то залишав її, потім відходив аж до Олексіївки Первомайського району. Із значними втратами він повернувся під Харків 16 лютого. Пізніше разом із частинами 69-ї армії пішов у наступ на Полтаву.
24 лютого біля хуторів Булахи та Підкопай щойно висаджені з ешелонів гренадери СС дивізії «Тотенкомпф» за підтримки танкових підрозділів почали контратаку на кавалеристів. Спішені кіннотники були без танків, мали обмежену кількість протитанкової артилерії та протитанкових рушниць, та й для цього всього в них не вистачало боєприпасів. Тільки 11-а кавдивізія втратила більше тисячі вбитими, що поховані в Булахах. Більше половини з них - невідомі!!!
Саме останній факт переконав мене зайнятись підготовкою документального фільму «Забытый бой у хутора Булахи», та книги про події 1941-1943 років на території Нововодолазького району. Василь Гордієнко обіцяє докласти зусиль, щоб стели на Кургані Слави біля хутора Булахи були відновлені із повним списком загиблих.
