«Гладко было на бумаге…» Новые вызовы для флагманов админреформы
Лишь собирая по крупицам, «офф-рекордз», признания новоизбранных и уже бывалых лидеров громад, а заодно, и руководителей офисов реформ, понимаешь, насколько сырой была админреформа на старте.
Сегодня этого «Франкенштейна» пытаются укротить все, кому ни лень – от местных «маркизов-карабасов», которым поля «в межах» ОТГ принадлежат не столько де-юре, сколько де-факто - то есть «Они никогда не платят!» (с), до Кабмина, который так и норовит сбросить на плечи громад не только ЗП техперсонала школ (а это может быть и 11 млн. грн в год, между прочим), но и прочую «социалку».
Не забываем и о председателях райсоветов, для которых гонг начала децентрализации прозвучал как гром среди ясного неба. Быстро оправившись, многие из них упали ниц перед своими губернаторами со словами: «Отец родной, на кого ты нас оставить хочешь? Громады ведьбудут уходит вместе с деньгами!» Причем, громада тем более успешная, чем больше «своих» денег она заберет из района – перед тем, как начнет генерировать собственные финансовые и инвестиционные потоки на благо громады.
Для начала – краткий экскурс в историю образования пяти (пока) Объединенных территориальных громад Харьковской области.
В Харьковской области, согласно утвержденному Кабмином Перспективному плану, предусмотрено создание 57 объединённых территориальных громад.
Первоначально, согласно документу, 459 территориальных громад Харьковской области планировалось объединить в 59. Из них в Балаклейском районе 25 территориальных громад планировали объединиться в пять громад, в Барвенковском из 13 образуется одна, Близнюковском из 20 – три, Богодуховском из 24 – одна, Боровском из 10 – три, Валковском из 20 – две, Великобурлукском из 18 – четыре, Волчанском из 27 – одна, Двуречанском из 14 – одна, Дергачевском из 15 – две, Зачепиловском из 10 – две, Змиевском из 16 – две, Золочевском из 14 – одна, Изюмском из 18 – одна, Кегичевском из 16 – одна, Коломакском из 5 – одна, Красноградском с из 14 – четыре, Краснокутском из 13 – одна, Купянском из 20 – одна, Лозовском из 18 – две, Нововодолажском из 15 – две, Первомайском из 19 – одна, Печенежском из 5 – одна, Сахновщинском из 16 – три, Харьковском из 30 - девять, Чугуевском из 18 – три, Шевченковском из 16 – одна.
http://kharkov.dozor.ua/news/vlast/1159407.html
Позднее в план были внесены корректировки – например, в Волчанском районе, кроме собственно Волчанской возникла – первой в Харьковской области –Старосалтовская громада. Общее количество громад в Харьковской области, согласно Перспективному плану, которое приводит сегодня офис реформ – 57. Создано из них пока только пять: кроме Старосалтовской, это Мерефянская, Чкаловская, Роганская и Нововодолажская. Причем в последней выборы состоятся лишь через месяц. http://kharkov.dozor.ua/news/vlast/1190516.html
Основной причиной столь медленного процесса руководитель местного офиса реформ Диана Баринова называет инертность не только населения, но и сельских или поселковых советов, которые без энтузиазма смотрят на админреформу.
Их можно понять. Ведь в случае с Вениамином Ситовым в Мерефе или Андреем Соловьевым в Чкаловском у руководителей создающихся ОТГ был и авторитет, и ресурс для того, чтобы повести свои громады на выборы и победить. А представьте теперь, что в кресло поселкового головы потенциального центра громады на местных выборах в 2015 году пришел новый руководитель. У него за прошедшие полтора года просто физически не было времени, чтобы расположить к себе ту часть громады, которая голосовала против него. А еще – новые территории, которые войдут в состав объединения – что он может им рассказать? А тут еще старый голова в ожидании реванша ходит кругами вокруг поссовета, настраивая против него громаду…
Яркий тому пример - Песочинская громада, где после выборов 2015 года в двух громадах, которые принимали решение об объединении — в Березовке и в Коротыче — сменилось руководство.
«У новых молодых руководителей поссоветов есть здоровые амбиции — они хотят самостоятельно поуправлять громадами. Плюс есть такой фактор: финансовая децентрализация у нас началась раньше, чем объединение громад. Появился такой прекрасный аргумент, как акциз в размере 5%, поступления от которого уже сегодня сельские и поссоветы получили без каких-либо обязательств. Когда на счет громады заходят приличные суммы денег, голова задается вопросом: «А зачем мне объединяться? У меня есть ресурсы для того, чтобы руководить поселком и исполнять наказы избирателей». Этот фактор тоже сегодня мешает закончить процесс объединения в Песочинской территориальной громаде», - говорит Баринова.
По словам руководителя Офиса реформ, создание Песочинской ОТГ - дело времени. «Если сравнивать возможности Песочинской ОТГ в формате объединения, то для Песочина в принципе, и так все хорошо: они развиваются. Но если смотреть на Коротич и Березовки, то все-таки с бюджетом Песочинской ОТГ они могли бы иметь совсем другие возможности. Но объединение — добровольное, изменились составы депутатов, и нужна дополнительная работа. Она сейчас ведется», - сообщила Диана Баринова.
Есть и второй фактор – объективный. Чтобы подержать процесс объединения, законодатель в прошлом году отдал громадам такую сладкую «конфету», как акциз. Поступления от продажи табачных, алкогольных изделий в киосках и магазинах и горюче-смазочных материалов на заправках позволили громадам встать на ноги. Теперь от того, насколько бодро и далеко они этими ногами пойдут, зависят темпы присоединения к этому тренду их коллег, а следовательно - и всей децентрализации.
В свое время, отвечая а вопрос о децентрализации власти в области, председатель облсовета Сергей Чернов привел хорошую аналогию: с грабителем в квартире.
«Ну зачем заглядывать не в свой карман? А сегодня уже со стороны правительства, со стороны некоторых министерств, есть поползновения на этот счет. Как только в казначействе увидели, какая цифра в стране на счетах местного самоуправления – а это 21 миллиард! – возник вопрос о том, что «верните обратно». Ну, так вы же принимали решение с какой целью? Чтобы органы местного самоуправления за счет этих средств начали выполнять собственные полномочия!» - разводит руками председатель облсовета.
По словам Чернова, когда мы идем на президентские, парламентские или местные выборы, в Киеве всегда говорят: «Да, полномочия должны быть там, где проживают люди; мы не должны заниматься вывозом мусора, освещением или заменой трубопроводов».
«Но, придя к власти, руководители и их окружение начинают об этом забывать, и у них срабатывает обратный рефлекс, - считает председатель областного совета. - Они думают – как же так, я останусь без жесткой вертикали? Это, что же: к нам в Киев не будут приезжать и на коленях просить деньги и выделять субвенции нам не придется?»
Как в воду глядел: в этом году именно такая ситуация случилась. И если новоизбранные председатели объединенных громад об этом пока говорят робко, то кадровые руководители «со стажем» в выражениях не стесняются.
«Це трохи перетворюється в показуху, – вважає голова об’єднаної громади Мерефи та Утківки Веніамін Сітов. – Бо що таке децентралізація? Ми маємо бути спроможними виконувати делеговані повноваження. Але їх або держава має покривати, або у нас має вистачати ресурсів. Ми сьогодні вимушені направляти кошти на освіту, на енергоносії і допоміжний персонал у школах – нам на це не вистачило державних дотацій. Ви розумієте, що означає з бюджету розвитку переправити 11 мільйонів? Залишається всього 4 мільйони на все і про все - на ті ж будівлі, на співфінансування мініпроектів, на дороги. Це нереально! 4 мільйони для такої громади – це замало». http://varta.kharkov.ua/news/city/1131254
Такого же мнения Ярослав Деркач, голова Жовтанецькой объединенной громады (Львовская область): «У нас аналогичная ситуация: 11 миллионов на зарплату техперсонала в школах и энергоносители пришлось доставать из фонда развития. Проблемы у всех одинаковые, и одна из ключевых – это сельские дороги — настоящий бич для всех населенных пунктов объединенной территориальной громады». http://varta.com.ua/news/lviv/1132571
«Саме з цього року виникли додаткові навантаження на місцеві бюджети. З огляду на зростання місцевих бюджетів об’єднаних громад у Львівській області в середньому на 60 %, це відносно правильний крок. Але – лише для тих громад, які є фінансово та кадрово спроможними. Звичайно, ми маємо прецеденти, де об’єднані громади створювались з двох чи трьох сільрад, і відповідно у них не достатньо фінансових ресурсів для того, щоб покривати ці навантаження.
Діяльність об’єднаних громад у 2017 році має довести тим органам місцевого самоврядування, які планували дрібні формати об’єднання, що все ж таки потрібно зважати ще й на фінансову спроможність і ту податкову базу, яка генерується на їхній території. Тобто, ми маємо свідомо створювати об’єднані громади, у яких фінансовий чинник є на другому місці після добровільності. http://varta.com.ua/news/lviv/1130637
Со сменой руководства поссоветов Березовки и Коротыча в результате местных выборов в 2015 году процесс создания Песочинской ОТГ затормозился.
http://kharkov.dozor.ua/news/vlast/1184357.html
Как сообщает «Справжня Варта», об этом во время пресс-конференции в четверг сообщила руководитель Офиса реформ и заместитель председателя областной рабочей группы по поддержке и внедрение мероприятий по добровольного объединения территориальных общин Диана Баринова Диана Баринова.
По ее словам, в то время, как «Песочинский поссовет развивается, строится школа в микрорайоне «Мобиль» , после выборов 25 октября в тех громадах, которые принимали в прошлом году решение об объединении — и в Березовке, и в Коротыче — сменилось руководство».
«У новых молодых руководителей поссоветов есть здоровые амбиции — они хотят самостоятельно поуправлять громадами. Плюс есть такой фактор: финансовая децентрализация у нас началась раньше, чем объединение громад. Появился такой прекрасный аргумент, как акциз в размере 5%, поступления от которого уже сегодня сельские и поссоветы получили без каких-либо обязательств. Когда на счет громады заходят приличные суммы денег, голова задается вопросом: «А зачем мне объединяться? У меня есть ресурсы для того, чтобы руководить поселком и исполнять наказы избирателей». Этот фактор тоже сегодня мешает закончить процесс объединения в Песочинской территориальной громаде», - говорит Баринова.
По словам руководителя Офиса реформ, создание Песочинской ОТГ - дело времени. «Если сравнивать возможности Песочинской ОТГ в формате объединения, то для Песочина в принципе, и так все хорошо: они развиваются. Но если смотреть на Коротич и Березов, то все-таки с бюджетом Песочинской ОТГ они могли бы иметь совсем другие возможности. Но объединение — добровольное, изменились составы депутатов, и нужна дополнительная работа. Она сейчас ведется», - сообщила Диана Баринова.
В Офисе реформ, считают, что проблемы, с которыми сталкиваются в создаваемых ОТГ, общие для всех наших сельских советов.
«Нужно обучать глав территориальных громад, исполкомы, депутатов. После местных выборов в октябре прошлого года в советы пришел новый депутатский корпус, обновились исполкомы – много молодых людей с желанием работать, однако им пока не хватает практики и специальных знаний. Поэтому сегодня одна из главных задач — научить, дать эти знания и навыки», уверена Баринова.
Как уже отмечалось, в течение ближайшего полугодия на Харьковщине могут состояться выборы в трех Объединенных громадах: Роганской, Солоницевской и Ново-Водолажской.
В оставшихся сельских советах, по словам топ-менеджера Офиса реформ, вопрос еще обсуждается. Чтобы создать ОТГ, нужно иметь очень серьезную мотивацию - это может выполнить только та команда, которая видит в этом перспективу. Проблемным моментом при этом является отсутствие такой мотивации у новоизбранных глав сельсоветов, которые зашли в них после местных выборов в октябре прошлого года.
«Любой глава сельсовета сегодня, даже если у него есть бесконечная поддержка населения, десять раз подумает, есть ли ему смысл выходить на выборы посреди каденции, когда у него еще 5 лет впереди. Это является серьезным тормозом для реформ, и не только на Харьковщине. Тем не менее, есть много поселковых голов, считающих, что есть смысл пойти на выборы и объединить команду вокруг себя ради того, чтобы дать развитие своим территориям», - надеется Д. Баринова.
руководитель Офиса реформ и заместитель председателя областной рабочей группы по поддержке и внедрение мероприятий по добровольного объединения территориальных общин Диана Баринова на пресс-конференции в четверг, 18 августа. http://kharkov.dozor.ua/news/vlast/1184352.html
Она надеется, что в этом году на территории Харьковского района будет еще одна объединенная община - Роганская.
Также, по словам Бариновой, процесс создания ОТГ активно обсуждает громада Солоницевки. Пересечанский сельсовет принимает в этом активное участие. Такое объединение общин, возможно, тоже будет иметь место, но вряд ли они успеют с выборами в этом году.
Руководитель Офиса реформ говорит, что процесс объединения также очень активно сейчас идет на Нововодолажчине.
«Нововодолажский поселковый совет инициировал объединение и сейчас проходят оживленные, активные общественные обсуждения в смежных поселковых советах. Хочу сказать, что вопрос действительно затрагивает интересы людей, сельского населения, никто не остается равнодушным. Поэтому такая перспектива, что, может, в этом году они выйдут на выборы », - говорит Баринова.
Однако, как и в случае с Солоницевкой, чтобы провести выборы в этом году и войти в бюджет, им необходимо до 3-5 сентября подать документы в ЦИК, а времени осталось очень мало.
Но наш Офис реформ и развития рекомендует не торопиться с этим процессом, потому что самое главное - найти консенсус, считает Диана Баринова.
«Если по перспективным планом смотреть, то Нововодолажский район делится на две будущие громады - Нововодолажская и Староверовская. И на сегодняшний день 2-3 советы дают согласие, а несколько советов - нет, потому что не совсем население готово. Так что мы рекомендуем, например, центра будущей общины все же не спешить, а провести работу, чтобы хотя бы половина советов, которые по перспективным планом планировались в эту общину, дала согласие ».
Во-первых, если община образована не по перспективному плану, это означает, что Кабмин не сможет внести соответствующие изменения в перспективный план и главное, предоставить финансовые прямые взаимоотношения с бюджетом. В прошлом году, действительно, из-за ряда политических решений, даже маленькие общины по 2.5 тысячи населения были выведены на прямые взаимоотношения с бюджетом.
Но на сегодняшний день возникает вопрос в их способности. Поэтому здесь нужна последовательная, четкая работа, для того, чтобы делать так, чтобы не сделать жизнь населения хуже, чем к объединению. Поэтому, если не успеваем в этом году, можно уже более широким объединением зайти на выборы уже в начале следующего года. Тем более, что динамика.
Если сегодня премьер-министр говорит, что могут рассмотреть изменения в бюджет и провести их в середине года, то есть фактически дать медицинскую и образовательную субвенцию, то это уже такая ГИСК динамика государства о процессе децентрализации.
http://uaror.org.ua/?p=14455
навіщо тоді взагалі потрібні райони? Це питання «Децентралізація влади» адресувала неурядовому експерту Юрію Ганущаку.
- Сьогодні в Україні є чотири об’єднані територіальні громади, межі яких повністю співпадають з межами районів. У таких районах зникають правові підстави для функціонування районних рад. Адже вони, як каже Основний закон, є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. У названих чотирьох районах можливість представлення таких спільних інтересів територіальних громад фактично відсутня. А встановлення прямих міжбюджетних відносин місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад із Державним бюджетом забезпечило передачу всього обсягу повноважень райдержадміністрацій, районних рад відповідним радам та виконавчим органам об’єднаних територіальних громад. То що робити з такими районами, кількість яких надалі тільки зростатиме? Може, тоді райони взагалі не потрібні?
- Щоб відповісти на це запитання, я хотів би звернутися до досвіду наполеонівської Франції. Департаменти, створені Наполеоном, існують досі – причому з такими самими межами, як і двісті років тому. Створюючи нові адміністративні одиниці, Наполеон намагався зробити так, щоб імператорський представник міг би верхи за день дістатися до найдальшої точки свого департаменту й повернутися назад. Для чого ж імператорський ставленик мав постійно інспектувати «гради і вєсі»? Тому що Наполеоном вважав: усі регіони тяжіють до сепаратизму за визначенням. Розумієте? За визначенням!
Адміністративно-територіальний устрій створюється не тільки для місцевого самоврядування – це своєрідний скелет всієї держави. Відтак державну владу у маленьких містечках та селах хтось-таки має представляти. Зараз — це райдержадміністрації, а у майбутньому, сподіваюся, будуть префектури. Після Великої Французької революції Франція опинилася на межі розпаду. Бо чимало регіонів країни не так давно були окремими князівствами і, так би мовити, мали відповідну генетичну пам’ять.
- Ви вважаєте, що питання сепаратизму досі актуальне для України? Адже зараз на прикладі Донбасу усі наочно побачили, до чого приводять сепаратистські гасла.
- Я повторю тезу Наполеона: усі регіони тяжіють до сепаратизму за визначенням. Саме через таку якість регіонів Наполеон розділив Францію на 96 департаментів, кожен з яких був достатньо потужним, щоб концентрувати ресурси для виконання певних точкових завдань, але при цьому залишався надто слабким, щоб оголосити незалежність. Отже, тепер ви розумієте, чому навіть розмови про скасування районного поділу в Україні є небезпечними?
- Чому обласна влада не може стежити за дотриманням законності у регіонах та запобігати проявам сепаратизму? У Польщі державний контроль добре зарекомендував себе на рівні воєводств.
- Принцип формування державної влади на всій території держави у Наполеона, на мій погляд, був найкращим. Але поляки діяли по-іншому, зробивши державні управління тільки на рівні воєводств. І от що вони отримали. Коли я ближче потоваришував з одним воєводою, він по секрету розповів мені, що має чотири відділення на території воєводства. Саме вони займаються реальною працею, а він лише підписує документи, що вони йому готують. Але ці відділення він створив сам, у ручному режимі. Коли змінюється уряд, воєводи і всі їхні люди позбавляються посад автоматично. Відтак немає жодної правонаступності. Коли я звернув увагу мого товариша на небезпеку, яка ховається у такому нагляді за дотриманням законності у регіонах, він усміхнувся: «На щастя, ми не маємо спільних кордонів з Росією». А Україна такі кордони має, тому не можемо дозволити собі помилятися.
- Які конкретно державні органи ви маєте на увазі, коли кажете про державну владу на території районів?
- Це поліція, соціальний захист, ДСНС, податкова тощо. Я думаю, ні для кого не секрет, що у районі найбільшим авторитетом користуються три особи: начальник поліції, прокурор та начальник податкової. Для того, щоб «стриножити» їх, і потрібен голова райдержадміністрації, який контролюватиме і координуватиме усіх трьох відповідно до законодавства, яке ще необхідно створити. Робота над відповідними законопроектами ведеться.
Мереф’янський міський голова Веніамін Сітов розповів про переваги, які дає децентралізація та об’єднання в територіальні громади, а також про проблеми, з якими довелося зіштовхнутися її представникам.
За його словами, поки що переваги не сильно помітні, адже територіальна громада почала працювати тільки з 1 січня. Проте вже певні проекти почали втілюватися в життя. Іде тісна співпраця з Утківською радою, впроваджуються міні-проекти з облаштування дитячих майданчиків, міського освітлення та ремонту дитсадків.
«До прийняття закону про добровільне об’єднання громад ми в січні місяці були на семінарі в Києві, де нас мотивували до об’єднання, – розповіла Тетяна Дядченко, секретарка міської ради Мерефи, – буквально після цього був прийнятий закон про об’єднання територіальних громад. Ми, повертаючись з Києва, планували, яким чином у нас буде проходити об’єднання. Ми взяли наукову точку зору, яка тоді пропонувалася. Тобто, це 20 км від центру об’єднаної громади, це обов’язково нормальне транспортне сполучення».
За її словами, було проведено декілька засідань, де представники об’єднаної громади обговорили транспортне сполучення і те, яким чином воно дозволить швидкій чи пожежній машині вчасно дістатися до місця призначення.
«Харківська область відставала від цього процесу, – розповів Веніамін Сітов, – ми робили все дуже швидко. Ми практично мали разом вийти на вибори 2015 року зі Старосалтівсько громадою, якщо б нас штучно не гальмували. Колишній голова Яковлівської ради мені ясно сказав пошепки, що «вибачте, я отримав відповідні команди».
Але потім, коли пішли «пряники», всі команди повернулися в іншу сторону. Тому ми в 2016 році цей процес завершили… Ми складали бюджет на 2017 рік. Ми сьогодні повністю прийняли освіту, культуру, ми прийняли вісім шкіл, бібліотеки, музичну школу».
За словами Сітова, децентралізація та об’єднання – це добре. Проте зізнається – децентралізації тут дуже мало. http://varta.kharkov.ua/news/city/1131254
«Це трохи перетворюється в показуху. Бо що таке децентралізація? Ми маємо бути спроможними виконувати делеговані повноваження. Але їх або держава має покривати, або у нас має вистачати ресурсів. Ми сьогодні вимушені (направляти кошти) на освіту, на енергоносії і допоміжний персонал (нам на все не вистачило державних дотацій). 11 мільйонів ми направили з бюджету розвитку на те, щоб це покрити. Ви розумієте, що означає переправити 11 мільйонів? А у нас залишається всього 4 мільйони на все і про все. Це нереально. На ті же будівлі, на співфінансування мініпроектів, на дороги. 4 мільйони для такої громади – це замало».
Він розповів, що сьогодні представники громади вимушені думати над тим, як зекономити ті 11 мільйонів гривень. На даний момент це є основною задачею. За його словами, велика увага буде приділятися енергоефективності, в першу чергу – в школах. Вже готується проект з будівництва п’яти твердопаливних котельнь. Зокрема, в Мерефі вже було встановлено декілька таких. Вони приносять значну корить місту.
«Ми прорахували, що на одній такій котельні за опалювальний сезон буде економія як мінімум 300 тисяч гривень, – розповів Веніамін Сітов, – це вже врахуванням цін. 5 котельнь, які ми побудуємо – це вже півтори мільйона економії. Звісно, ми розуміємо, що повинні ці гроші з року в рік направляти на енергоефективність наших шкіл. Звичайно, ця програма в пріоритеті».
Також він розповів, що в об’єднаної територіальної громади є й інші проблеми, окрім нестачі фінансування. За його словами, це відсутність контролю над нерухомістю, контролю над приватними підприємцями та діяльністю місцевих підприємств, над землею та акцизними зборами.
«Фіскальна служба сьогодні не підпорядковується територіальним громадам та органам місцевого самоврядування, – зазначив Сітов, – хоча це повинно бути. Бо ми сьогодні йдемо з простягненою рукою, щоб нам дали якусь інформацію по землі, по нерухомості. Тому немає контролю над підприємцями. У нас на сьогодні є нічний клуб. А акциз поступає десь в 400 гривень в місяць. Чи може таке бути в нічному клубі? Не може. Це все приховується, а у нас немає жодних повноважень. І це також проблема».
