"Я намагаюсь підняти такий місцевий феномен Слобожанщини" — наголосив Сергій Василюк, лідер гурту "Тінь Сонця"

Юлія Гуш  |  Понеділок, 16 квітня 2018, 12:18
Не всі історичні події відзначаються на належному рівні — впевнені представники історичного клубу "Холодний яр".
"Я намагаюсь підняти такий місцевий феномен Слобожанщини" — наголосив Сергій Василюк, лідер гурту "Тінь Сонця"

Тому вони, прибувши до Харкова, вирішили відзначити соту річницю звільнення міста від більшовиків. Був невеличкий історичний екскурс, зачитування мемуарів учасників тих подій і, звичайно, музика. За неї "відповідав" Сергій Василюк, лідер фолк-метал гурту "Тінь Сонця". Він розповів "Справжній варті" про своє бачення тих буремних подій та про відображення української історії у своїй творчості.  

Доброго дня. Розкажіть, будь ласка, про пісні, які ви сьогодні будете виконувати.  

Це будуть деякі історичні пісні, у тому числі і мої авторські, пов'язані з історією України. В принципі, я завжди радий долучатися до таких акцій. Наша творчість, вона, мабуть, співзвучна з ними. Будуть звучати деякі історичні пісні, як, наприклад, "Марш за Україну"  або Гімн Організації українських націоналістів Олеся Бабія. І, звичайно, улюблені пісні гурту "Тінь Сонця", які будуть доречними до цього вечора. І значною мірою я вважаю їх доречними, бо ми намагаємося вплітати в сучасність якісь історичні моменти — радісні або буремні. І таким чином нагадувати про наш історичний шлях. І робити його  більш  ствердним  та  оптимістичним.  

Взагалі, що означають ті роки для вас, для вашої творчості? Чому ви любите відображати їх в своїх піснях? 

Якщо говорити відверто, то саме з ХХ сторіччя українці почали боротися за свою державу. Просто, епоха козаччини, класична така епоха Запорізького козацтва, таки не ставила за свою мету побудову української держави. Як би там не було. І держава Хмельницького — це певною мірою є проявом відродження нашої державності. Але, по-перше, вона дуже мало існувала. І по-друге, її не вдалося зберегти. І плюс — вона не обіймала всіх українських земель. 

А от з ХХ сторіччя якраз з'явилася концепція Миколи Міхновського. Яку він обґрунтував саме тут, в Харкові, в маніфесті "Самостійна Україна". Від Сяну по Кавказ мала би виникнути молода національна держава. Яка, врешті-решт, і виникла у 1918 спершу як УНР. А потім, навіть незважаючи на те, що більшовики тимчасово перемогли на ці 70 років, вони все-таки створили Українську радянську соціалістичну республіку. Яка теж мала ознаки національної держави. Власне, за національним принципом вона и виникла. І ми успадкували її кордони і наповнюємо її вже сучасним українським змістом. 

З точки зору творчої людини, яка ваша улюблена історична епоха? 

З точки зору романтики, таки, мабуть, запорізьке козацтво 17 сторіччя. Дике поле, наші прекрасні пороги, буйна природа... Але з точки зору політичного піднесення — це ХХ сторіччя. Перша половина, напевне. 

А для чого, на вашу думку, потрібно пам'ятати події минулого? У тому числі події початку ХХ століття, і, зокрема, визвольну боротьбу проти більшовиків? 

Це було не так вже давно. І, власне, про цей період до сих пір існує дуже багато полемік, суперечок. І це потрібно доносити до старшого покоління, до молоді. І головне, відзначати такі події в кожному куточку України. Особливо на Східній Україні. Багато хто скептично ставиться до Слобожанщини. А я, навпаки, намагаюсь підняти такий її місцевий  феномен. Торік у мене навіть був тур "Слобожанщина —  форпост України" райцентрами Харківщини, Луганщини, Донеччини. На жаль, на Сумщину не завітали. Але ми це надолужимо. 

Тобто, Слобожанщина також займає значне місце для вас, для вашої творчості?  

Взагалі, за кількістю видатних діячів і важливих подій, Слобожанщина — вона особливо нічим не поступається Галичині, Волині, Наддніпрянщині. Так, не було такої потужної військової сили, як то січових стрільців чи повстанського руху, який був більш притаманний Холодному яру чи Київщині. Але все одно був Гнат Хоткевич, Дмитро Яворницький, Квітка-Основ'янено, той же Болбочан, який тут зростав, Іван Світличний. Слобожанщина славна своїми синами і тими, хто виховувався на цій землі. І вони є в когорті найвизначніших діячів української історії. Тому слобожанцям є чим пишатись.  

І останнє питання: як, на вашу думку, сучасна музика і, зокрема фолк-метал,  сприяє популяризації української культури?  

Я думаю, це краще визначати вам, журналістам і дивитися вже на результат. Я роблю тільки свою роботу, намагаюся робити її щиро. А що виходить — судити вам. Я радий, що нещодавно був найкращий наш виступ в Харкові за всю історію.  

Дякую за інтерв'ю.  

 

 

 

 

comments powered by HyperComments