6 січня 2011 | 14:28
Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!
Серед незліченних колядок, перейнятих світлою радістю від переживання зустрічі з Воплоченим Богом, є одна, складена понад півсторіччя тому, під час драматичного опору нашого народу чужій владі, коли навіть святий різдвяний вечір проходив у сумі та сльозах. Але й у цей «сумний святий вечір в сорок шостім році», згадуючи за святковим столом загнаних у Сибір батьків і братів, українці з надією благали Бога: