Ярина Чаговець: «Війна ще закінчиться не скоро. Потрібно допомагати всім»

Юлія Гуш  |  Субота, 31 січня 2015, 17:57
Ярина Чаговець – організаторка і керівниця благодійного фонду «Сестра милосердя АТО». Харківському шпиталю вона допомагає з 2 травня, коли туди були доставлені перші поранені.
Ярина Чаговець: «Війна ще закінчиться не скоро. Потрібно допомагати всім»

Яка зараз обстановка в шпиталі? Чого там на даний момент не вистачає?

Не вистачає одягу та гігієнічних засобів. Саме такого, як то кажуть, побутового. Не вистачає нового обладнання. Тому що дуже багато людей надходить до нас. Деяке обладнання просто вийшло з ладу. Наприклад, це стосується тих інструментів, якими роблять дуже серйозні операції. Трошки цього не вистачає. Воно є, але ми все одно намагаємось дістати найкраще. У нас кожен день змінюється кількість людей. Бо шпиталь приймає тяжких поранених  з передової. І після того, як хлопцям надали першу допомогу та зробили операцію, їх переводять на реабілітаційне лікування поблизу їх місця проживання. А в харківському шпиталі залишаються тільки харків’яни або мешканці області. Їх всіх намагаються поселити  ближче до дому, тому що кожен день нам потрібного приймати нових. Спеціалістів цілком вистачає. Там дуже гарні лікарі, медсестри, хірурги. Хоча спочатку їх було мало. Були тільки ті спеціалісти, які раніше працювали в шпиталі. Потім приїхали спеціалісти з Києва та інших міст України. Вони зараз працюють у нас.

Хто зараз допомагає шпиталю? Чи багато людей, які так чи інакше надають йому допомогу? Зазвичай хто цим займається?

Матеріально допомагають різні люди віком від 5 до 80 років. Є такі жінки, які приносять пенсію,  яку вони знімають в перший же день.  Все віддають, щоб ми могли купити хлопцям необхідне. Саме люди допомагають. Вони читають наші пости в Інтернеті  і допомагають тим, чим можуть. Серед них є і підприємці, і пенсіонери. Це люди різного стану, різного доходу. Ну, звісно, і держава допомагає. Тому що по ліках у нас питань взагалі нема. Ліками забезпечили нас дуже добре.

Чи  трапляються люди, які вам заважать? Чи доводилося вам стикатися з шахрайством?

З шахрайством, слава Богу, поки стикатися не довелося. Ну є люди, які починають писати якусь гидоту на Фейсбуці. Наприклад, що «вам тут всім смерть». Але це зазвичай роблять тролі з Росії. Але такого, щоб хтось приходив та заважав нам – такого ще ніколи не було.

З якими проблемами на даному етапі зазвичай доводиться стикатися волонтерам?

Це проблема нестачі коштів. Адже вони постійно йдуть на ті чи інші потреби. Наприклад, нам треба збирати гроші на форму для хлопців. Адже коли їх до нас доставляють, їх форма вже непридатна для носіння. А потім багато з них знову їде на фронт. Тому ми мусимо все це закупляти, щоб замінити те, що було пошкоджено. Це і тепле взуття, і форма, і бушлати. Ми навіть бронежилетами їх забезпечуємо. В тому числі і лікарів, які їдуть в зону АТО.  Тому трошки не вистачає коштів. А так все, в принципі, добре.

Людина, яка захотіла допомогти госпіталю. Що вона може зробити?

Що завгодно. Наприклад, принести починаючи від чаю в пакетиках і закінчуючи великими сумами грошей, якщо вона це може собі дозволити. Бо є в нас такі люди, які готові це робити. При тому всьому що це якійсь супер-бізнесмени, а прості люди, які готові давати кошти або самі закуповувати і доставляти все, що необхідно для шпиталю . Звичайна людина може просто відкрити свій погріб і дістати  звідти якесь варення чи соління і передати це до шпиталю. Хто чим може, тим і допомагає.

Зараз більше людей стало займатися волонтерською діяльністю. Що ви думаєте з цього приводу?

Багато людей допомагає. Більше людей стало займатися волонтерством. Але де вони були раніше? І дуже розчаровує той факт, що люди, які нещодавно розпочали цим займатися, вони намагаються вчити нас, як це правильно робити. Кажуть: «Ви це не так робите, ви те не так робите, а треба так і отак».  Це я розповідаю не  конкретно про нашу організацію, а взагалі. Ці люди починають  вчити тих, хто цим займається вже давно. Замість того, щоб звернутися до нас і спитати, як зробити правильно. Тому,що ми це знаємо з огляду на те, що займаємося цим дуже і дуже давно. Такі люди бувають. Нічого в цьому страшного нема. Ми з ними розмовляємо, направляємо, пояснюємо,  як це треба зробити, розповідаємо, в чому вони, наприклад, не праві і як це робити краще.  А так, в принципі, це дуже добре, що багато людей починає усвідомлювати, що потрібно цим займатися. Тому що війна ще закінчиться не скоро. Потрібно допомагати всім, особливо в нашому місті. Тому що Харків є першим містом,  яке знаходиться біля військової смуги.

Якщо людина захотіла займатися волонтерством, то що їй варто зробити в першу чергу і яких помилок не припуститися?

Я думаю, що найперше, що вона має зробити якщо вирішила займатися волонтерством, це звернутися до волонтерів тієї галузі, до якої вона хоче долучитися. Наприклад , до нас звернулися хлопці зі швейного цеху. Вони є людьми з обмеженими можливостями, тому піти воювати не можуть. Але вони готові шити для нас одяг, якого ми потребуємо. І вони перш ніж почати цим займатися, звернулися до тих людей, які в цьому компетентні. Так має чинити людина, яка хоче займатися волонтерством. Наприклад, вона вирішила допомагати армії тим, що буде готувати сухі борщі чи плести маскувальні сітки. Тоді вона бере телефон і дзвонить людям, які цим займаються вже давно. І питає: «Підкажіть, будь ласка, що нам робити? Ми хочемо цим самостійно займатися. Але не знаємо, як робити правильно і куди це все передавати». Ми, наприклад, в цій ситуації все підкажемо, поділимося інформацією, як це робити правильно і куди потрібно це передавати.

 

comments powered by HyperComments