Напрацювання Харківської області щодо медреформи завжди відрізнялися від інших регіонів продуктивністю - Олександр Галацан
«Медична реформа складається з трьох етапів. Перш за все, акцент робиться на первинному наданні медичної допомоги. Ця частина реформи повинна була стартувати вже в січні цього року, але через наявні недоробки вона була відкладена до 1 липня. Другий рівень надання медичної допомоги буде реформовано в 2018 році. І в 2019 році реформа повинна запрацювати в повній мірі на третьому рівні надання медичної допомоги», - зазначив заступник голови ХОДА Михайло Черняк під час прес-конференції, що відбулася 7 лютого в Харкові.
Радник заступника голови ХОДА, колишній начальник управління охорони здоров'я ХОДА Олександр Галацан пояснив: медична реформа в Україні триває останні 10 років, і напрацювання Харківської області завжди відрізнялися від інших регіонів продуктивністю та результативністю.
Що стосується первинної медичної допомоги, її повинен надавати сімейний лікар.
«Зараз норма така: у великому місті, мегаполісі як Харків, – від 1600 до 2500 пацієнтів на лікаря. Якщо ми живемо в сільській місцевості, то 2,5 тисячі для сільського лікаря, який не повністю забезпечений транспортом, - це непосильна ноша, ми будемо говорити про нижню планку, а якщо лікар живе в районі з багатоповерховими забудовами, то 2,5 – це для нього не дуже багато», - зазначив Олександр Галацан.
За його словами, Харківська область у 2005-2006 роках одна з перших в Україні взяла участь у пілотному проекті по реформі вторинної допомоги. Саме тоді були започатковані перші функціональні статистичні підходи, і зазвучала тема майбутніх госпітальних округів.
«Тоді кількість госпітальних округів та лікарень інтенсивного лікування повинна була бути 10-12. Саме ця схема здавалася нам прийнятною. Потім з Міністерства надійшла пропозиція до Харківської області з 12 округів зробити 8, але ми наполягали на тому, що 8 округів не будуть забезпечувати потреби», - розповів Олександр Галацан.
Раніше передбачалося, що в кожному окрузі лише одна лікарня повинна була взяти на себе функції закладу інтенсивного лікування, тобто надавати цілодобову допомогу всіх видів. Інші лікарні передбачалося використовувати для відкриття установ планового лікування, сестринського лікування, а там, де це потрібно, - зробити хоспісні відділення.
«У 2014 році вперше прозвучала концепція з Мінрегіонбуду, що в Харківській області повинно бути всього 4 госпітальних округи... А в 2016 році в результаті тривалих переговорів було досягнуто розуміння, що на території округу не може бути тільки одна лікарня інтенсивного лікування», - пояснив Олександр Галацан.
За його словами, на сьогоднішній день Харківській області наполегливо пропонують опуститися до кількості 4 госпітальних округів, однак переговори з Міністерством тривають. 9 лютого в МОЗ буде проведена дискусія з приводу госпітальний округів, і кожен управлінець буде відстоювати свою точку зору.
Також, за словами експертки Харківської експертної групи підтримки медреформи, секретарки постійної комісії з охорони здоров'я Харківської облради Вікторії Мілютіної, для подальшого впровадження реформи буде створена Рада госпітальних округів і до неї увійдуть представники всіх громад, які входять в госпітальний округ. Отже, громадськість активно буде залучена в цей процес.
Щодо ситуації в Люботині, як повідомляла "Варта" раніше, за словами Михайла Черняка, там повинна бути лікарня первинного рівня, тому ніхто не збирається її закривати. Питання знаходиться на особистому контролі у голови обласної адміністрації Юлії Світличної. Об’єктивних причин хвилюватися у місцевих жителів немає, людей вводять в оману з приводу того, що відбувається.
Заступник губернатора також повідомив, що конфігурації так званих «госпітальних округів» – це лише робочі матеріали, які ще не узгоджені профільним міністерством і, тим більше, не затверджені Кабміном. А за словами Вікторії Мілютіної, кількість лікарень первинної медичної допомоги І рівня (тобто інтенсивної терапії) в верхню сторону не обмежується, головне - їх повинно бути не менше двох.
