Чи потрібна харківцям психотерапія, і чи можуть її функції замінити друзі або церква?
Нещодавно в прямому ефірі 7 каналу місцевого телебачення Олександр Сиротенко звинуватив психотерапевтів у тому, що вони за свої послуги беруть занадто високу оплату і не гарантують жодних результатів одужання хворого. Глядачі підтримали таку ідею телефонним голосуванням і дискусію було виграно.
Опонент на такі закиди заявив, що якщо на голосування поставити питання: до кого краще звертатись з проблемами – до друга чи до пляшки спиртного, очевидно, що більшість обере другий варіант. У який спосіб вирішують психологічні проблеми мешканці Харкова «Справжня варта» дізнавалась у самих людей.
Зайшовши до студентської лікарні міста Харкова легко помітити, що в цьому закладі приймає близько 20 психотерапевтів. Черг до цих кабінетів у звичайні дні немає. Запитавши у студентів коли і чому вони звертаються до психотерапевта я почула такі відповіді:
«У мене стався перший напад астми. Я дуже злякалася, бо такого раніше зі мною не відбувалось і заплакала. Після цього мене направили на консультацію до психотерапевта. Я розповіла все як було, після чого мені призначили медикаментозне лікування нервової системи», - сказала студентка. Нині вона зовсім не шкодує, що відмовилась від лікування у психотерапевта і вважає, що такі лікарі нахабно працюють на підвищення продаж заспокійливих ліків.
«Були проблеми, і я не могла зрозуміти, чому так відбулося саме зі мною. Часто плакала, погано спала. Пішла до лікарні. Там до мене під’єднували спеціальний пристрій і я спала. Певний час після того, я не могла плакати, навіть коли дуже хотіла, тобто не могла природно реагувати на події. Приходилось все це тримати в собі, що теж не давало душевного спокою і комфорту. Пройшов час. Зараз можу плакати, сміятися. Все можу. У лікарню більше не звертатимусь, грошей немає, а від неякісної медичної допомоги може бути ще гірше», - сказала доросла пані, яка проходила неподалік студентської лікарні.
Студенти дуже боялися йти на контакти, наважилися сказати лише те, що у більшості випадків їх проблеми стосуються навчання або стосунків з близькими. Частина з них поскаржилась на те, що до психотерапевтів їх направляють і в тих випадках коли болять нирки або серце. Якщо поскаржитись на головний біль, то незважаючи на підвищений тиск чи інші хвороби лікування розпочинають психотерапевти.
На запитання: де саме і як вирішують студенти психологічні проблеми, 18 з них відповіло, що стреси знімає спиртне і цей метод є для них найкращим. 12 – звернеться до друзів, 6 – сказали, що підуть до психотерапевта у тому випадку, коли будуть галюцинації, або інші серйозні проблеми.
Самі лікарі відмовилися від спілкування з журналістами, тому, на жаль, їх точка зору в цьому матеріалі відсутня.
Дорослі люди у телефонному режимі відповідали дещо інакше. Більшість із них вважає, що коли є постійні матеріальні проблеми, або скандали в сім’ях, жодний психотерапевт у цій справі допомогти не може. Люди залишаються зі своїми проблемами сам на сам, навіть не завжди помічаючи того, що їх психіка якось змінилася.
У телефонному режимі одна з опитуваних сказала, що їй дуже добре допоміг не психотерапевт, а психолог, їй легше і вона дуже вдячна за таку медичну допомогу. Психологічні бесіди коштували 180 гривень за годину, але пані про це не шкодує і наступного разу, не чекаючи повністю критичного стану вона звернеться до фахівця.
Зовсім невеличка частинка людей іде до церкви. Молитви і поради священників рятували їх від повних депресій, думок про самогубство і скоєння злочинів значно швидше і частіше, ніж консультації психотерапевтів та ліки. Якщо хтось захоче перевірити цю інформацію, можна піти до будь-якої церкви, бажано офіційних конфесій, і поспілкуватись на цю тему з парафіянами, які постійно відвідують богослужіння.
Нині церква не стоїть осторонь тієї жорстокості, яка відбувається в суспільстві, і значна частина священників проходить курси психологів. Маючи певний рівень фахових знань вони вміють відрізняти людей, які дійсно мають серйозні порушення з якими мають працювати лікарі від тих, кого ще можна врятувати без ліків, за допомогою поради, співчуття і моральної підтримки.
На жаль, невеличке опитування виявило той факт, що мешканці Харкова дійсно вирішують психологічні проблеми за допомогою спиртних напоїв. Частина опитаних купує заспокійливі ліки самостійно або за порадами друзів.
Церква вимагає постійної праці над собою. Вимагає припинити вживати алкоголь і жити інакше, за іншими принципами. На такий крок погоджуються переважно люди літнього або пенсійного віку. Бідність та алкоголізм покищо так і залишаються основними руйнівними чинниками психічного здоров’я мешканців Харкова. Хоча припущення того, що такі проблеми мають мешканці й інших теренів має місце, і не потребує особливих доказів та масштабних опитувань.