На Харківщині митники виграли суд по штрафу євробяхера на півмільйона

У серпні 2019 року Харківською митницею було притягнуто громадянина України до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України у зв’язку з використанням останнім, як громадянином-резидентом, транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на територію України громадянином-нерезидентом, та накладено на нього штраф у розмірі 489725 гривень 22 копійки.

Вказаний громадянин оскаржив дану постанову до суду, де в обґрунтування своєї позиції зазначав, що він не є власником та не має жодного відношення до легкового автомобілю, тобто він не має права та не має можливості сплачувати митних платежів щодо вказаного митницею транспортного засобу.

Київський районний суд м. Харкова  (справа № 953/19713/19 ) відмовив в задоволенні позову, а Другим апеляційним адміністративним судом підтверджено висновок суду І - інстанції про правомірність накладення митницею стягнення.

Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з наступних підстав.

 Громадянин України використовував транспортний засіб, який був ввезений на територію України громадянином-нерезидентом в режимі тимчасового ввезення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 380 МКУ тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування з реєстрацією в іноземній державі на митну територію України дозволяється на строк до 1 року, при цьому такі транспортні засоби не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу.

 При цьому, згідно з частиною 5 статті 380 МКУ транспортні засоби особистого користування, що перебувають у митному режимі «тимчасове ввезення» можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, та не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

У розумінні підпункту в пункту 50 статті 4 МКУ позивач являється резидентом.

 При цьому, у відповідності до частини 4 статті 380 МКУ тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

З огляду на це, у разі передачі права на тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування від громадянина-нерезидента до громадянина - резидента, останнім повинні бути сплачені всі митні платежі, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

При цьому суди не взяли до уваги доводи громадянина, що він не може бути суб’єктом даного правопорушення, оскільки він не ввозив даний автомобіль, а лише купив його на ринку у невідомої особи, а послалися на практику Верховного Суду, зокрема на постанови  від 18.12.2018 по справі №295/16296/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42584/18) та від 17.09.2019 по справі №633/179/16-а (адміністративне провадження №К/9901/11315/18), в яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що використання транспортного засобу особистого користування іншою особою (без відповідного дозволу митного органу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення), окрім особи, яка такий транспортний засіб ввезла, є використання товарів, відносно яких надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.