Юрій Калгушкін: Вербування жителів області під реалізацію диверсійних завдань з боку ФСБ не припинено

Ростислав Касьяненко  |  Вівторок, 6 вересня 2016, 12:19
Воєнком Харківської області розповів про диверсійно-розвідувальні роботи з боку РФ і вербування жителів області для здійснення терактів, татуювання прикордонників, роботу центру допомоги учасникам АТО, військові кафедри для студентів, фізпідготовку призовників, знищення матеріальних баз в школах та патріотичне виховання.
Юрій Калгушкін: Вербування жителів області під реалізацію диверсійних завдань з боку ФСБ не припинено

Який відсоток строковиків залишається в Харківській області?

Всіх призовників у Збройні Сили ми пропускаємо через навчальні підрозділи, відправляючи тільки в навчальні частини. Там вони проходять від місяця до двох підготовку в учебках. Ми здійснюємо призов також і до частин Національної гвардії України. Із строковиків Збройних сил майже ніхто на території Харківської області не служить, учебки не тут. В нашу територіальну 92-у бригаду після учебок потрапляють одиниці. Тут діє екстериторіальний принцип, який Збройні сили обрали після подій у Донецьку та Дніпропетровську у 2014 році. Тоді частина військовослужбовців строкової служби, які призивалися і служили в Донецьку, переходили на бік супротивника — в ЛНД-ДНР.

Якщо говорити про Національну гвардію, то у неї змішаний принцип: тут служать і екстериторіально і територіально, на території Харківської області. Тут є 2 бригади Нацгвардії, де вони проходять службу.

Ми здійснювали призов і в Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби: після учебки під Черкасами, хлопці поверталися в Харківську область.

А що за історія з татуюваннями? Вони що, якось заважають батьківщину любити і захищати?

Збройні Сили вважають, що від наколки на відкритих ділянках тіла почуття патріотизму або громадянська позиція нижче не стають. Бажано, звичайно, щоб вона не носила якийсь кримінальний характер.

У Національної гвардії та прикордонної служби — інший підхід: вони керуються наказом №320 міністра оборони, який досі не скасований. Він забороняє військовослужбовцю мати татуювання на відкритих ділянках тіла. Хоча у командирів частин, які беруть участь в АТО, є татуювання, це відомий факт.

Ті ж фанати, які склали основу полку «Азов» — вони всі з татуюваннями...

Згаданий мною закон поширюється виключно на службовців строкової служби. До 2014 року Нацгвардія і прикордонна служба вважалися «дзеркалом України». Якщо у прикордонника на відкритих ділянках тіла є татуювання, то це не зовсім пристойно. Хоча, починаючи з відновлення призову на строкову службу в 2015 році, ми про це постійно говоримо на різних рівнях, ця вимога, на жаль, до сих пір не змінилася. Що не є правильним, тим більше, що татуювання зараз — дуже модне явище, особливо у молоді.

Періодично в пресі проходять повідомлення, що прикордонники або СБУ затримали якогось диверсанта, знайшли схрони із зброєю і т. д. Чи зменшується кількість таких випадків і наскільки активно противник веде на Харківщині диверсійно-розвідувальну діяльність?

На жаль, це не зменшується. Така діяльність з боку Російської Федерації триває, і я впевнений, що на території Харківської області є певна категорія людей, які в певний момент готові проводити терористичні акти. Якщо згадаємо 2014-й рік, коли з відносно невеликої відстані стріляли з гранатометів у будівлю обласного військкомату, це були донські козаки. Я не знаю, які завдання були перед ними, потрапити в вікна другого поверху або просто посіяти паніку, дестабілізувати ситуацію... Але, згідно аналізу професіоналів, діяли вони не професійно. На сьогоднішній день рівень підготовки диверсійних груп на території Росії зріс на порядок.

Вербування жителів області під реалізацію диверсійних завдань з боку Російської федерації не припинене. Навпаки, враховуються ті особливості, які були в 2014-15 роках на території Харківської області і в цілому в Україні. Ну, і як я сказав, ця діяльність організована на порядок вище.

До яких наслідків це може призвести в короткостроковій перспективі?

Повертаюся до того, що сказала Юлія Олександрівна Світлична: одним з основних завдань є боротьба з тероризмом на території Харківської області. Значить, СБУ, військова контррозвідка, державна прикордонна служба, інші підрозділи перебувають у посиленому режимі. Вони в курсі тих змін, які сталися останнім часом у плануванні і проведенні терактів з боку Російської Федерації, вони це враховують. До речі, численні помилкові мінування – це з тієї ж серії.

Тобто, це можливість промоніторити реакцію: як швидко можуть евакуювати людей?

Перевірити реакцію служб, дестабілізувати ситуацію. Завдяки, в першу чергу Службі безпеки України, ми знаємо про затримання громадян, завербованих ФСБ, були розкриті склади з боєприпасами та зброєю і т. д. Я впевнений, що це лише частина агентів, як і дещиця складів зі зброєю. Вони десь все одно є. До чого бути готовим? До того, що може бути те ж саме, що і в 2014 році –  т. з. терактів і дестабілізації обстановки.

Тобто, кадри для цього є, вони просто «законсервовані»?

Безумовно. З нашого боку, я маю на увазі Службу Безпеки, Національну гвардію, інші силові структури, йде певна робота щодо запобігання всіх цих негативних моментів. Плюс, я повертаюся до територіальної оборони, всю інформацію, яка більш-менш підозріла, ми відразу повідомляємо в СБУ, якщо це простіший варіант, то в національну поліцію, військову контррозвідку.

Ви стикаєтеся з роботою військової прокуратури в Харківській області? Що вони роблять?

Військова прокуратура дотримується виконання законності тими підрозділами Збройних сил України та інших військових формувань і структур, які відносяться до силових. Наведемо приклад. Ми говоримо про те, що громадяни заявляють, що є порушення закону з боку посадових осіб того ж військкомату. Наприклад, під час проведення мобілізації і призову, всього за півтора місяці протягом квітня-травня були затримані три посадових особи трьох районних військкоматів при отриманні неправомірної вигоди. Пов'язано це було і з постановкою на військовий облік, і з призовом на строкову службу

Головну роль у затриманні їх, звичайно, відіграла військова прокуратура. Наше завдання - проводити попереджувальні та профілактичні заходи, тому що три хабара за півтора місяця – це просто в голові не вкладається. Я досі не можу зрозуміти, як військовослужбовець, який отримує десять тисяч гривень, ще бере хабар?

Скажіть, серед кадрового складу багато тих, хто прийшов із зони АТО?

Як я вже казав, військкомати до кінця 2013 року були практично знищені, і основна структура, яка була зобов'язана комплектувати військові частини в 2014 році, це були військкомати. Вони перші в березні 2014-го року перейшли на штат воєнного часу. Були покликані по мобілізації як офіцери запасу, так і рядовий і сержантський склад.

Багато з районних комісарів, злякавшись, звільнилися за сімейними обставинами або станом здоров'я на кінець 2014 або до середини 2015 року. Хоча вони були професіонали, але порахували, що не впораються із завданням. На їх місце прийшли офіцери, які були покликані по мобілізації. Якісний склад районних комісаріатів вирівнюється, районні комісари починають відповідати тим вимогам, які до них пред'являються. Якщо говорити про начальників відділень, старших офіцерів і офіцерів, які там проходять службу, то поки не відповідають вимогам. Три хабара говорять про те, що не відповідають.

Як ви з цим боретеся? З корупцією, я маю на увазі.

Мною, як керівником, був складений список «групи ризику» з сорока офіцерів. Тринадцять я подав на переміщення у військові частини. Критерії - беремо найпростіше: прийом відвідувачів. Тактовне і шанобливе ставлення, особливо до учасників бойових дій, учасників АТО, близьких родичів загиблих, поранених і так далі.

Якщо ланка районних комісарів десь на 80% відповідає вимогам, то решта офіцерського, рядового і сержантського складу і близько не відповідають. Ось проводжу кадрову роботу, але на сьогодні, припустимо, комплектувати військкомати, згідно з директивою Генерального штабу, можемо тільки офіцерами запасу та учасниками АТО. Основний напрямок - це все-таки комплектування офіцерським, рядовим і сержантським складом бойових частин.

Ось, ось. З урахуванням п'ятої та шостої демобілізації, у нас виходить розрив по комплектації бойових частин. А тим часом всі аналітики припускають зростання сил противника восени...

Коли Верховний Головнокомандувач вручав в Харківській області військовим частинам бойову техніку, то зазначив, що 70 відсотків цих частин складають контрактники. Основний акцент зараз зроблено на комплектування частин саме військовослужбовцями за контрактом, починаючи від рядового, закінчуючи офіцерським складом. У цьому випадку мотивація максимальна.

Якщо взяти якість призову по мобілізації і якість контрактників, то вона, звичайно, на порядок краще. Причини можуть бути різними. Я впевнений, що грошове утримання стоїть на другому або на третьому місці, основне – це патріотизм і громадянська позиція. І потім, якщо людина добровільно вибрала армійську службу, чи це рядовий або офіцер, він повинен бути готовий до того, щоб нести її в зоні АТО - на першій або п'ятої лінії, в залежності, де вони найбільше потрібні, і які завдання стоять.

Щодо ветеранів АТО: з якими проблемами вони стикаються? Ось цей ваш центр при військкоматі: були нарікання на те, що він працює один день на тиждень, і телефон гарячої лінії теж працює лише в цей же день. Це правда?

Свого часу було прийнято рішення в кожній області України створити центр допомоги учасникам АТО. Ми - єдина область, де за розпорядженням голови облдержадміністрації центр розмістили безпосередньо в обласному військкоматі. В інших містах вони розміщені або в центрі зайнятості, або в інших установах. Це було правильне рішення: у нас є юристи, соціологи, посадові особи, які можуть надати кваліфіковану допомогу чи консультацію ветеранам АТО. 

Керує Центром, зауважте, не представник військкомату або обладміністрації, а представник волонтерської організації. Крім волонтерів, до роботи центру залучили управління соціального захисту ХОДА, центр зайнятості, і безпосередньо посадові особи військкомату. Працює центр не раз на тиждень, а щодня, крім суботи та неділі з 8 до 18. 

Навантаження зростає під час демобілізації, коли люди повертаються з АТО?

Проблем у демобілізованих дуже багато. Центр створений, в першу чергу, для того, щоб координувати їх дії, надавати інформацію і підказувати, як чинити в тій чи іншій ситуації. Є такий момент, як несвоєчасне оформлення статусу та посвідчення учасника бойових дій. Це завдання військових частин, але з різних причин вони не встигають або не можуть це зробити. Якщо раніше це вирішувала комісія Міністерства Оборони, то на сьогоднішній день створена комісія в обласному військкоматі, яка має право надавати необхідні документи, визначити статус і відправити документи в вищий штаб. Друге – це працевлаштування та психологічна допомога учасникам АТО.

Скільки зараз в Харкові існує центрів реабілітації?

Волонтерськими організаціями створено вже три таких центри, у нас з ними дуже тісна взаємодія. Зараз, можливо, це вже не так актуально, як в 2015-му та на початку поточного року, коли військовослужбовці, які демобілізувалися, дуже потребували психолога. Якщо психолог не побував в АТО, не має такого досвіду і практики – результат буде нульовим: він буде говорити з ветераном різними мовами. 

На День знань мене запросили в Національний інститут внутрішніх справ, і там був Сергєєв, який зараз очолює Спілку учасників АТО. За його словами, завдяки нашій взаємодії з ХОДА, вже понад 2200 учасників АТО отримали землю в Харківській області. Зауважте, ми одна з небагатьох областей, яка виділяє землю, піклуючись про учасників бойових дій. 

Що, до речі, їм належить, крім землі під ведення присадибного господарства (ОСГ)?

Два гектари землі під ОСГ в області, 15 або 20 соток під город, і близько 10-ти соток в межах міста під будівництво будинку. Ветеранські організації при підтримці ХОДА ведуть дуже активну роботу в цьому напрямку. І, я вам скажу, голови районних адміністрацій, особливо Харківського, Чугуївського та Дергачівського районів йдуть їм назустріч.

З приводу Дня знань, а точніше, військово-патріотичного виховання молоді. Скажіть, ситуація якось змінилася за останні два роки? Адже із зони АТО прийшли ті, хто міг би не тільки служити прикладом, але і з практичної точки зору підняти рівень допризовної підготовки юнаків. До речі, предмет зараз як називається? 

Предмет називається «Захист Вітчизни». Ситуація, однак, як і раніше виглядає сумно. Кількість годин просто мінімальна: до 2014 року їх було 7 в місяць, зараз менше. Якщо раніше викладач, який вів предмет, мав статус не тільки викладача, але і заступник директора, то зараз він просто викладач. І потім: ви подивіться, хто сьогодні викладає! Відставників змінили студенти, точніше, випускники педагогічних навчальних закладів - добре, якщо вони ще службу в армії пройшли. А якщо не пройшли? А такі факти були...

В свій час в школах була матеріальна база, плакати, навчальна стрілецька зброя, командирські ящики, прицільні верстати і т. д. 

Приблизно в 2008-09 роках надійшла команда: всю навчальну зброю зібрати і здати на склади Збройних Сил України. Мотивування було, щонайменше, дивним: мовляв, хоч і навчальна, але це все-таки зброя, її треба охороняти, а вимоги щодо її охорони практично такі ж, як і до бойової. У підсумку в навчальних закладах, в першу чергу в середніх, матеріальна база була повністю знищена. 

За останні два роки якихось практичних зрушень у цьому напрямі не відбулося. Ті директори ПТУ та середніх шкіл, які були в змозі купити макети автомата, припустимо АК-74, хоча б для розбирання-складання, вони закупили від одного до п'яти. Ті, які не змогли цього зробити – а їх більшість – вони позбавлені матеріальної бази. 

До речі, щоб проводити заняття з підрозділами територіальної оборони, а вони проходять у різних місцях за участю певної кількості особового складу, ми написали заявку і домоглися отримання навчальної стрілецької зброї для виконання теоретичних завдань, припустимо, взвод в обороні якогось блокпоста і т. п. Вона постійно знаходиться у нас, і ми її використовуємо. На жаль, такої можливості в навчальних закладах сьогодні немає.

Як можна змінити ситуацію на краще?

Щодо патріотичного виховання, необхідно приймати довгострокову загальнодержавну програму, розраховану не на один рік. Військкомати безпосередньо повинні брати участь у патріотичному вихованні. Крім того, в Харківській області дуже багато волонтерських організацій, досить учасників АТО, наприклад, обласна і міська «Спілка учасників АТО», це і «Спілка добровольчих підрозділів», які можуть брати активну участь у патріотичному вихованні школярів у середніх навчальних закладах.

Скажіть, на рівні міста та області раніше проводилися спартакіади з так званих військово-прикладних видів спорту: біг, метання гранат, стройова підготовка... 

Вони проводяться і зараз — на першість району, міста і області, складаються збірні. Це дуже добре, але цього недостатньо: заходи повинні бути більш масовими і охоплювати всіх учнів. Крім місцевих бюджетів, це обов'язково мають співфінансувати Міносвіти спільно з Міноборони. 

Цю проблему треба вирішувати не тільки на рівні області. Ми можемо стати ініціаторами в цьому напрямку. У нас для цього є все: з патріотично налаштованих громадян є учасники АТО, однак не впевнений, що їх вистачить для понад 700 навчальних закладів. 

Повертаючись до територіальної оборони, необхідно відзначити, що Харківська область — єдина, де керівництво області разом з обласним військкоматом розробили Програму територіальної оборони. І обласна рада виділила на цю програму на 2016-17 роки 4 млн 700 тис. гривень.

На що йдуть ці кошти?

Починаємо з найпростішого: обладнання навчальних класів. 220-те військове містечко, де найбільш часто проходять практичні заняття — містечко відноситься до факультету військової підготовки при танковому училищі — там передбачено обладнання 4-х класів. Потім, закупівля для підрозділів територіальної оборони індивідуальних засобів захисту. Нам дуже допомагає Координаційна група при штабі територіальної оборони. Вони підбирають необхідні каски, бронежилети, ліхтарики, обмундирування і т. д. Передбачено також проведення занять по польовій медицині, психології і т. п. 

Пам'ятаю, як минулого року кільком депутатам міськради вручили прямо на сесії повістки. Більшість ховали очі і виглядали пригнічено, один Лесик, якщо не помиляюся, бадьоро взяв запрошення до військкомату. І хоча в цьому, погодьтеся, був присутній елемент шоу, чим закінчилася ця історія? Когось закликали? Бо недавно всі спостерігали Лесика як вже колишнього депутата міськради в зоні АТО. Але не як новобранця, а як кандидата в депутати Верховної Ради по виборчому округу№114 з центром в Станиці Луганській.

Депутату (на той момент) Лесику принесли повістку, не вивчивши його особової справи. У нього троє дітей, тому він не може призватися. Тоді приносили повістку ще Нехорошкову і, здається, молодшому Кацубі. З депутатів сільрад Харківської області, якщо не помиляюся, був покликаний один або два депутати, і ще до 5 осіб – з міських рад. А так в основному результат нульовий. Коли я ще виконував обов'язки обласного комісара, і ми вручили керівнику тютюнового підприємства повістку, як потім виявилося, теж допустили певні порушення. Скориставшись цим, юристи дану повістку відхилили. 

Я правильно розумію, що підприємство, з якого призивається співробітник, може говорити, що саме він підприємству особливо цінний, але воно може вам іншого відправити?

З боку керівників підприємств теж порушення були серйозні, ми притягнули до відповідальності близько 5-6 керівників. Але з часом в Харківській області було знайдено певний компроміс. Беремо підприємство, 100 чоловік. Ніхто з них, припустимо, не поїде. Ніхто з них не має права за сімейними обставинами на відстрочку. Є певна категорія, яка перебуває на спецобліку, або заброньовані. Ми, дійсно, знаходили з керівником спільну мову, вони говорять так, ось цих можна там, слюсарів, тощо. Ось цих бажано не брати, інакше підприємство зупиниться.

Згідно з положенням про мобілізацію, можна було також на користь армії забирати на підприємствах техніку та автотранспорт. При цьому є маса фактів, коли забирали досить непогані машини, які стояли в парках цих підприємств - ми говоримо про вантажну техніку, про мікроавтобуси і т. д. Успішні підприємства, які активно працюють, вкладають гроші в логістику та основні засоби, наприклад, в транспорт. Коли його забирають без будь-яких документів «для фронту, для перемоги», погодьтеся, це схоже не на мобілізацію, а на мародерство... 

У законі про мобілізацію, дійсно, під час підготовки загальної або часткової мобілізації передбачений заклик не тільки військовозобов'язаних, але й заклик, будемо говорити, автотракторної техніки. 

Кабінетом міністрів встановлюється так званий ліміт вилучення автотракторної техніки з того чи іншого підприємства. Це узгоджується на рівні районної державної адміністрації спільно з районним військкоматом, і на рівні обласної державної адміністрації. На кожному підприємстві при проведенні часткової мобілізації не повинно бути вилучено техніки більше, ніж 10-15 відсотків максимум. Для того, щоб підприємство могло працювати, виконувати ті завдання, які стоять. 

Після того, як в Харківській області пройшла перша, друга, третя хвилі мобілізації, ми вже техніку з підприємств практично не залучали. І ось, на сьогоднішній момент це стало актуально. Ми домовилися з патрульною поліцією про те, щоб без довідки з районного військкомату продати якийсь транспортний засіб було просто неможливо. 

Тобто, ми знаємо, що на тому чи іншому підприємстві знаходиться якась кількість техніки. Це узгоджується керівником підприємства, головою райадміністрації та районним комісаром. Подаються пропозиції спільні в облвоенкомат, обладміністрацію, після чого вже Кабмін визначає, яку кількість автотракторної техніки можна буде з того чи іншого підприємства, в разі необхідності, вилучити. При цьому, Міністерство оборони складає відповідні документи - один пакет залишається на підприємстві, а інший зберігається в районній держадміністрації, третій пакет знаходиться в районному військкоматі. Тобто, не просто так на підприємство прийшли і забрали.

При поверненні цієї техніки, визначається амортизація, визначається, якої завдано шкоди, що держава компенсує цьому підприємству. Точніше, компенсує вартість на той момент, коли був знищений, припустимо, автобус або інша автомобільна техніка. Або ремонт плюс амортизацію цієї техніки за час її експлуатації.

Тому я думаю, що керівники підприємств і організацій не повинні переживати, у них є пакет документів, і при поверненні чи не поверненні цієї техніки, держава буде компенсувати завдані збитки.

Знову ж таки, про техніку: 13 серпня на площі Свободи відбулася інформаційно-роз'яснювальна акція «Армійський контракт», в якій взяло участь 10 одиниць бойової та спеціальної техніки, 30 зразків стрілецької зброї, які знаходяться на озброєнні української армії. У чому полягав глибокий зміст заходу? У пропаганді контрактної армії як такої?

З потенційними воїнами-контрактниками спілкувалися представники регіональних центрів зайнятості, військовослужбовці військових частин Харківського, Чугуївського, Сєверодонецького і Бахмутського гарнізонів. Вони повідали про особливості служби, соціальні гарантії та наявність вакантних посад у підрозділах Збройних сил. Курсанти військових вишів розказали про технічні і тактичні можливості представленої зброї. Ті, хто підходив, не міг відмовити собі в задоволенні скуштувати солдатської каші, приготовленої на польовій кухні.

Ми вже другий раз таким креативним способом піднімаємо престиж військової служби. Як я вже сказав, з початку року ми вже відібрали для армії понад 2 тисяч рекрутів-добровольців, що є рекордним показником за всю біографію нашої області. Не може не радувати і бажання представниць прекрасної статі носити військову форму. Тільки за 7 місяців 2016-го року ми вже відібрали для служби в ЗСУ близько 160 жінок.

Перша частина інтерв'ю з воєнкомом Харківської області Юрієм Калгушкіним - в авторській рубриці шеф-редактора Медіагрупи «Дозори» Ростислава Касьяненка «Справжня Розмова».

comments powered by HyperComments