Харківська обласна адміністрація зробила ставку саме на європейський тренд щодо збереження та популяризації культурної спадщини
Коротко про те, що відбувалося: на чотирьох модулях семінару експерти Секретаріату Ради Європи, групи організаторів Європейського року культурної спадщини - 2018, Європейського інституту культурних маршрутів і координатори європейських маршрутів презентували в Харкові програми, в яких можуть взяти участь українці заради збереження своєї культурної спадщини. Програми «Європейський рік культурної спадщини», «Ініціативи Ради Європи у сфері культурної спадщини» та «Європейські культурні маршрути» спрямовані на широке інформування про культурну спадщину в рамках розвитку регіонів (туризм) і соціального єднання місцевих громад.
Коротко про те, хто брав участь: рівень зустрічі – найвищий для такого роду заходів в Україні. Відкривали семінар міністр культури Євген Нищук і глава області Юлія Світлична.
Серед учасників були Тетяна Шульга (Представництво Євросоюзу в Україні), Дорота Пишна-Нігге (голова групи Європейського року культурної спадщини-2018), Франциск Пла (Секретаріат Ради Європи), Галина Малініна (Національний координатор Днів європейської культурної спадщини), Світлана Фоменко (Мінкульт України), а також кращі європейські практики з культурної спадщини – Рамон Монте та Віктор Сорренсен (Іспанія), Кароліна Фішер (Німеччина), Еліса Джованетті (Італія), представники вітчизняних організацій та фондів, які займаються збереженням і популяризацією надбань культури.
Коротко про передісторію семінару: у квітні минулого року Європейський парламент прийняв рішення, а у Мілані 7 грудня 2017 року представники Єврокомісії оголосили 2018 рік Європейським роком культурної спадщини для 28 держав Європейського Союзу. Темою року став девіз – «Наша спадщина: де минуле зустрічається з майбутнім».
Україна вирішила приєднатися до загальноєвропейського плану і, в свою чергу, назвала 2018 – Українським роком культурної спадщини. Це дало нам можливість бути не тільки учасниками, але й самостійно ініціювати ряд заходів і подій щодо залучення європейських партнерів. Головна мета – привернути увагу українського суспільства на проблематиці дбайливого ставлення та збереження культурної спадщини в Україні. Саме тому Мінкульт вирішив створити унікальний майданчик для зустрічі та обміну досвідом європейських колег з українськими. Так народилася ідея проведення Міжнародного семінару «Культурна спадщина як ресурс розвитку. Можливості в рамках європейських програм».
Коротко про тренди у сфері культурної спадщини: тут ми, Україна, і Євросоюз, звичайно дуже відрізняємося. Але ніхто і ніщо не заважає гармонізувати позиції. І якщо для європейських музейників та зберігачів старовини пріоритетно збереження та популяризація культурної спадщини, привернення уваги молоді, створення арт-простору на базі вже відомих історичних артефактів, то в наших реаліях куди актуальніше взагалі врятувати, не дати розграбувати, зруйнувати, а ще й відремонтувати, і охороняти від посягань власне носії історії та культури – будівлі, споруди, музейні комплекси, зразки природно-ландшафтного мистецтва, так і земельні ділянки, на яких вони розташовані. На жаль, «маємо, що маємо»: вандалізм, жадоба наживи, наплювацьке ставлення до об'єктів культурної спадщини – суцільно й поруч.
Європейська мода в культурі – це інтерпретація. Шляхом залучення уваги більшої кількості людей, дається інформація про якісь об'єкти, події, залучаючи тим самим людини в емоційний зв'язок з такими об'єктами і подіями. Європейці намагаються створити такі умови, щоб люди переживали фактичне занурення в атмосферу історичних подій, щоб вони відчували емоції (подив, захоплення, гордість) і тим самим проймалися ідеєю збереження для майбутніх поколінь об'єктів культурної спадщини. По суті, створюється своєрідний культурний інтерактив між минулим, сьогоденням і майбутнім.
Не зовсім коротко про те, чому семінар провели в Харківській області: Слобожанський регіон в останні три роки активно долучається до реалізації міжнародних і національних проектів у сфері збереження культурної спадщини. Місцева влада в особі голови області Юлії Світличної, зробила ставку саме на європейський тренд щодо збереження та популяризації культурної спадщини і активно включає в цей процес громадськість.
На сьогоднішній день у Державний реєстр нерухомих пам'яток України вже внесено 971 об'єкт культурної спадщини Харківської області, 34 з них – як пам'ятки національного значення. На розгляді в Міністерстві культури України - ще понад 500 пакетів документів. Також облдержадміністрація домагається внесення будівлі Держпрому у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Унікальних об'єктів культурної спадщини у східному регіоні – предостатньо. А ось коштів на все, як завжди, не вистачає. Щоб врятувати те, що є, і мати можливість реставрувати об'єкти культури, обласна влада весь час знаходиться в пошуку партнерів та донорів.
Так, два проекти харків'ян «Культурний Хакатон» у Шарівському палацово-парковому комплексі та Міжнародний Рєпінський пленер у Чугуєві, стали переможцями конкурсу Міністерства культури «Малі міста – великі враження». З 158 заявок-проектів з усієї України експертна комісія обрала тільки 8, на реалізацію яких у 2018 році буде виділено майже 4,5 мільйона гривень. Обидва харківських проекти отримають по 600 тис. грн. кожен. Головна місія цього – дати новий імпульс для розвитку туристичної індустрії регіону, збереження традицій і культури місцевості, розвиток сучасної інфраструктури і формування своєрідного культурного середовища, як для місцевих жителів, діячів культури, так і для туристів.
По суті, обласна влада у сфері збереження історичних та культурних об'єктів продовжує свою комплексну стратегію капіталізації районів області, розвиваючи не тільки центр, але й відкриваючи світові нові обласні туристичні маршрути, культурні, освітні, рекреаційні локації на своїй території.
Так, за ініціативою ХОДА в цьому році було прийнято рішення про виділення коштів з обласного бюджету в рамках Програми сприяння ефективності використання і збереження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області на 2017-2021 роки, необхідних для розробки науково-проектної документації на попередні роботи в палацово-парковому комплексі «Садиба» у смт. Шарівка Богодухівського району та проектно-кошторисної документації на виконання першочергових протиаварійних робіт в комплексі.
Шарівська садиба займає величезну площу – близько 40 га. Будівництво на березі річки Мерчик почалося на початку XIX століття. Поміщик Павло Ольховський вирішив побудувати палац і заклав на схилі двокілометровій балки великий парк. В кінці XIX століття власником замку став цукрозаводчик Леопольд Кеніг. У радянський час у садибі розмістили протитуберкульозний диспансер, після розформування якого, господарство залишилося розсипатися. Ентузіасти і волонтери збереження Шарівки часто проводять там толоки/суботники, тим самим допомагаючи прибирати знамениті Липову алею, територію біля фазанаріїв, стежку до 600-літнього дуба, Камень любові і «цукрові гірки».
У Чугуєві, що за 30 км від Харкова, знаходиться всесвітньо відомий художньо-меморіальний музей імені Івана Рєпіна, з багатющою колекцією робіт відомого живописця, а його великій картинній галереї можуть позаздрити багато музеїв світу. Там знаходиться найстаріша в Україні Чугуївська дитяча художня школа ім. І.Є. Рєпіна, що славиться своїми талановитими випускниками. До речі, буквально днями вихованка цієї школи Ірина Шевченко перемогла у старшій віковій категорії (від 13 до 16 років) у міжнародному проекті «Намалюй мені світ», і стала однією з 50 кращих юних художників світу. У конкурсі, який проходить в Парижі, взяли участь більше 2 тисяч дітей з 30 країн світу.
Міжнародний Рєпінський пленер – це унікальне художній і культурний захід, який проводиться місцевою владою з метою розвитку та популяризації реалістичного напрямку в сучасному образотворчому мистецтві і збирає своїх шанувальників зі всіх куточків світу.
І це тільки мала частина культурної спадщини Харківської області, з допомогою якої цей регіон проявляється на культурній карті України і Європи. А є ще Пархомівський музей імені Афанасія Луньова, що володіє колекцією з понад 3000 предметів мистецтва, та знаменитого «Голуба миру» Пабло Пікассо можна побачити саме тут. Завдяки активному сприянню голови області Юлії Світличної в минулому 2017 року будівлю музею повернули громаді (вона більше 5 років перебувала в заставі у одного з банків). А ще Харківська область є яскравим зразком баукультури, культури урбаністики, архітектури українського модерну і конструктивізму.
До речі, семінар провели в арт-просторі FABRIKA.ѕрасе. Сама будівля фабрики була побудована в 1933 році і також є культурною спадщиною індустріальної епохи. Довгий час фабрика стояла занедбаною, поки приватну ініціативу щодо ревіталізації не підхопили громадські організації, що і дозволило вдихнути нове життя в ці стіни. Це приклад того, що культурною спадщиною можуть бути не тільки артефакти глибокого минулого, але і, здавалося б, вже звичні багатьом об'єкти.
Коротко про те, навіщо нам турбота про збереження культурної спадщини: «Метою Європейського року культурної спадщини є заохочення більшості людей до відкриття та взаємодії з культурною спадщиною Європи і посилення почуття приналежності до спільного європейського простору», – йдеться на сайті Європарламенту.
Сучасний глобалізований світ любить автентику, архаїку, історію, архітектуру, ландшафтне, образотворче, декоративно-побутове мистецтво. І зараз він любить переймятися тим, як би перенестися із сьогодення в минуле, дивитися на минулу подію очима її сучасників. І знаходити в цьому мотивацію й енергію для майбутнього.
Україна – частина великої європейської сім'ї. Головне завдання України – вмонтувати цей культурний запит у свідомість наших громадян. Адже збереження і популяризація культурної спадщини – це і поліпшення культурних послуг на місцевому рівні в рамках реформи децентралізації. А ще – це здорова конкуренція для культурного лідерства між регіонами, об'єднаними громадами, містами. Це створення простору і механізму для розвитку творчості, сучасного мистецтва, збереження культурного розмаїття кожній області або району, формування інституту відповідальності за збереження культурної спадщини. Це можливість залучати потенційних інвесторів вкладати кошти у туристичну інфраструктуру – ще один плюс для розвитку ОТГ і областей. Крім того, це можливість презентувати свій край, район, область на міжнародному рівні і так формувати позитивну репутацію країни.
Коротко про мир і безпеку: не варто забувати, що Харківська область – прикордонний регіон. Це більше 300 кілометрів кордону з Російською Федерацією, а в 2014 році Харків зміг вистояти і не піддався на заклики до сепаратизму і відокремлення від України. А ще – Харківська область межує з зоною АТО. Тому питання миру і безпеки обласна влада приділяє особливу увагу, будучи гарантом спокою і мирного життя в регіоні. У своєму зверненні до учасників семінару голова області Юлія Світлична підкреслила цей факт.
«Це дуже символічно. Харків зараз знаходиться на межі війни і миру. Однак ми можемо сьогодні розвивати культурну спадщину завдяки підтримці Президента України, який зберігає цілісність і спокій на території України, завдяки всім злагодженим силам, які дають можливість заспокоїти ситуацію і рухатися вперед, до розвитку», – сказала керівник області.
Нагадаю, що робота Ірини Шевченко, яка стала переможницею у художньому конкурсі в Парижі, називається «Війна і мир», це дуже співзвучно зі словами Юлії Світличної, адже Харківська область за дуже короткий термін змогла перейти зі стану війни та ізоляції в стан світу.
Зараз Слобожанщина - регіон, який найбільш динамічно розвивається в державі: тут зводять нові школи і дитсадки, об'єкти культури і спорту, будують мости, центри надання адміністративних послуг, капітально ремонтують лікарні, дороги, розвивають промисловість, надають підтримку і сприяють вітчизняним і закордонним інвесторам, аграріям, вводяться нові авіамаршрути. Область стала міжнародним майданчиком для проведення економічних, гендерних, наукових, освітніх, юридичних форумів, а також місцем зустрічей президентів: саме в Харкові президент Петро Порошенко провів переговори з главами країн-учасниць Євросоюзу Литви і Польщі – Далею Грібаускайте і Анджеєм Дудою.
Область живе та динамічно розвивається, будує плани на майбутнє, і одним з пріоритетів у гуманітарній сфері керівництвом області заявлені збереження, реставрація культурної спадщини, її популяризація на основі нових європейських інноваційних підходів.
«Харківщина дуже різноманітна, яскрава і багата на культурні досягнення. Мені приємно, що вся Україна відкриє для себе нові можливості, нові горизонти, поділиться своїм досвідом і познайомиться з європейським досвідом», – заявила в ході семінару Юлія Світлична.
Вже 18 квітня у стінах Верховної Ради України відбудуться парламентські слухання на тему «Стан, проблеми і перспективи охорони культурної спадщини в Україні». Думаю, харків'янам буде що розповісти парламентарям і представникам культурної спільноти, поділитися своїми досягненнями на цьому терені. Адже рятуючи культуру та культурну спадщину, тут фактично рятують свій регіон, свою країну. Тим більше що девіз «Наша спадщина: де минуле зустрічається з майбутнім» на Слобожанщині застосовують у всіх сферах діяльності лише на благо.
