Сенцов не один такий: як в Харкові підтримують політв'язнів

Консульство Російської федерації в Харкові пікетували неодноразово. Та і приводів з початком анексії Криму та вторгнення на Донбас було чимало. Одним з них стало переслідування та ув'язнення українських активістів, які не погоджувалися з окупаційною владою та не приховували власну позицію. І коли як про Олега Сенцова заговорили за межами України, імена таких людей, як Володимир Балух, Олександр Кольченко, Рустем Ваітов, Микола Карп'юк Роман Сущенко відомі не так добре. 

Про одного з таких активістів — Володимира Блауха — невеличка група харківських активістів згадує кожен день. Вони збирають кошти, роздають листівки, обновлюють надписи на стінах та спілкуються з перехожими.  

«Чим він привернув мою увагу? По-перше, це людина, яка чинила беззбройний, відчайдушний, але героїчний опір, —  підкреслив активіст Михайло Жадан, — цю людину залякували, цю людину били, робили підпали майна, знімали прапор, який він вивісив на даху свого будинку… Я вважаю, вчинки Балуха будуть в підручниках історії. І ми будемо вчитися на його прикладі». 

Українського фермера та громадського активіста було засуджено до 3 років та 7 місяців у колонії-поселенні. На даний момент він перебуває в сімферопольському СІЗО. 19 березня чоловік оголосив про голодування, яке триває і по сьогоднішній день. Звісно, фізичний стан політв'язня залишає бажати кращого. Проте він і не думає здаватися. Про це розповіла голова ГО «Шторм» Олена Антонова, яка мала нагоду з ним бачитися.  

"Тримається. Він дуже сильна людина, — підкреслила вона, — я думаю, що він сильніший за всіх нас. Коли я його бачила в останній раз, він був настроєний дуже позитивно. Він готовий боротися. В нього немає розчарування чи якогось поганого настрою. Він тримається. Його голодування не сухе. Він вживає кисіль, мед. Але схуднув дуже сильно. Медики нічого не кажуть, бо вони не відстежують та не контролюють його стан".  

Разом з тим Антонова розповіла, що керівництво СІЗО створило йому умови виживання: "Він багато не розказує, — зазначила вона, — не жаліється, не каже, що щось погано. Навпаки, що все добре. Але як я розумію, до нього не дуже приємне ставлення. Це людина, яка протистоїть всім цим обставинам. Я думаю, що є якась міра насильства, але воно більш моральне, ніж фізичне".  

До свого ув'язнення Володимир Балух мав своє господарство, проте тепер воно занепадає. Його літня  мати, щоб якось вижити, мусила продавати майно. Активісти її підтримують, в тому числі і матеріально. Саме про це і просив Володимир у першу чергу. 

"Його матері, Наталії Володимирівні, вже 77-87 років, — розповіла Олена Антонова, — точно не знаю. Вона дуже гарна людина. Теж тримається. Але у неї є проблеми зі здоров'ям. Ми її підтримуємо фінансово та морально, приїздимо до неї у гості, допомагаємо купувати потрібні речі. Я думаю, що велика допомога йому буде, якщо ми будемо піклуватися про його стареньку маму. Бо для нього це дуже важливо. Адже коли ми з ним спілкувалися, ще до того, як він потрапив за ґрати, він дуже просив, щоб ми не залишали маму та підтримували її". 

За словами голови ГО "Шторм", нині близько ста таких активістів зазнали переслідувань. Хтось з них вже сидить за ґратами, знаходиться під слідством або отримав умовний термін. Людей також залякують думками про те, що якщо не сьогодні, то завтра, до них також можуть прийти з обшуками. Антонова зазначає, що ця проблема існує з 2014 року . Проте нині влада Росії не обмежуються тюрмами — в хід ідуть звільнення з роботи, залякування, скарги. Тому активісти, правозахисники та просто небайдужі люди влаштовують акції, пишуть листи та ноти протесту. Як в Україні, так і за кордоном. Проте російська влада поки що нікого чути не бажає.