Конкурс до 150 000 євро для Європи - це дрібний бізнес. Але справа не в конкурсах - Чумак
Вітання. Почнемо з приємного. Вчора отримав запрошення на "Бізнес-коктейль", який на цьому тижні організовує Асоціація приватних роботодавців. Це щось на зразок Business Fridays?
«Бізнес-коктейль» - це абсолютно нова платформа для знайомства, спілкування, обміну ідеями, налагодження міжнародних контактів для бізнесменів Харкова і області. Тебе, до речі, запросили як керівника медіагрупи та активного члена Асоціації, а не як журналіста, так що "не прибідняйся":).
Ці зустрічі будуть регулярними, буде багато цікавих людей та корисної інформації. Також плануємо запрошувати на п'ятничні вечори цікавих спікерів, представників органів влади, що займаються розвитком підприємництва представників фінансових структур, діячів культури, почесних консулів, яких на захід запрошує департамент економіки і міжнародних відносин ХОДА. Спонсором першого заходу виступив «Premier Palace Hotel Kharkiv». Що вже говорити про статус заходу.
Також цього тижня представник Міжнародної Ради шведської промисловості (NIR) Хендрік Халгрен приїжджає у Харків. Мета візиту – обговорення деталей підписання багатостороннього Меморандуму про співпрацю. Аналогічного тому, який ми підписали 23 вересня на VIII Міжнародному економічному форумі «ІННОВАЦІЇ. ІНВЕСТИЦІЇ. ХАРКІВСЬКІ ІНІЦІАТИВИ!» між Харківською ОДА, Асоціацією приватних роботодавців та Центром міжнародного приватного підприємництва. Питання підписання меморандуму буде обговорюватися в рамках офіційної зустрічі шведського гостя з Юлією Світличною.
Ти випадково не хочеш стати почесним консулом Швеції?
Одним із завдань почесних консульств є налагодження ділових зв'язків між бізнесом країни, яку представляє консул, і місцевим бізнесом. Я цим де-факто займаюсь, але з цього боку про це не думав. Та і ніяких пропозицій поки що не надходило.
Останні декілька тижнів, судячи зі сторінки в Facebook Олександр Чумак не покидає районів області. Чим ви там займаєтеся?
Ми справді працюємо з районами дуже активно. Цього тижня ми готуємо в рамках розвитку співробітництва відповідно до тристороннього Меморандуму запит по бюджетних програмах, які зараз реалізуються, вже завершилися або які ще тільки готуються до реалізації. Ми плануємо оцінити ефективність використання бюджетних коштів – подивитися, чому ті чи інші програми не працювали або не досягли потрібного результату. Хочемо подати свої пропозиції на розгляд в обласну раду.
Для цього ми формуємо групу експертів-аналітиків, які представляють бізнес-асоціації регіону. Поки цей проект розрахований на один рік. Якщо результати будуть хороші, він буде продовжений.
Хто донор цього центру?
Підготовку цієї групи фінансує Міжнародний центр приватного підприємництва CIPE Україна. По ресурсам для функціонування такого експертного центру ми ведемо переговори зі шведами (NIR), які готові взяти на себе частину витрат.
Також, в рамках співпраці з NIR ми плануємо розвивати два нових напрямки. По-перше, це налагодження прямих контактів між бізнесом Харкова та Швеції, по-друге – навчальні програми для харківських підприємців з вивчення кращого європейського досвіду розвитку бізнесу на прикладі шведських партнерів.
Давай поговоримо трохи про Iнвестиційний форум. Коли ми спілкувалися із заступником голови облради Віктором Коваленком, той сказав, що, на жаль, облдержадміністрація повинна тягнути лямку комунікатора з бізнесом, яку в Америці, наприклад, грає Торгово-промислова палата. Наша нам дісталася у спадок ще від Радянського Союзу, де вона вивозила на міжнародні виставки промислові підприємства і всіляко демонструвала світові, що у нас теж є ТПП. Коваленко тоді сказав, що прийде час, коли профільні бізнес-асоціації, на чолі яких стоять такі менеджери, як Чумак і Набока, зможуть поступово цю функцію взяти на себе.
"Асоціація приватних роботодавців" зараз активно працює із Центром міжнародного приватного підприємництва та з Міжнародною радою промисловості Швеції по налагодженню міжнародних зв'язків у сфері малого та середнього бізнесу.
Крім того, ми почали переговори з інвестиційними структурами Німеччини про умови проведення в Харкові конкурсів на інвестування за рахунок німецьких фондів. Ми бачимо різницю у підходах, так як планка входу у Німеччині досить висока. А наш бізнес хоче мати прості умови, тому ми намагаємося якось звести їх разом. Для цього потрібно навчити наш бізнес готувати інвестиційні пропозиції на високому рівні.
Тобто займаєшся майже тим же, що і Борис Ложкін в його Національній інвестиційній раді?
Так, але в тисячу разів менше. Наприклад, конкурс до 150 000 євро для Європи - це дрібний бізнес. Але завдання полягає в тому, щоб не просто оголошувати конкурси, а виходити на рівень систематичного співробітництва. Обговорювати відразу ті галузі, які цікавлять європейських інвесторів, щоб брати не всі галузі одразу, а вже якісь конкретні.
Візьмемо той же приклад з «зеленим туризмом». Буквально тиждень тому на запрошення партнера АЧР Союзу працівників сфери безпеки (це Асоціація приватних охоронних фірм) приїжджав експерт з туризму з Голландії. Він об'їздив пів-області – йому все сподобалося. Коли йому запропонували проект на інвестування в розмірі 6 млн. євро, він сказав: це мало. "Дайте нам більше, ми хочемо більш системний проект".
А сенс інвестувати в один туристичний об'єкт? Логічно інвестувати в якусь інфраструктуру.
Для цього необхідна наявність обласної стратегії розвитку туристичного бізнесу. Минулого тижня ми провели зустріч за участю членів АЧР, бізнес-асоціації туристичного бізнесу, представниками профільних департаментів ХОДА, представники райадміністрацій. Тобто зібралися люди, які зацікавлені розвивати цей напрямок і зацікавлені розробляти цю стратегію або взяти в цьому активну участь в рамках приватно-державного партнерства.
Координуючу роль веде Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону?
Ініціаторами виступають активісти. На зустрічі не було дискусії про те, хто у нас головний. Наше завдання - створити робочу групу, яка розпочне процес розробки такої стратегії. До неї увійдуть і бізнес, і громадські активісти, і представники департаментів ХОДА та органи місцевого самоврядування.
А щодо Вашої діяльності у проекті "Новий відлік": можеш підсумувати?
Запуск проекту для переселенців та ветеранів АТО дозволив нам створити набір інструментів, який задіяний в бізнес-інкубаторі АЧР. Тепер його можна використовувати для підготовки проектів не тільки переселенців і ветеранів АТО, але і харківських підприємців.
На яких умовах?
Є два типи послуг, які може надати бізнес-інкубатор. Платні, коли підприємець готовий заплатити за цю послугу у вигляді готового продукту. І другий, коли бізнес-інкубатор, в тому числі АЧР може стати партнером підприємця.
А такий досвід вже є?
У нас, у АЧР такого досвіду поки немає, але він є в Європі і США, і ми хочемо його реалізувати. Там бізнес-асоціації, наприклад, можуть виступати гарантами перед кредиторами та інвесторами в отриманні інвестицій або кредитів. Бізнес-асоціації формують свій власний інвестиційний фонд за рахунок спільних проектів членів асоціації. При цьому частина комерційного прибутку йде на власний інвестиційний фонд. Ми також хочемо реалізувати цю ідею. Для цього ми розвиваємо бізнес-інкубатор, щоб знайти підприємців, у яких є хороша ідея, яку ми допоможемо довести до готового продукту для інвестування. Деякі інвестори нам довіряють і зацікавлені у такій діяльності, і ми потроху рухаємось у цьому напрямку.
Пам'ятаю, як АЧР міцно зачепилася з міжнародним відділом Харківського міськвиконкому, отримавши звернення про те, що в Нюрнберзі в наметі Харкова торгують матрьошками.
Це була досить негативна реакція з боку українців, що живуть в Нюрнберзі. Вони вийшли на нас. І ми разом з ними підготували листи, які пішли на губернатора, в профільний комітет Верховної Ради, президента, інститут, що займається питаннями мистецтва і культури. Паралельно були зроблені публікації в ЗМІ. А по деяким каналах навіть показали сюжет про матрьошки.
Після цього ми почали контактувати з департаментом, для того щоб зрозуміти, яким чином здійснюються поставки цих сувенірів в Нюрнберг. Виявилося, що це не бюджетний проект, на нього не виділяються гроші з бюджету міста. Це іміджевий проект і конкурс, який проводився тривалий час і був досить непрозорим, що призвело до тієї ситуації, яка склалася.
І що там зараз?
Ми провели відповідну роботу, і станом на вересень, під час останньої нашої зустрічі з департаментом, нас запевнили в тому, що більше там матрьошки продаватися не будуть. Сьогодні будь-який харківський майстер може надати свою продукцію для поставки на цей різдвяний ярмарок через менеджера, який займається відбором продукції і підготовкою до відправлення в Нюрнберг. Це дозволяє говорити про те, що на сьогоднішній день, цей ризик усунутий.
Ми також з Департаментом міжнародного співробітництва обговорили кілька пропозицій щодо розроби концепції нових іміджевих, івент-проектів у Харкові. Головна проблема – концепції морально застаріли, при тому, що серйозний запит на цікаві заходи в місті є. Тому на сьогоднішній день ми розглядаємо таку можливість.
Були проекти вдалі і невдалі. Як на мене, якщо Міський Пікнік на Динамівській або Фестиваль вуличної їжі на Стрілці вдалися, то останній Фестиваль однієї вулиці на Університетській – це був провал.
Зате на вулиці Гоголя взимку і вулиці Мистецтв біля Інституту культури було цікаво. Взагалі Харків повинен стати містом фестивалів, як Львів чи Одеса. Це дуже серйозна принада для туристів, у тому числі, міжнародних, які прилітають спеціально, щоб побути на цьому фестивалі і залишають свої гроші в Харкові.
Що стосується ще нових речей? Взагалі з чого почалася асоціація?
Навесні 2010 року зібралися підприємці-однодумці, які вирішили навчитися захищати свій бізнес від зовнішніх втручань.
Після реєстрації Асоціації пішло півтора роки, щоб напрацювати інструмент, який став ефективним. За два роки наступним етапом логічно став розвиток інструментів для допомоги в розвитку бізнесу кожного окремого члена асоціації. Тобто отримання інвестицій, навчання і підвищення кваліфікації персоналу, проведення конференцій, семінарів і тренінгів, налагодження контактів і багато іншого. Але захист бізнесу продовжує залишатися одним з найбільш затребуваних продуктів.
Діяльність зараз, я так розумію, вийде на ситуацію громадської ради. Податкова у нас змінилася трохи?
У нас нормальні ділові відносини з податковою. Причому, якщо виникають якісь проблеми, які потрібно вирішити, то є різні інструменти. Не завжди потрібно виходити на перше обличчя, можна контактувати з конкретним відділом, який компетентний займатися цим питанням. І ми допомагаємо підприємцям оскаржувати результати перевірок, нарахування земельного податку, роз`яснювати норми податкового законодавства, упереджувати ризик позбавлення свідоцтва єдиного податку та багато інших питань.
