Повноваження з перейменування вулиць та об’єктів Харкова перейшли до губернатора

Про це, а також  про подальші кроки і вимоги громадських організацій до губернатора розповіли 19 лютого 2016 року учасники брифінгу у прес-центрі «Kharkiv Today».

У Харкові починається другий етап перейменування топонімічних назв. Щодо першого етапу, - в результаті нього у місті нові назви отримав 221 об'єкт, - підкреслила історик, координатор Харківської топонімічної групи Марія Тахтаулова.  "Мова йде лише про вулиці та провулки. Серед них діячі науки та культури – ми нарахували 80 людей, туди ж і спортсмени були враховані. Повернено 47 історичних назв. Це ми вважаємо одним з успіхів проведення декомунізації. Трохи здивувала цифра в 13 церковних назв – це 6% від загального, тобто це мається на увазі на честь церков, які колись були або будуть, або сьогодні є на карті Харкова. Це переважно всі церкви Московського патріархату. Деякі назви викликали не просто здивування, а обурення. Найбільш кричущий приклад – з жонами - мироносицями. Серед географічних назв – переважно це були міста-побратими Харкова, їх 8", - наголосила історик.

Не менше обурення, за словами Тахтаулової, викликали назви на честь радянських управлінців, їх хоч і не багато, всього 3, але у плані закону декомунізації - вони звучать удвічі дивно.

 "Є питання і по мікротопонімах, мається на увазі Холодногірські, Новобаварські вулиці тощо, таких 16 – це теж є сегментом увічнення таких харківських назв, котрі живуть у суспільстві. Нейтральних назв – 19: деякі назви теж дивні – Макові, Сливові, Букові. Ми виділили групу історичних діячів козацького часу, тому що вважаємо її важливою, бо Харків заснували козаки, всього лише 3 таких топоніми, це один персонаж Іван Вишневецький Байда, на честь його з’явилися вулиця, провулок та в’їзд. Далі – 5 назв-  ми не змогли їх визначити, чому так їх названо, серед них вулиця Тереховська, яку нам пропонували як історичну, але працюючи над нею, усі списки були переглянуті і нічого подібного там не знайдено».

У цілому перейменування топонімів у місті Харкові в першому його етапі можна назвати недолугим, кажуть учасники брифінгу і сподіваються, що другий етап буде більш вдалим та успішним.

За твердженням заступника голови правління ГО "Платформа Громадянських Сил 22 лютого" Ростислава Касьяненка, відповідні консультації з цього питання вже проведені з віце-губернатором Михайлом Черняком. "Є взаєморозуміння і діалог. Є сподівання, що наші фахівці та історики увійдуть до тої групи, котра до цього моменту переважно займалася моніторингом тих назв тих міст і тих топонімів, які є сьогодні на Харківщині, їх близько 4000. Тобто це величезна цифра, і буквально 300 вулиць виникло в останній момент, протягом останнього тижня, близько 3600 топонімів треба ще перейменувати. Тепер до цього додається те, що залишилося у місті Харкові. Є об’єкти, які чітко потрапляють під закон про декомунізацію, у тому числі, на наш погляд два райони - Комінтернівській та Червонозаводський, які не перейменували ні депутати міста, ні міський голова, і ми сподіваємося, що до цього питання повернеться голова ХОДА", - повідомив Касьяненко.

Нагадаємо, 10 листопада 2015 року у Харкові почалися громадські слухання з перейменування вулиць, площ, районів та однієї станції підземки. Ці заходи супроводжувалися аншлагами у залах адміністрацій різних районів міста. Чимало народу прийшло як у Орджонікідзевському, так і у Дзержинському районах. Не менший ажіотаж був і на загальноміських слуханнях, що проходили у ККЗ "Україна" (тоді переважно привели працівників бюджетної сфери). Так 11 листопада 2015 року зала цього закладу зібрала більше 2000 городян.

Але незважаючи на те, що на слухання прийшло багато пенсіонерів та бюджетників, влада міста не в силах була провести захід, як планувала. За планом місцевої влади, Дзержинський та Жовтневий райони мали зберегти свої назви, але громадські активісти, які були присутні, вийшли на сцену та заблокували проведення слухань.

Наступного дня, 12 листопада в громадських активістів накопичилося чимало нарікань з приводу першого дня загальноміських громадських слухань. Вони зібралися на прес-конференціх у ХАКІ та розповіли про те, що процес перейменування у Харкові зазнав профанації.  

Міські владники, на думку активістів, виключили багато вулиць, які підлягали перейменуванню, Дзержинський ж район хотіли залишити Дзержинським, а Фрунзенський Фрунзенським. Крім того, все, що пропонувало міське керівництво, містило купу помилок.

12 листопада 2016 року "друга серія" загальноміських громадських слухань у ККЗ "Україна" проходила в тому ж дусі, що і "перша". Тоді люди у військовій формі оточили сцену, а зареєстрованим учасникам видали мандати для голосування.

Потім у залі вимкнули світло, і більшість учасників облишила захід.

Трохи пізніше до зали ККЗ "Україна" прибули поліцейські після того, як віце-мер Терехов на брифінгу повідомив про руйнування, але правоохоронці, які приїхали, підтвердили факт руйнувань.

Пізніше у залі, в якому не було світла, активісти проголосували за нові варіанти районів. У залі під час слухань знаходився Тарас Ситенко від "Самопомочі", який повідомив, що під час сесії міськради буде відстоювати, що єдине легітимне голосування було 11 та 12 листопада 2016 року.

Міська влада, у свою чергу, повідомила про те, що загальноміські сулхання більше проводитися не будуть, а рішення про перейменування ухвалять під час сесії міськради.

20 листопада 2016 року під час сесї міськради Площу Руднева назвали на честь героїв Небесної Сотні. Усього ж 83 депутати з 84 присутніх проголосували за запропоновані перейменування 173 вулиць, 4 скверів та однієї станці метро.

Тоді ж мер Кернес повідомив, що перейменування деяких районів Харкова будуть ухвалені пізніше.