Григорій Симоненко: «Подібні люди не можуть обіймати цю посаду. Якщо він збрехав у малому, то збреше у великому»

Як відомо, Федченка призначили першим заступником голови Борівської райдержадміністрації. Що ви можете про це розповісти?

Я знаю Федченка вже давно. Він свого часу працював в Борівській районній раді. Постійно підтримував Партію регіонів і був її членом . Фактично організовував у нас молодіжну структуру під назвою «Молоді регіони». Постійно проводив акції. Можна сказати, переслідував опозицію. Під час Революції гідності викладав в Інтернет пости, де сипав різними звинуваченнями в бік майданівців. Писав, що таких людей потрібно вбивати. Волів, щоб Майдан був розігнаний силовими методами. Задля цього підшукував в районі відповідних осіб. А після перемоги революції Федченко підтримував сепаратистські настрої .

24 листопада ми встановлювали в Борівському районі хрест пам'яті жертв Голодомору. Проводився мітинг, на який прийшли наші активісти з громадської організації «Суспільна служба України» з червоно-чорними та жовто-блакитними прапорами. Тоді він зі своєю матір’ю підійшов до нас і сказав, щоб ми ці прапори прибрали. Хоча ми були ініціаторами встановлення цього хреста. Ми його виготовили і знайшли спеціальне для нього місце. Мати заявила, що ми цими прапорами залякуємо дітей. Сказала «приберіть ці бендерівські прапори!». Ми відповіли, що цього ми робити не будемо. Адже це наші національні прапори, це наша гордість. Потім прийшов Федченко, який почав нас обзивати різними словами. Кричав «уроди» та «забєритє ето» .

А що сталося після цього?

Після цього ми зібралися і написали відкритого листа до голови Борівської державної адміністрації Кіяна Віталія Олексійовича і 1 грудня віднесли його в державну адміністрацію. Але Кіян написав на нас, активістів, заяву. В ній було сказано, що ми висловлювалися нецензурними словами. Він звернувся до працівників міліції Борівського районного відділу. Після того нас почали викликати в міліцію. Хотіли притягти до адміністративної відповідальності, склали адмінпротокол. Нашу вимогу надати нам копію заяви (ми хотіли оскаржити її в суді) працівники міліції проігнорували. Нам її не надали до цього часу. Ми плануємо зробити це через суд. До речі, в суді той адмінпротокол був скасований. Оскільки звинувачення, які були написані проти нас в заяві, не були підтверджені. Тому ми вважаємо, що така людина, як Федченко, на даний момент дискредитує українську владу і всі наші ідеї. Він є україноненависником. Він не може таку посаду обіймати. Багато людей в районі цим дуже схвильовані. Вони проти таких призначень.

Розкажіть, будь-ласка, про ту судову тяганину. Ви казали, що суд прийняв рішення на вашу користь?

Так, адміністративний протокол, який був складений за дрібне хуліганство, був скасований. Поскільки підстав не було навіть для його складання. Я одразу ж сказав міліції, що такого факту не було. Але начальник міліції його підписав. Нещодавно я звернулися з позивною заявою проти бездіяльності працівників міліції Борівського районного відділу внутрішніх справ, які до цього часу не дали нам можливості оскаржити ту заяву. До речі, начальник міліції є також постійним україноненависником. Він підтримує сепаратистські настрої. Ми знаємо його наміри. Він не на своєму місці, адже порушує права простих громадян.

І взагалі, Федченко надалі залишається на своїй посаді? Як він на даний момент себе показує?

Можливо, в нього совість вже прокинулася. Але в це мало віриться. Оскільки він не вибачився за свої дії, які скоював раніше. Я розумію, якщо людина раніше таке робила, вона могла б виступити і публічно сказати, що була неправа. Наприклад, після того, як він писав свої пости в Інтернеті, коли обзивав активістів «уродами» та іншими словами тільки за те, що вони вийшли з прапорами, які є проявом нашої української ідентичності. Мені бачиться, що ніякого покаяння немає. Це просто маскування, щоб дістати якусь посаду і дискредитувати українську владу такими діями.

Які були ваші подальші дії після суду? Які ваші плани на даний момент?

На даний момент у нас знаходиться судовий позов по відношенню до бездіяльності працівників міліції, які не надали нам копію заяви Кіяна. А в подальшому, якщо суд задовольнить наші вимоги і ми отримаємо заяву від голови державної адміністрації, будемо позиватися до суду проти Кіяна. За те, що він нас звинуватив у тому, чого ми не здійснювали. Щоб він нам відшкодував моральну шкоду. Щоб він дійсно вибачився. Ми будемо боротися за його відставку. Подібні люди не можуть обіймати цю посаду. Якщо він збрехав у малому, то він збреше у великому. Як можна довіряти такій людині? Якщо він звинувачує людей в тому, чого не було.

А взагалі, що ви будете робити  щоб він пішов у відставку?

Якщо буле створено люстраційний комітет, ми будемо звертатися до президента України. Наполягати на тому, що такі люди не повинні знаходитися при владі. Тому ми будемо продовжувати боротися. Від проведення акцій до блокування їх робочих місць. Будемо це доводити до суспільства. Такі плани у мене та моїх друзів-активістів.