Чого зараз потребують родини загиблих військових?
Розкажіть, будь ласка, як виник проект «Родинне коло»? У чому полягає головна мета його роботи?
На Харківщині ми надаємо допомогу родинам загиблих як волонтерська ініціатива «РАЗОМ». А «Родинне коло» – це всеукраїнський проект, який був започаткований у Києві Вікторією Кочубей. Ми прийшли до думки, що необхідно працювати в Харківській області з родинами загиблих, що ми можемо надавати їм допомогу. Тоді ми звернули увагу на те, що наші колеги з Києва та інших міст України вже ведуть таку роботу у рамках проекту «Родинне коло». І також приєдналися до нього. У Харкові ми організували «Родинне коло Харківщини». Це наш власний проект, завдяки якому ми допомагаємо сім’ям загиблих.
Ми почали працювати з сім’ями загиблих у жовтні 2014 року від ГО «Харківський фонд психологічних досліджень», а потім, продовжуючи співпрацю, об’єдналися разом з колегами-психологами у волонтерську ініціативу «РАЗОМ». Зараз у нашій команді 17 кризових психологів. Ми зрозуміли, що необхідно надавати допомогу такій категорії населення, як родини загиблих учасників АТО. І згодом ми вже почали планувати роботу зі сім’ями, здійснювати телефонні дзвінки, кожен психолог почав курувати окремі родини. Тоді ми подумали, що добре було би їх збирати на зустрічі, такій як «Родинне коло Харківщини». Адже мета нашої роботи – це надання в першу чергу психологічної підтримки членам родин загиблих. Також ми співпрацюємо з іншими організаціями, які надають сім’ям соціальну та юридичну допомогу.
У межах вашого проекту ви допомагаєте родинам загиблих військових. Розкажіть, будь ласка, яку конкретно підтримку ви їм надаєте?
Насамперед, ми надаємо психологічну підтримку. Бо втрата близьких та переживання горя – це непростий етап у житті, з яким важко впоратися. І у цей період психологічна допомога є необхідною. Процес організовано так, що кожен психолог є куратором у декількох сім’ях. Він телефонує до них, спочатку встановлює контакт, а потім вже веде психологічну роботу та надає підтримку. Регулярно телефонує до тих сімей і питає, яка допомога їм потрібна. При необхідності це можуть бути очні консультації, а також психологічна допомога в телефонному режимі. Також ми організовуємо зустрічі сімей загиблих в межах «Родинного кола Харківщини». Там вони також можуть отримати психологічну підтримку та познайомитись, поспілкуватись між собою, знайти взаєморозуміння і підтримку у колі таких самих сімей.
Наприкінці минулого січня відбулася ще одна зустріч «Родинного кола Харківщини». Як вона пройшла і чим відрізнялась від попередніх? І, взагалі, які у вас плани на майбутнє?
Зустріч пройшла достатньо продуктивно. Згідно відгуків родин загиблих, вони отримали необхідну підтримку. Родичі змогли виразити власні переживання і стали трохи краще себе почувати. Наскільки це можливо. Бо все одно у них залишились ті переживання. Але ці люди відчули підтримку та взаєморозуміння у колі тих, хто пережив теж саме. Зустріч проводилася в одноденному експрес-форматі, коли надавалася найнеобхідніша допомога. Загалом, вона за своїм планом була схожою на попередню. Проводилися психологічні групи, панахида, консультації юристів, працівників соціальних служб і громадських організацій. Також була екскурсія до музею. Там у кімнаті слави знаходиться експозиція, присвячена вшануванню пам’яті загиблих героїв АТО. Серед яких є родичі людей, що були присутні на зустрічі.
З приводу планів на майбутнє. Під час спілкування з деякими родинами загиблих ми зрозуміли, що вони потребують більше допомоги. Потрібно, щоб зустрічі проводилися частіше. Тому хотілося організувати групи психологічної підтримки, які би збиралися раз на місяць. Окремо для матерів, вдів і дітей. У березні вже планується проведення такої групи для вдів та матерів. Ми плануємо надати підтримку якомога більшій кількості сімей. Ми зараз дізнаємося контакти нових родин, які також, нажаль, втратили своїх родичів.
Чого насамперед потребують родини загиблих військових? Яку саме підтримку їм слід надавати в першу чергу?
На мою думку, тут важливо надавати комплексну підтримку. Це і психологічна допомога, адже люди, які перебувають в стані горя, потребують передусім такої підтримки. Окрім цього, звичайно, це матеріальна підтримка. Наприклад, чимало наших сімей, які ми куруємо, потребують також матеріальної допомоги. У деяких є проблеми зі здоров’ям, їм потрібні операції, на які вони не можуть знайти кошти. Деяким потрібен ремонт, який вони не можуть собі дозволити. І багато інших потреб. Тобто, матеріальна допомога потрібна у більшості випадків. Наприклад, в одній сім’ї залишилось семеро дітей. Вони втратили батька і мати одна не може всіх їх забезпечити.
Чи отримаєте ви хоча б якусь підтримку від держави? Якщо ні, то в чому причина такої байдужості?
Ми, на жаль, практично не отримуємо підтримки від держави. Можливо це тому, що не завжди держава розуміє необхідність психологічної підтримки, щоб виділити на це кошти. Матеріальна допомога хоча б якось надається сім’ям загиблих, а от на психологічну підтримку грошей не виділяють. Я можу сказати, що деякі наші сім’ї отримують якусь підтримку від держави за наявності певних документів. Але ми, як волонтерська ініціатива, підтримки від держави не отримуємо. Але, на щастя, є багато небайдужих організацій, які нам допомагають.
