У «Родинному колі»: як сім’ям загиблих військових допомагають пережити горе

Юлія Гуш  |  Понеділок, 11 квітня 2016, 16:07
Людині потрібна допомога, щоб пережити горе. Це чудово розуміють психологи-волонтери з «Родинного кола Харківщини», які допомагають сім'ям загиблих військових.
У «Родинному колі»: як сім’ям загиблих військових допомагають пережити горе

Як відомо, стан горя – це природня реакція людини на втрату близьких. Горе може вибити її зі звичного ритму життя, повернутися до якого буде не так просто. Ця проблема стала більш актуальною з початком війни на Донбасі, коли почали надходити перші звістки про загиблих. Подекуди дуже важко вийти з цього стану без сторонньої підтримки. Саме тому харківські психологи вирішили об’єднатися, щоб допомогти родинам загиблих військових.

«Родинне коло» – це всеукраїнський проект, який був започаткований у Києві Вікторією Кочубей. На Харківщині свого часу до нього долучилися психологи з волонтерської ініціатива «РАЗОМ». «Ми прийшли до думки, що необхідно працювати в Харківській області з родинами загиблих, що ми можемо надавати їм допомогу, – розповіла кризовий психолог Вікторія Волосник, – зараз у нашій команді 17 кризових психологів. Тоді ми подумали, що добре було би збирати їх на зустрічі, такій як «Родинне коло Харківщини». Адже мета нашої роботи – це надання в першу чергу психологічної підтримки членам родин загиблих».  

«Я вирішила долучитися до проекту «Родинне Коло», адже в мене є свій життєвий досвід по роботі з травмою, – зазначила Марина Масалітіна, кризовий психолог із супроводу сімей загиблих, – і є професійний досвід як гештальт-терапевта по роботі з важкими емоційними станами. Мій інтерес поєднує професійну і громадянську позиції. На мій погляд, цей проект допомагає сім'ям пережити горе, яке їх спіткало».

У межах «Родинного кола» проходять зустрічі сімей загиблих військових, де вони отримують професійну допомогу та просто спілкуються. Там вони розбиваються на окремі групи, де можуть розраховувати на індивідуальний підхід з боку психологів. Крім того, «Родинне коло» дає їм можливість отримати не тільки психологічну, а й соціальну, юридичну та моральну підтримку як від спеціалістів, так і від один одного.

«Бійці віддали своє життя, захищаючи Україну, – розповіла Тягло Ольга, практичний психолог, – у них залишились батьки, матері, дружини, діти. І найменше, що я та мої колеги можемо зробити для них – це підтримати їх, допомогти жити повноцінним життям та знайти в ньому нові сенси».

Ольга розповіла, що в межах «Родинного кола» вона веде групи для підлітків. За її словами, підлітки переживають горе так само, як і дорослі. «Але їх переживання мають свої особливості, – підкреслила вона, – втрата одного з батьків фактично поєднується з втратою іншого, який також перебуває у стані горя. Саме тому так часто вони не можуть підтримати один одного. Тому важливо, щоб психологи та інші дорослі (а також однолітки) були поруч. Таких людей підлітки можуть зустріти на «Родинному колі»».

Проект «Родинне коло» працює виключно на волонтерських засадах. Жодної допомоги від держави психологи не отримують. Це можна сказати і про політиків, які зовсім не розуміють необхідності надання психологічної допомоги. Допомагають хіба що небайдужі громадські організації.

Подібні зустрічі мають велике значення для родин загиблих. Особливо це стосується тих людей, які перебувають в байдужому, а то і зовсім ворожому для себе оточенні. Яке може не тільки відмовляти в необхідній підтримці, а часом навіть зловтішатися з їх горя. Для таких людей «Родинне коло» – це єдина допомога, на яку вони можуть розраховувати.

«Зараз склалася така обстановка, що від кожного другого можна почути не слова скорботи або поваги до твого горя, а слова докору і зловтіхи, – розповіла вдова Катерина Новікова (Блінова), – а психологи «Родинного кола» роблять добру справу. На своїх зустрічах вони об'єднують людей з єдиним горем, з єдиним мисленням. Тут ніхто не боїться бути незрозумілим, непочутим. Ніхто не боїться висловити вголос свої переживання. І поки ми вміємо співчувати один одному і любити ближнього, ми залишаємося людьми. Саме віра в людей і пробуджує бажання жити!».

 

comments powered by HyperComments