Адміністрація Харківського коксового заводу спробувала привселюдно виправдатись за всі екологічні злочини
Головним організатором акції був громадянський рух Екоцид.net. Учасники акції вимагали негайного контролю за викидами та екологічної експертизи підприємств «Термолайф», Харківського коксового заводу, Харківського лакофарбового заводу та низки більш дрібних заводів. А також, оприлюднення статистики захворюваності і смертності та матеріальної компенсації мешканцям екологічно забрудненого мікрорайону.
У відповідь на ці вимоги адміністрація Харківського коксового заводу вивела на зустрічну акцію протесту більше сотні робітників. Більшість людей стояли мовчки. Адміністрація стверджувала, що завод є екологічно чистим підприємством.
«Ті сполуки, які викидає Харківський коксовий завод, є цілком безпечними, і деякі з них, навіть, містяться в харчових добавках», - зазначила одна з представників адміністрації пані Лариса (назвати своє прізвище чомусь відмовилась).
На запитання учасників акції про те, чому Харківський коксовий завод працює без відповідних дозволів на викиди, представниця адміністрації нервово закричала: «приходь на завод, ми тобі морду цими дозволами заліпимо…» і показала один єдиний документ.
Це дозвіл на видобуток питної води з Новожанівського родовища і використання її для технічних цілей.
Місцеві мешканці стверджують, що про Новожанівське родовище питної води чують вперше і жодних громадських слухань з її видобутку для технічних цілей не проводилось.
Значна частина учасників акції протесту почули вперше і про підприємство «Термолайф» з виробництва мінеральної вати та теплоізоляційних будівельних матеріалів, яке розташоване на території Харківського коксового заводу.
Водночас адміністрація Харківського коксового заводу заявила, що про підприємство «Термолайф» нічого не знає і відповідати за їх викиди не буде. Показати привселюдно хоч якісь документи на викиди адміністрація відмовилась.
Після короткої дискусії і запитання про те, якими сполуками Харківський коксовий завод забруднив грунти на 14 мільйонів гривень, працівникам заводу була дана команда здійняти галас і перекричати учасників екологічної акції протесту. Деякі з них вихвалялися надзвичайно гарним станом здоров’я та острахом втратити робоче місце.
Але акція протесту стосувалася не лише проблем Харківського коксового заводу, а й інших екологічно-небезпечних підприємств.