Весна іде. Покращення триває. Співочий губернатор згадав про медичну бібліотеку
От нещодавно вирішив пан губернатор Михайло Добкін покращити наукову медичну бібліотеку. Не чули про таку? Михайло Маркович, певно, теж раніше не чув. А як почув, замислився: «як би ту бібліотеку покращити?». Медична ж «рехворма» крокує Україною. Думав він недовго, і 18.04.12. під час прес-конференції з’ясувалося, губернатору достовірно відомо, що «востребованность этой литературы – очень низкая. Она востребована сегодня теми, кто пишет научные труды или занимается какой-то исследовательской работой. Поэтому принято решение, что из 85 человек, которые работают в этой библиотеке и съедают в год порядка 3 миллионов гривен, можно абсолютно спокойно оставить 15-20 человек. Сократить расходы, с учётом того, что будет выплачена компенсация людям, которые будут увольняться, можно будет сохранить порядка полутора миллионов гривен до конца года».
Логіка чудова: якщо наукова бібліотека затребувана лише вченими, вона не дуже то й потрібна. Але ким ще може бути затребувана наукова література, як не фахівцями? Власне, фундаментальні наукові бібліотеки для того і існують, щоб служити науковцям. Стосовно Харківської медичної бібліотеки губернаторське твердження безглузде ще й тому, що це єдина спеціалізована бібліотека доступна для практичних лікарів. Бібліотекою медичного університету практичним лікарям користуватися не дозволяють, туди навіть «сторонніх» аспірантів допускають вкрай неохоче.
Для тих харків’ян, хто нічого не знає про Харківську наукову медичну бібліотеку трохи історії. У 1861 р. у Харкові за ініціативою прогресивної медичної громадськості, зокрема, професорів Харківського університету Вільгельма Грубе, Владислава Франковського, Семана Риндовського, було засновано Харківське медичне товариство і при ньому створена медична бібліотека, переважно, на особисті кошти лікарів. У 1913 р. бібліотека була розташована у приміщенні Медичного товариства на вул. Пушкінський, 14, збудованому О. М. Бекетовим. До речі, і сьогодні, у цій будівлі знаходиться частина фонду наукової медичної бібліотеки.
У наш час Харківська наукова медична бібліотека – найстаріша і найбільша у пострадянських країнах, є національним надбанням України. У 2011 р. медичній бібліотеці виповнилося 150 років. В 1985 р. відділи бібліотеки, каталоги, читальні зали розміщені на пл. Поезії, 5. Пізніше сховище бібліотеки перевезли за межі Харкова у сел. Васищеве. За замовленням читачів література доставляється зі сховища бібліотечною автівкою. Обслуговують читачів на пл. Поезії, в триповерховому будинку (площею 1114 м2), збудованому у 1900 р. (архітектор З. Харманський) як приватна хірургічна лікарня, який належав колись відомому харківському хірургу Моїсею Фабриканту (1863 – 1951).
Я користуюся послугами Харківської наукової медичної бібліотеки з 2002 р. Записалася в бібліотеку коли вступила до аспірантури. У мене на той момент абсолютно не було досвіду пошуку і роботи з необхідною літературою, я навіть не могла самостійно знайти потрібну книгу або журнал за каталогом. Співробітники бібліотеки дуже доброзичливо до мене поставилися, допомогли розібратися що до чого, підібрати потрібну літературу по моїй темі. Згодом я стала постійним читачем бібліотеки, дізналася, що в її фондах є унікальні видання з психіатрії. У нас психіатрів вважається престижним читати раритетні видання класиків психіатрії. І мов би ненароком ввернути в розмові з колегами: «перечитував нещодавно «Загальну психопатологію» Ясперса, 1913 року видання ...».
Мені найбільше запам'яталися дві унікальні книги. Одна з них збірник наукових статей, виданий в 1922 р., присвячений медичним дослідженням проведеним в період голоду 1921 р. Це унікальне видання, в якому зібрані дослідження всіх органів і систем голодуючих - кісткової, серцево-судинної, нервової системи. У розділі психіатрії наведені результати судово-психіатричних експертиз людожерів, дослідження психічних порушень, які розвиваються у голодуючих. Ця книга унікальна, вона ніколи не перевидавалася. Результати саме цих наукових досліджень сучасній науці відтворити неможливо. Навряд чи знайдеться вчений, який зважиться ставити досліди на людях.
Друга книга видана на початку 20 століття. Соромно визнавати, але прізвище автора не пам'ятаю. Книга написана російським психіатром, послідовником Ломброзо. Унікальність її в тому, що автор проводив свої дослідження на каторжниках,які відбувають покарання на Сахаліні. Тобто на слов'янському і угро-фінському, меншою мірою семітському антропологічному матеріалі. З цією книгою у мене пов'язано незвичайний спогад. Книгу треба було прочитати за короткий термін. Я цілий день її читала, втомилася, в голові все плутається, а ввечері пішла на захід, на якому зібрався весь харківський опозиційний політичний бомонд. Подія відбувалася у 2008 році. Гучним іменем «опозиція» називали себе у той час Фельдман, Сьомочкин, Гейман і компанія. Сиджу в залі. Піднімаю очі на сцену. І бачу: у президії сидять ВОНИ. Живі посібники для антропологів. Ломброзо би плакав побачивши ці черепи та обличчя. Тобто, безперечно, видання початку століття актуальні і донині.
Хочу ще раз підкреслити, що Харківська наукова медична бібліотека – єдина спеціалізована бібліотека, доступна для практичних лікарів. У разі розформування або скорочення Харківської наукової медичної бібліотеки практичні лікарі повністю будуть позбавлені доступу до літератури із своєї спеціальності. Адже ми, практичні лікарі, не в змозі купувати спеціальну літературу, вона дуже дорога. Результатом розформування або скорочення бібліотеки буде подальша деградація вітчизняної медицини. Втім, тих хто приймає недалекоглядні рішення про долю Харківської наукової медичної бібліотеки, такі дрібниці не хвилюють.
Можновладці лікуються в кращих зарубіжних клініках. А народ ... народу чергове «покращення». Під мелодійні співи губернатора.
