Хоч ти і корифей, але... Андрухович допомагав харківським акторам читати Шекспіра
У рамках проекту «Drama Pro. Читання» за підтримки театру «Арабески» відбулася перша читка нового українського перекладу «Ромео і Джульєтти». За кілька днів до дати погодився приділити час автор перекладу, Юрій Андрухович, який в цей день був у Харкові. У читках взяли участь актори театрів для дітей та юнацтва, Шевченка, «Публіцист», «Арабески» та студенти профільних вишів.
«Під час перегляду на прем’єрі я пожалкував, що не нав’язав режисерові-постановнику своїх умов до вистави. Скажімо, працювати з ними під час репетиційного періоду. Маючи змогу не лізти, звичайно, в його режисерські рішення, але виправити вимовляння», — розповів Юрій Андрухович про першу постановку «Гамлета» у своєму перекладі, що відбулася 2000 року. На це актор «Арабесок» Місько Барбаба зауважив: «Сьогодні ми хочемо тебе попросити виправляти вимовляння і втручатися в той момент, коли потрібно».
Літератор радісно скористався можливістю «трохи побути диктатором» і за час першого акту (в якому також приймав участь як читець) зробив з десяток зауважень. Зокрема, розказав присутнім, що кредЕнець — це один з видів шафи, сервант.
«У 1919 році до «Ромео і Джульєтти» звернувся Лесь Курбас. Репетирував, ставив і мав грати Ромео. На Джульєтту змінилося кілька актрис. Остання — Чистякова. Прем’єри так і не відбулося. Коли у Київ увійшли «червоні», вони реквізували театр, знищили декорації. Але Курбас вперше взагалі українською поставив Шекспіра. Це був «Макбет», тому ми вимагаємо нового перекладу», — закликав Місько Барбаба. Глядачі й актори дружньо підтримали ініціативу. Андрухович на це повідомив, що в нього є голос за «Короля Ліра» — від художника вищезгаданного видання Владислава Єрка.
Одразу після першого акту гість почав прощатися, але наостанок дав пораду: «Я хотів би акторам і режисерам з перспективи літератора на одній єдиній особливості наголосити. У Шекспіра практично в усіх п’єсах відбувається чергування кількох форм, з якими він працює. У нього прості люди — слуги — переважно говорять прозою. Трагічні герої і благородні загалом люди — віршем. Це є найпластичніший шекспірівський розмір, п’ятистоповий ямб. Звичайно, можна десь раніше перескочити, можна десь паузу зробити, але коли оці віршовані шматки трапляються, дуже бажано, щоб публіка відчувала, що це саме шекспірівській п’ятистопний ямб. Не те, щоб відчувала — чула, просто чула».
Меморіальні заходи з приводу 400-ї річниці смерті Шекспіра проходять цьогоріч по всьому світу. Тепер до них долучився і Харків.
«Історія стосунків будь-якого національного театру з Шекспіром дуже багато що про цей національний театр говорить. А ми ще сто років не маємо, як ставимо Шекспіра в українському театрі. Ми дикуни, так, генерально. Польський театр весь на Шекспірі виріс, вся їхня романтична література, а ми як би кастровані. Це, може, не наша вина. Нам дійсно забороняли, не давали, там і так далі. Але це дуже важлива і серйозна тема. Нам ще треба жити, жити, жити і думати. Як це — театр, який не знає Шекспіра? Насправді, цих перекладів «Ромео і Джульєтти» було п’ять. Вийшов шостий», — підкреслила директор театру «Арабески» Світлана Олешко. П’єса «Ромео і Джульєтта» в перекладі Юрія Андруховича вийшла друком цьогоріч у видавництві «АБ-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Проект «Drama Pro. Читання» триває у Харкові близько півроку. За цей час опрацьовані сучасні польські, німецькі й українські п’єси. Читки — відомий театральний формат. Часто це проміжковий етап роботи над виставою — коли всі ролі вже розподілені, але не вивчені, і актори читають репліки з листків. При цьому вони можуть або просто сидіти/стояти, або виконувати певні сценічні дії, навіть працювати з реквізитом. Читки можуть виступати й окремим дійством.
Фото — Ян Здановський.
