Мазанки у віконних рамах - виставка про еволюцію житла харків’ян
Середа, 12 лютого 2014, 15:44
У центрі та старій частині Харкова залишилось декілька десятків будинків, збудованих по типу мазанки.
Мазанки у віконних рамах -  виставка  про еволюцію  житла  харків’ян

На фото: хата на  вулиці Шевченка, 56. 

Харків був  ще молодий та сільський

Місто Харків, яке було засновано 1654 року (як вважають офіційно), понад століття зовнішньо ще було більше схоже на село – криві вулиці складались з хаотично збудованих подвір'їв, посеред яких або навіть і десь у глибині дворів, наче  ховаючись від сторонніх очей, стояли мазанки.
Українські будиночки, стіни яких були обмазані глиною та побілені, мешканці Слобожанщини будували на свій лад. Так, каркас тогочасні будівельники майстрували вже не з тоненьких прутиків чи хмизу, а з дерев'яних колод, розпиляних надвоє, розповідає архітектор Денис Вітченко. Проте будівельники використовували і старі технології. Ось, скажімо, призьби.
«Призьба - це від слова «присипати» або «завалювати». Пов'язано це слово з історією слов'ян VIII-IX століття, коли житлом їх була землянка. Половину житла викопували в землі, а половину –  над землею. І щоб ущільнити зовнішню стіну, її захищали частоколом і обсипали піском з глиною. Тобто, завалювали або присипали - звідси «призьба» або «завалинка» (російською)», - пояснив архітектор.



Пізніше хата «виросла» із землі, у містах будівельники ще «підняли» мазанки, поставивши їх на цоколь.

Останні мазанки

Харків’яни досить швидко модернізували свої  хати-мазанки: спочатку почали використовувати цеглу під час закладання основи будинку, потім «розширили» вікна, вставивши великі шибки. Дійшла черга і до системи опалювання – грубку поступово витіснила голландська піч. Будівельники споруджували навіть двоповерхові мазанки-котедж, а  дах  стали накривати металевою бляхою.



Остання справжня харківська хата-мазанка – низенька, з солом’яною стріхою, - була зруйнована 1927 року.

У хатині, збудованій по типу мазанки, жив у Харкові і філософ Григорій Сковорода. Дослідниця його творчості Анастасія Ніженець ще в середині минулого століття розшукала цей будиночок. Він був розташовуваний на Лисій Горі. А. Ніженець запропонувала місцевій владі зробити в ньому музей Сковороди, на що чиновники загадали принести «докази», що там жив саме філософ, розповів етнограф Михайло Красиков. Звісно, за часів Сковороди прописку в паспорт не ставили. Тим часом наближався ювілей філософа, і до міста начебто мали приїхати закордонні гості. Перед їх прибуттям мазанку «випадково» знесли. 


  Михайло Красиков

Еко-хати

Десятки хатин, стіни яких зведено за технологією мазанок, вціліли і до сьогодні. Побачити їх можна навіть подекуди у центрі міста – на вулиці Римарській, також на Холодній Горі чи Іванівці, або поблизу станції Липовий Гай.

Розшукати й сфотографувати  «мазанки» для конкурсу-виставки «Харківські подвір'я» запропонував студентам відомий краєзнавець Михайло Красиков, директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Гната Хоткевича Національного технічного університету  «ХПІ».

Багатьом учасникам Красиков давав «наводку», де шукати хату-мазанку. До речі, у більшості будинків-«мазанок» і досі мешкають люди. А от автентичний вигляд деякі з них втратили – хтось із хазяїв обклав цеглою будинок, інші вставили пластикові вікна. Дарма, каже архітектор Денис Вітченко, адже мазанки – це будинки «екологічні». Задля збереження етнічного вигляду навіть дещо модернізованих мазанок, держава мала б доплачувати їх власникам, вважає Михайло Красиков.

  «Мазанка» по вулиці Римарській


Поет Анатолій Перерва: «Національні хати уособлюють душі наші. Це те, що у мене осталось од мами – півхати. Я приїжджаю до своєї  Вербівки, і відпочиваю там душею».

Пізніше до проекту приєднались і професіональні художники, журналісти, історики, архітектори – всього понад 60 чоловік. Вони створили близько ста робіт – це фотознімки, колажі, картини, графіка. В них автори не просто зобразили хати, а й відтворили певний «настрій».


Для картини з етнічними будинками художник Леонід Золотарьов використав незвичні рами – зображення «мазанок» він вбудував у віконні рами.

Диптих «Ровесники» Леоніда Золотарьова. Ця хатина розташована на вулиці Шевченка, 56

Зображення хатин-мазанок можна побачити в Харківському літературному музеї за адресою: вулиця Фрунзе, 6.

Виставка  «Останні харківські хати-мазанки: освідчення в коханні» триватиме до 28 лютого.

 Фото: автора; Google-maps

comments powered by HyperComments