Різдво у Харкові: з традиціями, фольклором і світлом у серцях
Отже, вийшло, що суботній ранок у мене, як і у багатьох україномовних харків’ян, розпочався з відвідування Свято-Дмитрівського храму. Після богослужіння та проповіді архієпископа Харківського та Полтавського Української Автокефальної Православної Церкви Ігоря кожен присутній міг стати свідком цікавого та урочистого дійства – різдвяного вертепу, ініціаторами якого вкотре стала харківська крайова організація Спілки української молоді.
Утворивши півколо, глядачі захоплено слухали і співали пісень разом з акторами – волхвами, пастухами, янголами та іншими персонажами, які розповідали про зірку – провісницю народження Ісуса Христа, Сина Божого, і діяння жорстокого Ірода. Боротьба царя-дітовбивці зі своєю власною смертю і виграш цього змагання останньою символізували перемогу над злом та справедливість. Різдво, як співають у колядці, має принести усім людям щастя-долю, а Україні – волю. Поглянувши на усміхнені обличчя і дітей, і дорослих, розуміємо, що частина побажань уже втілилась в життя.
Коли усе наколядоване добро було зібране в мішок, учасники вертепу рушили далі сповіщати про народження Спасителя.
Ближче до вечора, о 16-й годині, біля Південного вокзалу відчинив свої двері різдвяний трамвай – єдина на території України подібна святкова забавка. У чому її унікальність? Все доволі просто! Ви заходите до трамваю, берете «Трамвайну газету» з різдвяними віршами і кросвордами, випущену Харківським літературним музеєм і отримуєте задоволення від співів колядок разом з фольклорним гуртом та усіма іншими пасажирами, слухаєте про традиції святкування, насолоджуєтесь спогляданням паперових янголят і сніжинок білого та червоного кольорів, їдучи вечірньо-святковими вулицями Харкова, освітленими зірками і гірляндами.
У різдвяному трамваї
Чотири кола зробив різдвяний трамвай цього вечора. І на кожне стояла величезна черга, через що у самому транспорті яблуку ніде було впасти.
Отак минуло цьогорічне Різдво у Харкові, з традиціями, фольклором і світлом у серцях. І це не враховуючи смачнющої куті і теплого родинного затишку, які без сумніву, супроводжували життя більшості мешканців міста 7 січня 2012 року.
