"Почесний громадянин" з "Рускава мiра"
За час, що минув, звання отримали і справді видатні земляки, і чимало людей, заслуги яких перед містом сумнівні, м’яко кажучи. А репутація ще сумнівніша. Найбільше запам’ятався скандал зі спробою визнати почесними громадянами бізнес-партнерів міського голови – російських олігархів Павла Фукса і Олександра Шишкіна. Зрештою Шишкіна у званні не затвердили, коли з’ясувалося що він як депутат Державної думи голосував за введення в Україну російських військ. А Фукс, який наприкінці 1980-х років починав свою фантастичну бізнесову кар’єру в Харкові з торгівлі цигарками у шкільному туалеті таки отримав нагрудний знак почесного харків’янина. Також почесною харків’янкою є комуністка Алла Александровська, яка зараз перебуває в СІЗО за звинуваченням у зазіханні на територіальну цілісність України.
Тому немає нічого дивного, що і в 2016 р. серед нагороджених є персона неоднозначна. На перший погляд директор Центру краєзнавства Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Сергій Куделко, кандидат історичних наук, автор путівників по вулицям Харкова заперечень не викликає. Але якщо дослідити його наукову і громадську діяльність уважніше, рішення про нагородження Куделка викликає запитання: за що саме його нагородили.
Почнемо з того, що історик Куделко протягом багатьох років співпрацював з фондом «Русский мир», нав’язуючи українцям імперський погляд на історію Харкова. Відео і скріншоти збереглися і доступні.
Громадська діяльність нового почесного харків’янина також виразно антиукраїнська. Наприклад, участь в організованому ПСПУ в 2013 р. круглому столі для викриття «фашистської сутності» українських націоналістів. Більшість учасників того столу тепер перебувають у СІЗО або за межами України. І лише Сергій Куделко отримує почесне звання у Харкові.
Є у почесного громадянина і нові досягнення. Працюючи у міський робочій групі з декомунізації Сергій Куделко доклав максимум зусиль для перетворення процесу на ганебний фарс. Саме завдяки креативному розуму Куделка харків’яни дізналися, що у чекіста Дзержинського був молодший брат-психіатр. І брат настільки визначний, що район може називатись Дзержинським не на честь Фелікса, а на згадку про Владислава. А історія про червону мідь? Краєзнавець Куделко відкрив, що назва Червонозаводський ніяка не комуністична. Просто був там завод, який виплавляв червону мідь. Жоден історик про це не знав. Місцезнаходження того заводу і досі невідомо, але це деталі, які ніяк не применшують «наукове відкриття».
Про спроби Куделка протягнути в назви харківських вулиць прізвища діячів Російської імперії, які лише побічно пов’язані з Харковом, і викреслення діячів українського національно-визвольного руху також пам’ятаємо. Активне лобіювання назв, пов’язаних з Московським патріархатом – тема для окремої статті. Лише завдяки втручанню обласної адміністрації, до якої перейшли повноваження з декомунізації, Харків отримав адекватні назви районів і майже виправлену ситуацію з назвами вулиць. А Сергій Куделко отримав звання почесного громадянина Харкова. Безперечно, саме за гальмування і профанацію процесу декомунізації його міська влада і нагородила.
Чи проковтне громадськість Харкова чергове відзначення почесним званням відкритого ворога України – запитання до всіх нас. Депутати міської ради проковтнули, навіть опозиційні. Але громадськість міста ще може висловити своє власне ставлення до «почесного громадянина Харкова» Сергія Куделка.
