Євро-2012: кілька мотивацій стати європейцем
1. Ментальність: зверхність чи внутрішня свобода?
Або мотивація перша – незалежність і самоповага
Як не крути, а з боку вони виглядають занадто розкутими (якщо не навіженими)! Варто лише згадати легендарний відеоролик, що блукає просторами Інтернету і набирає нові перегляди. На ньому українська журналістка намагається розповісти про подію – ходу фанів. Але тим припала до вподоби її спідниця, тож дівчина була змушена постійно поправляти одяг і звертатися до совісті «невихованих» учасників дійства.
Чи не найбільше вразили своєю поведінкою фани з Росії (на жаль, українські не набагато кращі): мило матюкалися, палили цигарки і дудлили з горла. Хоча щодо останнього, то нідерландці шалено полюбляють пиво. Стільки клієнтів «ларьки» з цим товаром не мали давно! Хмільний напій з густою піною став справжнім хітом продажів. Його п’ють, сидячи на лавці в парку, блукаючи фан-зоною і вулицями міста, і просто так, і закусуючи фаст-фудом. Вітчизняні бізнесмени не проґавили такого шансу і «застелили» центр міста кіосками, палатками та вагончиками. Біля цих «ресторанів на колесах» постійно стояла неймовірна черга.
Продавці сувенірів скаржаться на скупість іноземців: у новинах однієї з українських телекомпаній чуємо, що речі, дорожче 5 доларів, майже не купують. Продавець «Української майстерні» (на площі Свободи) Олена розповідає: «Іноземці купляють дуже маленькі сувеніри. Це, в основному, магніти, щось пов’язане з Харковом». Підготовлені до масових продаж витвори українського народного мистецтва вкриваються пилом на полицях, а пиво в кафе та кіоски не встигають замовляти…
Харків’янка Людмила розповідає, що бачила двох іноземців, які були настільки нетверезі, що дрімали на лавах у парку Шевченка і слугували своєрідними «музейними експонатами», з якими фотографувались перехожі. Тож, гості виявились мирними і спокійними.
«Їм сподобалась країна: є на що подивитися, приязні люди, дешеве пиво. Вони хочуть повернутися ще». - говорить Сергій, аспірант філософського факультету університету імені Каразіна. За дні проведення ігор чемпіонату він подружився з кількома нідерландцями. Доброзичлива бесіда «розкрутила» гостей на частування нового знайомого своїм улюбленим пивом.
p-lusni-n.livejournal.com
А ось Вікторії Скляровій, учаснику руху «Welcome to Ukraine», пощастило ще більше: вона з чоловіком отримали квитки на матч Нідерланди – Німеччина.
Довідка:
Рух «Welcome to Ukraine» створений самими громадянами України у відповідь на підвищення цін на проживання у приймаючих містах на час проведення Євро-2012. Українці пропонують охочим іноземцям маленькі екскурсії, допомогу у пошуці дешевшого житла і таке інше.
Вікторія провела екскурсію двом гостям з Німеччини. Їхні чоловіки не поїхали, тому два квитки на гру залишились без власників. Вдячні за теплу зустріч, жіночки запропонували екскурсоводу та її чоловікові піти на гру разом.
Ще одна цікава риса – нідерландці дуже бурхливо реагують на появу телекамер: їхня увага миттєво перемикається на об’єктив, не запитуючи нічого в операторів, вони починають свистіти, дудіти, усміхатися і говорити на камеру. А щоб їх точно помітили, запросто можуть підійти до апарату і просто повернути на себе.
Вигуки «Ukraine» та «Holland», прохання сфотографуватись, коментарі щодо вашого вигляду і любов до телекамер – усе це не прояв зверхності чи невихованості, а внутрішня свобода, така далека для сучасного українця, як вважає Сергій, про якого вже згадувалось вище.
2. Фанати – кожен день, як свято
Мотивація друга – уміння жити яскраво
Напевно, окрім футболу, можна було влаштувати й інші змагання – конкурс на найекстравагантніше вбрання. Харковом крокували, ходили і пленталися найрізноманітніші варіанти левів, прямував народ в помаранчевих фраках, рукавичках, комбінезонах, у кучерявих перуках, величезних окулярах, коронах, вибагливих капелюхах – ковбойських, кепках, касках, циліндрах, з ріжками, стрічками, м’ячами, блискітками та яскравою мішурою. А кількість прапорів і не перерахуєш: на обличчях, одязі, в руках.
І тут шановні іноземні гості зробили нам приємність: багато їх ходили з блакитно-жовтими стягами, у футболках і шапочках з написом «Ukraine».
Не секрет, що футбольний матч для багатьох українців та росіян – це привід «відтягнутися», а для Західної Європи (особливо, нідерландців, як ми бачили) – свято.
3. Німець: «30 років тому тут навчалась моя колега»
Мотивація третя – небайдужість
До університету імені Каразіна зайшли двоє: жінка у закритому та легкому вбранні й чоловік середнього віку у футболці, шортах і кашкеті. Як, виявилось, це гості з Німеччини. Сюди вони приїхали на футбольний матч, а до навчального закладу прийшли подивитись лабораторії хімічного факультету, де колись навчалась їхня колега.
Чоловік трохи вмів говорити російською, а от жінка – ні. Та поспілкуватись англійською мовою вона залюбки погодилась: скаржилась на жарку погоду та розповіла, що наступним містом, до котрого вони поїдуть буде Київ.
А Ви б шукали у незнайомому місті університет, де отримувала освіту колега, щоб просто поспілкуватись з його працівниками та подивитись лабораторії?
У спілкуванні була лише одна перешкода: значна частина українців не знають англійської. Без знання мови з іноземцями не поспілкуєшся, хоча перед поверненням додому багато хто чітко казав «Спасібо!», «дівчино», «Харьків» та «Украіна» (чомусь літера «ї» для їхньої вимови незвична)
Отже, хто такий турист? В уяві багатьох – втомлена голодна людина, яка перебуває у пошуці сувеніру для мами, дідуся, племінника, колеги і ще безлічі знайомих і друзів. Бадьорі нідерландці руйнують вщент цей стереотип: завжди веселі, готові до нових знімків і знайомств, зацікавлені не якоюсь дрібничкою на пам’ять, а мовою, культурою, звичаями країни, до якої приїхали.
4. Помаранчева хода перетворила Харків на Європу
Мотивація четверта – комунікабельність і дружнє ставлення
Апогеєм Євро-2012 у Харкові, мабуть, стали «марші вболівальників». Трошки детальніше розкажу про останній.
Серед яскравої юрби вирізнялися нідерландці, які «зафарбували» потік фанів помаранчем – кольором своєї збірної. 17 червня перед матчем Нідерланди – Португалія вони востаннє на час футбольного чемпіонату прямували до стадіону «Металіст» разом з португальцями, німцями, росіянами та, звичайно, українцями.
О пів на сьому вечора різнобарвна колона рушила з фан-зони на площі Свободи. Одними з перших поїхали харківські велосипедисти. Вони вітали гостей міста вишиванками, жовтогарячими футболками та прапорами.
Тетяна Чепурна, велосипедистка: «Враження від голландців дуже позитивне. Це яскраві, дружні, цікаві особи. Я вважаю, що кожен в Харкові не оминув можливості з ними пофотографуватись, та й самі "зірки" охоче позували та щиро посміхались, намагаючись сказати щось українською. Безперечно, наша колона в національних вишиванках не залишилась не поміченою гостями, які з цікавістю нас роздивлялись і теж просили сфотографувались. Голландці жестами виражали своє захоплення вишиванками та красивими українськими дівчатами. Очевидно, що гостям міста припав до душі і наш супровід, і наша гостинність, за яку вони охоче дякували. Зрозуміло, що зараз Україна стала для них ще один місцем для відпочинку».
Дмитро Пилипець, учасник велопробігу: «Голландські футбольні фани привезли з собою в Харків радість і свято. Позитивні, веселі, відкриті європейці».
За ними в оточенні помаранчевих футболок і капелюхів, під якими «ховались» не тільки нідерландці, а й прихильники їхньої команди з України, їхав двоповерховий автобус з пасажирами на даху. Привітні та веселі, нідерландські фани швидко потоваришували з харків’янами, тому чи не все місто із задоволенням підтримувало їх збірну.
Помаранчевий серпантин перетинав вулиці і зависав на проводах. Такого ж кольору конфетті не давало заблукати тим, хто задивився на будівлі, магазини та пас задніх. Деякі крамниці, підтримуючи загальний дух футбольного свята, вмикали гучну музику – гімн Євро-2012. Колона вболівальників розтягнулась на кілька кілометрів. Та це зрозуміло: як же ти швидко підеш, коли на кожному кроці тебе вітають і просять зробити фото на згадку?
www.liveinternet.ru/users/inna_pono
Значно менше було португальців: вони де-не-де купками з’являлися у натовпі. Довгенько доведеться шукати очима принаймні одну людину з португальським прапором. Аж ось іде хлопець з червоно-зеленим стягом. Розмовляючи з якимось чоловіком, він відкриває свій секрет: приїхав з Росії вболівати за Португалію.
Дещо дивно виглядали величенькі пластмасові склянки з пивом, що їх тримали деякі учасники ходи, але вибачайте – звичка. На колір і смак – товариш не всяк.
За підтримку і спілкування нідерландці написали кілька плакатів, що радісно заявляли місту «Дякую, Харьків!». Як кажуть, дрібниця, а приємно.
obozrevatel.com
Харків’яни теж прив’язалися до гостей, які навчили нас принаймні мінімально необхідному запасу слів «Hello», «Yes», «Photo, please», «The best», «Thank you», «You welcome». А у фан-зоні під час перегляду матчів українські вболівальники навіть запитують тих, хто поряд, чи добре видно. Європейська культура таки потрошку до нас наближається.
Нагадую, що у Харкові відбулося три подібні ходи. Перша пройшла 9 червня, коли у Харкові грали Нідерланди з Данією, друга – 13-го перед матчем Німеччини і Нідерландів.
Підбиваємо підсумки
Загалом, ця частинка великого футбольного свята (до речі, з непевною репутацією серед українців. Вкладені фінанси, що давно не співають навіть романси, інфраструктура, котра добудовується досі і таке інше…) пройшла весело і оригінально. Навіть фани, які були трошки чи не дуже трошки напідпитку, не завадили іншим учасникам дійства насолоджуватись цим днем.