З понад 50 тисяч перейменованих об'єктів топоніміки лише 34 назвали на честь Степана Бандери

Істерія навколо Степана Бандери має два джерела пульсації: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє виплекане спершу польськими, а потому російськими загарбниками, що вичавили українську душу і мутували свідомість українців у відступників та яничарів – за це нація ще довго і жорстко платитиме свою жертву і одна з них – теперішня влада по-радянському виплеканих дегенератів.

Президент України Віктор Ющенко, як відомо, надав Степану Бандері звання Героя України. Як і слід було очікувати, реакція на таке рішення була вкрай гострою як в Україні, так й за її межами. «Радіо-Прага» вирішило поговорити про погляд на Бандеру в Чехії з журналістом празької газети LIDOVÉ NOVINY Любошем Палатой.

Політики такого масштабу, як Степан Ленкавський - надзвичайна рідкість у сучасному українському політикумі. Це твердження - не надмірний суб'єктивний патос дослідника життєвого шляху і творчості Степана Ленкавського. І воно - не замшіла іконотворчість у полоні ретроспективи, що зумовлений безвихіддю перспективних бачень. Чого-чого, а ідолів та ікон (живих і тлінних) сьогодні достатньо і без мого скромного внеску! Якраз навпаки - я остерігаюся найменшої можливості спотворення образу Степана Ленкавського на чергову ікону. Живий і людський вимір його сприйняття цілком достатній для того, аби постать цього Українця і Націоналіста у моїх сучасників викликала почуття глибокої шани та гідного поцінування.