Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у Наталинській ОТГ

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує формат об’єднання громади, тестує гіпотези щодо кооптації діючих голів до президентської команди, а також розглядає баланс сил у газоносному Красноградському районі, де стикнулися інтереси команд «Відродження» та «БПП-Солідарності».

Наталинська громада: шлях до об’єднання

Село Наталине розташовано всього в 3-х кілометрах від міста Красноград і де-факто є прилеглим до нього населеним пунктом. Сам Красноградський район є досить віддаленим від Харкова і має протяжний кордон з Полтавською областю. Відносна віддаленість від обласних центрів створює певну автономність району та посилює позиції місцевої влади. В економічному сенсі район (і територія Наталинської ОТГ також) цікавий не тільки аграрним потенціалом (що є традиційним для більшості територіальних одиниць Харківщини), а й родовищами природного газу.

В районі розглядали декілька варіантів об’єднання громад. Перспективним планом передбачалося створення 3 ОТГ, з центрами в місті Красноград, селах Наталино та Хрестище (центр родовища, поблизу якого в 1972 році відбувся «підземний ядерний вибух»). Альтернативний формат – об’єднання за принципом «один район – одна громада». Однак, на сьогодні можна впевнено стверджувати, що єдиної Красноградської громади – не буде, тоді як центром першої в районі ОТГ стало сусіднє з містом село Наталине.

Далеко не всі сільські ради, які за Перспективним планом повинні були приєднатися до Наталинської громади, сприйняли таку ініціативу. В першу чергу, селян лякала відсутність в 3-хтисячному за населенням Наталиному відповідної інфраструктури, яка, натомість, є в розташованому поблизу районному центрі.

Мешканці Красноградського району звикли отримувати адміністративні та, особливо, медичні послуги в місті, відповідно, в цьому аспекті децентралізація та переорієнтація на Наталине викликала в них побоювання. До того ж, є заперечення з точки зору логістики: найвіддаленіші села розташовані на відстані понад 20 км від центру ОТГ, що також не додавало «місцевим» аргументів на користь об’єднання.

Врешті, позиції 6-ти сусідніх сільських рад розділилися: Кобзівська і Попівська ради дали свою згоду, а Мартинівська, Соснівська, Петрівська та Володимирівська – ні. Однак, після законодавчого послаблення вимог до відповідності форматів об’єднання планам, для утворення Наталинської ОТГ вистачило рішень трьох сільських рад з семи.

* дані щодо чисельності мешканців можуть дещо відрізнятися через застарілість наявної у відкритому доступі статистичної інформації, однак дозволяють скласти уявлення щодо розміру громади і співвідношення мешканців у центрі та на периферії;

Джерело: дані з Порталу об’єднаних громад України

Опоненти такого формату об’єднання нарікають на те, що передбачені законодавством громадські слухання де-факто були фікцією, а долю громади вирішила позиція лише однієї людини – діючої сільської голови Наталиного, Віолети Боровської. Замість роз’яснювальної роботи велася жорстка агітація за ОТГ, до якої долучився і голова райадміністрації Євген Третяков.

«Місцеві» кажуть, що на перших слуханнях у Наталиному зібралося близька 100 осіб, на других – 66, з яких тільки 17 підтримали створення ОТГ без Краснограду. В інших селах ситуація із залученням громади до ухвалення рішення щодо її майбутнього була ще гіршою – однак, із такою тезою погоджуються не всі. В свою чергу, Віолета Боровська визнає, що «людей на слуханні зібралось не дуже багато», а основна ініціатива справді належить їй. Втім, створення Наталинської ОТГ, на її думку, цілком відповідає інтересам села.  

Електоральні традиції та претенденти на обрання 29 жовтня

Красноградський район, хоч і розташований на заході Харківщини, але в електоральному сенсі дуже не схожий на сусідів. Фактично, він є оазисом «контрмайданних» сил у «промайданному» поясі області.

Джерело: дані ЦВК

Те, що голосування на Красноградщині традиційно відрізняється від сусідніх «проукраїнських» районів, багато в чому пояснюється етнічним та історичним факторами. За даними перепису населення 2001 року, в Красноградському районі самоідентифікували себе як росіян за національністю близько 22% населення (а, наприклад, у сусідньому Зачепилівському районі – 13%).

На відміну від сусідніх територій, історично Красноград і наближені до нього пункти заселялися, здебільшого, росіянами. Зокрема, 1733 року на будівництво і охорону «української лінії» було заслано 20 ландміліцьких полків, історія одного з яких багато в чому пояснює сучасний електорально-географічний парадокс південно-західної частини області.

Історична назва Краснограда – Білєвськ, на честь міста Більова Тульскої губернії, де було сформовано полк, який і заклав у 1731 році фортецю. Тобто на відміну від багатьох сусідніх населених пунктів в заснуванні Краснограду активну участь брали етнічні росіяни – можливо, це й визначило його електоральну специфіку на сторіччя вперед.

Безпосередньо селом Наталине, в якому мешкає приблизно половина всіх виборців новоствореної ОТГ, вже 13 років керує Віолета Боровська. 2006 та 2010 року вона обиралася в якості члену «Партії регіонів», 2015 року – перемогла вже в статусі безпартійної самовисуванки. На вибори 29 жовтня Віолета Боровська балотується від президентської «БПП-Солідарності».

«Місцеві» характеризують її по-різному: з одного боку, відзначають авторитарний та закритий стиль керівництва, з іншого – наводять приклади конкретних результатів роботи. Зокрема, дитячий садок, яким у Наталиному пишаються, освітлення вулиць, залатані дороги і підтримку школи, директором якої свого часу працювала Віолета Боровська.

Діюча голова вже активно включилася у виборчу кампанію, і 7 жовтня організувала святкування 240-річчя села. Сайт райадміністрації описує подію наступним чином: «без перебільшення можна сказати, що цьогорічний День села також увійде до літопису історичних подій Наталиного». «Місцеві» на це зазначають, що дату Віолета Боровська «підігнала» до своєї виборчої кампанії самостійно.

На цих виборах опонентів у діючої голови безпрецедентно багато, що взагалі-то – лише їй на руку («розпилює» протесні щодо голови голоси на шістьох кандидатів). Майже всі «місцеві» визнають, що беззаперечним фаворитом кампанії є саме Віолета Боровська, яка, ймовірно, і не ініціювала б створення ОТГ, якби не була впевненою у своїй перемозі.

     Паралельно з виборами голови ОТГ за мажоритарною системою відносної більшості громада обиратиме 24 депутатів нової ради. Найбільшу активність і найвищу «авторитетність» кандидатських списків очікувано демонструє партія влади – «БПП-Солідарність».

Цікаво, що в 5-ти округах балотується лише по одному кандидату (від президентської сили). Вже з активності на стадії реєстрації кандидатів видно, що в майбутній раді, дуже ймовірно, більшість буде за лояльною до Віолети Боровської фракцією «БПП-Солідарності». 

Логіка процесу, очікування та перспективи

Місцеві мешканці особливих очікувань щодо створення ОТГ не мають, відверто слабко розбираючись у темі. З іншого боку, для бюджету Наталиного перехід на прямі відносини з Держбюджетом стане суттєвим імпульсом до багатократного збільшення. Наталине й зараз є відверто не бідним селом – обсяг бюджету складає понад 7,5 мільйонів гривень  при 3,5 тисячах осіб населення. Власне, саме цей бюджетно-фінансовий фактор, ймовірно, і пояснює таку рішучість діючої сільської голови в процесі створення ОТГ.

Віолета Боровська користується підтримкою президентської вертикалі, активно взаємодіє з районною адміністрацією, а от із районною радою відносини останнім часом погіршились (не в останню чергу через розбіжності у баченні контурів ОТГ на території Красноградщині).

Вочевидь, окрім економічної складової конфлікту, є й партійно-ідеологічна. Адже закладений в Перспективний план формат 3-х ОТГ Красноградського району і справді закономірно викликає подив: навіщо об’єднувати одну громаду навколо села Хрестище (менше 1-ї тисячі осіб населення), а іншу – навколо Наталиного, яке саме завжди було орієнтоване на розташований поряд (усього в 3-х кілометрах) Красноград?

В районі є й більші за Наталине і Хрестище села та селища (наприклад, Піщанка з 5-ма тисячами мешканців), але ОТГ навколо них не утворюють. Модель єдиної об’єднаної громади також виглядає більш доцільною – Красноград є єдиним містом у районі, до того ж розташованим географічно в його центрі.

Прояснити ситуацію можуть результати місцевих виборів 2015 року. Мером Краснограда було обрано представника «Відродження» Володимира Максима (набрав 44,8%), а представниця «БПП-Солідарності» набрала лише 5,4%. На виборах до районної ради «Відродження» також здобуло впевнену перемогу, і головою ради став їхній депутат Володимир Пташник.

Такі результати не повинні дивувати з огляду на традиційну симпатію Красноградського району до «контрмайданних» сил, а також «фактор Сергія Чернова»: голова Харківської обласної ради (представник «Відродження») є вихідцем саме з Красноградського району, який цілком може розглядати як власну «вотчину» (тим паче, що народний депутат від округу, до якого входить Красноградщина – Анатолій Гіршфельд – ніколи не робив ставку на цей район, у якому на виборах 2014 року здобув лише 6,5% голосів).  

При цьому, діючий сільський голова Хрестища Сергій Шатравка (також колишній директор місцевої школи) в 2015 році обирався саме від «БПП-Солідарності», а голова Наталиного Віолета Боровська також була успішно кооптована до президентської команди.

Ситуація виглядає так, що Харківська команда Президента поступившись у Краснограді «Відродженню» в 2015 році, вирішила поділити район на три ОТГ, у двох з яких перемогу здобудуть лояльні діючі голови з висуванням від «БПП-Солідарності». При цьому завдання-максимум – забрати у Красноградської ОТГ максимум ресурсів (у тому числі за рахунок такої «нарізки» громад, яка б по можливості залишила контроль за більшістю газових родовищ громадам з лояльними керівниками). Ймовірно, на цьому підґрунті у Віолети Боровської і сталися конфлікти з представниками «Відродження».        

Першим кроком до реалізації цього плану повинна була стати велика Наталинська громада під головуванням Віолети Боровської, але схилити більшість сільських голів до такого формату об’єднання не вийшло. Разом з тим, ОТГ була створена, а діюча голова Наталиного, балотуючись від «БПП-Солідарності», є безумовним фаворитом виборів.

На минулих виборах 2015 року у Віолети Боровської був один конкурент (місцевий підприємець, самовисуванець), якого вона перемогла достатньо впевнено, але при низькій активності виборців (близько 37%). Наразі «місцеві» також прогнозують низьку явку, яка традиційно є сприятливим фактором для переобрання діючої влади. 

Висновки

1. Наталинська ОТГ, ймовірно, буде фінансово спроможною через відносно високі показники власних доходів (навіть до переходу на прямі відносини з Держбюджетом на одного мешканця припадає 2 тисячі гривень доходів, що відповідає результатам ОТГ-лідерів із рейтингу Міністерства регіонального розвитку).

2. Передбачений Перспективним планом формування територій ОТГ в Харківській області формат поділу Красноградщини на 3 громади викликає багато запитань у «місцевих» – ймовірно, саме тому, незважаючи на активну позицію райадміністрації, лише 2 з 6-ти сільських рад погодились приєднатися до Наталиного. Об’єктивно, прослідковується певна штучність виокремлення ОТГ на базі села Наталине, розташованого в 3-х км від міста Красноград, а також села Хрестищі з населенням менше 1 тисячі мешканців.

3. Логіка такого поділу може пояснюватись  балансом сил та інтересів на Красноградщині – команда «БПП-Солідарності» схилила до співпраці діючих сільських голів Наталиного та Хрестища і всіляко підтримує створення відповідних ОТГ. Можливо, мета полягає в зменшенні районних ресурсів, розподіл яких контролюється командою «Відродження» (мером Краснограду і головою районної ради). 

4. Цікаво, що незважаючи на великий вплив партії «Відродження» в рідному для голови облради Сергія Чернова Красноградському районі, політична сила проігнорувала вибори. За партійними списками всі 24-ти округи «закрила» лише «БПП-Солідарність», тоді як кількість зареєстрованих іншими учасниками виборів («Батьківщиною», «Самопоміччю», «Укропом», «Партією пенсіонерів») кандидатів не дозволяє їм розраховувати на серйозний вплив у новоствореній раді ОТГ.

5. На виборах голови Наталинської ОТГ балотуються 7 кандидатів, але навіть при такій великій кількості (в 2015 році претендентів на посаду Наталинського сільського голови було лише двоє) безумовним фаворитом є Віолета Боровська. Діюча сільська голова виступила ініціатором утворення ОТГ, справедливо оцінюючі фінансові вигоди від переходу на прямі відносини з Державним бюджетом. У Наталиному, де мешкає близько половини від усіх виборців в ОТГ, до Віолети Боровської ставляться по-різному, але при цьому майже не сумніваються в її перемозі. На користь Віолети Боровської свідчить як її досвід на посаді голови (працює 13 років) та підтримка з боку райадміністрації, так і відсутність якоїсь однієї серйозної альтернативи, навколо якої б концентрувався опозиційно налаштований електорат.

Антон Авксентьєв, Вадим Мухамедієв,

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади