Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у Малинівській ОТГ

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує перспективи новоутвореної громади та специфіку її політичного життя. 

Малинівська громада: шлях до об’єднання

Перспективним планом формування територій громад Харківської області було передбачено утворення 3-х ОТГ у Чугуївському районі – Малинівської, Новопокровської та Чугуївської. І якщо ще в 2015 році Чкалівський селищний голова Віктор Соловйов проводив консультаційні зустрічі, узгоджуючи майбутнє об’єднання з Малинівкою, то в 2016 році вирішив утворити ОТГ без неї (ймовірно, дізнавшись про нові газові родовища, знайдені поблизу Чкалівського), домовившись з декількома сільськими радами.

Відповідно, запланована для Малинівської ОТГ територія істотно зменшилась. Згідно нової версії Плану, об’єднана громада повинна була утворитися на базі 4-х місцевих рад, але в підсумку отримала згоду лише однієї (Старогнилицької) сільської ради на фактичне приєднання до Малинівки. До того ж, у підпорядкування до цієї ради входить лише одне село – Стара Гнилиця, а у підпорядкування Малинівської селищної – лише сама Малинівка: отже, маємо найменшу теоретично можливу за кількістю населених пунктів ОТГ.

* дані щодо чисельності мешканців можуть дещо відрізнятися через застарілість наявної у відкритому доступі статистичної інформації, однак дозволяють скласти уявлення щодо розміру громади і співвідношення мешканців у центрі та на периферії;

Джерело: дані з Порталу об’єднаних громад України

Юридично суттєвих негараздів таке «звуження» не несе – на території ОТГ проживає понад 50% мешканців, від передбачених Планом, тому Кабінет Міністрів має визнати громаду «спроможною» та перевести на прямі відносини з Державним бюджетом. При цьому, відсоток тих мешканців області, яких напряму стосується створення ОТГ, як і раніше залишається достатньо низьким. Утім, не виключено приєднання інших сільських рад вже після проведення перших виборів – ймовірно, багато в чому села орієнтуватимуться на ті наочні результати, які отримає від децентралізації Стара Гнилиця.

Електоральні традиції та претенденти на обрання 29 жовтня

Діючий селищний голова Малинівки Микола Семер’янов не є корінним мешканцем (народився і виріс на Бєлгородщині), але так давно обіймає свою посаду, що багато «місцевих» упевнені в його суто «малинівському походженні». Приїхавши до Малинівки наприкінці «перебудови», Микола Семер’янов влаштувався на роботу в школу (спочатку був учителем фізкультури, потім – заступником директора по виховній роботі).

З 1991 року він працював заступником голови виконкому селищної ради, а вже в 1994 році вперше обрався на посаду селищного голови. З того часу, з перервою на роботу в районній державній адміністрації (2006-2010 роки), Микола Семер’янов і керує селищем. Саме діючий голова був ініціатором створення ОТГ, а на громадські слухання, за словами «місцевих», прийшло приблизно півтори сотні людей, більшість з яких ідею підтримали. 

На цих виборах у діючого голови, який балотується від «БПП-Солідарності», два опоненти – обидва самовисуванці, але один із них має партійний квиток «Свободи» (яка висунула вже двох кандидатів-харків’ян на вибори голів ОТГ в області). Другий опонент – В’ячеслав Юр’єв – також не мешкає в Малинівці (постійно проживає в Новій Гнилиці, яка належить до Чкалівської ОТГ, на відміну від Старої Гнилиці, що приєдналася до Малинівки).

Зважаючи на роль фактору територіальної ідентичності, відсутність у бюлетені інших кандидатів із Малинівки вигідна діючому селищному голові. Ще одного кандидата – самовисуванця з Харкова Павла Іваніна – ТВК не допустила до виборів голови, а суд підтвердив це рішення.

Джерело: дані з Малиновської ТВК

У 26-ти округах балотуються кандидати в депутати ради новоствореної ОТГ – найбільше представництво, очікувано, має «БПП-Солідарність», а також свої списки подали «Аграрна партія», ВО «Батьківщина», «Самопоміч», «Укроп». Серед кандидатів від «БПП-Солідарності» левову долю складають вчителі Малинівських шкіл, а також робітники комунальних підприємств.

Велике представництво «Аграрної партії» є досить неоднорідним – за професійною ознакою кандидати не мають прямого зв’язку (не працюють на підприємствах одного власника). І місцеві мешканці, і фаворити виборчих перегонів не можуть впевнено сказати, з чим пов’язана така активність маловідомої широкому загалу партії, і хто з зацікавлених суб’єктів був справжнім ініціатором такого масового висування.

Звертає увагу на себе присутність у списку «аграріїв» (округ № 12) колишнього селищного голови Малинівки (2006-2010 рр.) Євгена Турчинова. У той же час Микола Семер’янов підкреслює, що має цілком нормальні стосунки з Євгеном Турчиновим, тому навряд чи його можна розглядати як «опозиціонера № 1» у новій ОТГ.

Джерело: дані з Малиновської ТВК

Очікування та перспективи

Незважаючи на те, що в об’єднанні візьмуть участь лише дві громади (Малинівська і Старогнилівська), ОТГ має всі шанси стати спроможною не лише формально, а й фактично. Без додаткової експертної оцінки зарано прогнозувати точні обсяги майбутнього бюджету ОТГ, але навіть у першому наближенні Малинівська громада, з точки зору економічної спроможності, видається однією з найбільш перспективних у Харківській області.

На відміну від суто аграрних ОТГ, економіка Малинівки ґрунтується на декількох великих промислових підприємствах – перш за все, лікеро-горілчаний завод «PRIME», завод металевої упаковки, скляний завод, «Бікорм» (переробка пшениці та виготовлення біокормів), «Енергобуд».

Якщо за радянських часів Малинівка була військовим селищем поблизу Чугуївського полігону, то з середини «нульових» років «містоутворюючим підприємством» стала корпорація «OLYMP» та її заводи. Селищний голова Микола Семер’янов підкреслює, що на відміну від більшості українських селищ, проблем із безробіттям у Малинівці немає, і робітники заводів «Олімпу» отримують досить гідну зарплатню.

Стосовно моделювання перспектив новоутвореної громади слід зауважити наступне: якщо проводити паралелі із вже створеними на Харківщині ОТГ, то Малинівська, напевно, найбільше схожа на Роганську – територіально примикає до міста обласного значення і навіть за своєю забудовою справляє враження, скоріше, міста, ніж села. Запорукою спроможності Роганської ОТГ (43-тє місце з 367-ми в рейтингу Міністерства регіонального розвитку) стала розташована на її території тютюнова фабрика, а провідну роль в економіці Малинівської ОТГ відіграватиме корпорація з виробництва алкогольної продукції.

Відповідно неформальна влада в громаді належитиме голові правління «Олімпу» Павлу Климцю, який входить до сотні найзаможніших українських бізнесменів і був народним депутатом V та VI скликання від «Партії регіонів».

Дивовижна стабільність формальної місцевої влади також дозволяє розвинути порівняння з Роганською громадою – там селищний голова вперше обрався на посаду в 1980 році, а його більш молодий колега з Малинівки – в 1994 році. Обидва змінили вже не одну партію влади, і наразі відносяться до команди «БПП-Солідарності».

Говорячи про очікування щодо підсумків виборів, майже ніхто з «місцевих» не сумнівається в черговій перемозі Миколи Семер’янова. Усвідомлення його безальтернативності часто демотивує виборців і призводить до низької явки – на попередніх місцевих виборах 2015 року вона дорівнювала близько 48%.      

Для будь-якого голови важливо мати надійну більшість у раді, і тут, судячи зі списків кандидатів, для Миколи Семер’янова також складається досить сприятлива ситуація – «БПП-Солідарність» має своїх кандидатів в усіх округах, а навіть у разі програшу когось із них, діючий голова з його досвідом і контактами у місцевій політиці, ймовірно, знайде спільну мову й з депутатами від інших політичних сил. 

 Висновки

1. Контури Малинівської ОТГ значно зменшились у порівнянні з запланованими в 2015 році – спочатку цьому сприяло створення окремої Чкалівської ОТГ, а потім - відмова від об’єднання двох сільських рад. Фактично, проект Малинівської ОТГ виглядає спробою максимізувати бюджет селища за рахунок податкових преференцій, які отримують громади після переходу на прямі відносини з Державним бюджетом.

2. Для Малинівської ОТГ підвищення відсотку податків, які залишатимуться в місцевому бюджеті, дасть значний приріст обсягу власних доходів завдяки розташованим у селищі заводам. Новостворена громада не робить ставку виключно на аграрний сектор або на розвиток туризму, маючи міцний податковий фундамент у вигляді корпорації «OLYMP» та її підприємств.  

3. Діючий селищний голова Малинівки Микола Семер’янов вперше обрався на свою посаду в 1994 році (до того, як і більшість голів у новоутворених громадах Харківщині, маючи професійний бекграунд у вигляді роботи в школі). На вибори 29 жовтня Микола Семер’янов балотується від президентської «БПП-Солідарність», і це вже не перша партія влади, з якою співпрацює селищний голова. Його цілком можна розглядати як компромісну фігуру, яка влаштовує як президентську вертикаль, так і діючого народного депутата від округу Дмитра Шенцева.

4. Зважаючи на те, що обидва конкуренти Миколи Семер’янова не є мешканцями Малинівки та не мають за собою значної підтримки фінансових груп, ймовірність переобрання діючого голови можна оцінити як достатньо високу. На виборах у 26-ти округах основна боротьба, напевно, розгорнеться між кандидатами «БПП-Солідарності», які здебільшого представляють традиційні для партії влади верстви (освітяни, працівники комунальних підприємств, лікарі), та претендентами від «Аграрної партії», серед яких виділяється колишній селищний голова (2006-2010 рр.) Євген Турчинов. Інші партії («Батьківщина», «Самопоміч», «Укроп») висунили недостатню кількість кандидатів для того, щоб претендувати на значний вплив у раді ОТГ.  

Антон Авксентьєв, експерт

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади