Володимир Манько: «Від минулого потрібно брати тяглість на сьогодні і на майбутнє. Але треба будувати і пропонувати щось нове в економіці»
Розкажіть будь-ласка про поточний стан КУНу.
– Після Збору в нас змінилось керівництво партії, поставлені нові завдання, передусім стати публічною партією. Раніш ми були менш помітними. В принципі працювали, але не дуже те висвітлювали у ЗМІ. Тоді була така політика. Зараз публічність стала однією з головних прерогативів нашої діяльності. Крім того намагаємося привести в партію молодь – свіже крило.
Відроджуємо молодіжну референтуру. Навесні був всеукраїнський збір молодіжної референтури. У липні був табір в Закарпатті. Там також переважно була молодь. Звичайно на цьому шляху багато-багато чого можна і потрібно зробити. Але наразі з тих чи інших причин молодь не поспішає вступати в Конгрес. Але в цьому напрямку ми будемо працювати.
Інформаційна і молодіжна політика – це найголовніші завдання КУНу.
А яким чином Ви потрапили в КУН і зайняли посаду секретаря?
– Мій батько Манько Юрій Прокопович у 1993 році був одним із засновником Конгресу Українських Націоналістів. Він брав участь в Установчому Зборі. Батько дуже добре знав Славу Стецько. Він і мені багато розповідав про Конгрес, але в 90-ті роки я це не дуже сприймав.
Батькові слова зрозумів під час Помаранчевої революції, коли щодня стояв на майдані. Тоді я зрозумів, що треба не просто спостерігати, а й самому брати участь в усіх політичних процесах. І в 2005 році я вступив у Київську міську організацію Конгресу Українських Націоналістів. У 2008 році мене було обрано заступником голови Київської міської організації.
І ось після того, як на початку 2011 року головою Конгресу Українських Націоналістів на всеукраїнському рівні було обрано Степана Брацюня, він мені запропонував посаду голови секретаріату. Це було для мене неочікувано, але я погодився.
І які заходи зараз проводить КУН на всеукраїнському і місцевому (Київському) рівні?
– Через те, що фінансово в нас дуже скрутно, ми не можемо проводити багато заходів. Київська міська організація зазвичай проводить різні вуличні акції. Дорого вони не коштують. Їх можна робити зусиллями членства Київської міської організації, виготовивши якісь плакати, банери, організовуючи нові і нові флеш-моби, які цікавлять журналістів, і які потім можуть бути висвітлені у ЗМІ.
Але зараз ми прагнемо розвинути інтелектуальний напрямок діяльності КУНу. У нас створена економічна та наукова рада. Ми підшукуємо експертів з різних наукових напрямів. Я вважаю, що зараз нам фактично бракує такого мозкового, експертно-аналітичного центру. У такій команді хотів би бачити, перш за все, економіста, спеціаліста з екології, з енергетики та енергозбереження. З гуманітарних питань у нас багато спеціалістів, а от з інших напрямків мало.
Крім публічно-вуличної роботи ми прагнемо розробляти стратегії для партії. З новим аналітичним центром плануємо проводити круглі столи, конференції тощо.
Чи співпрацюєте Ви з міжнародними фондами? Що вони пропонують?
– Подібні установи пропонують нам технічну підтримку. Тобто вони дають рекомендації з партійного будівництва, використання часу, поведінки під час перевиборчих компаній.Крім цього, проводять круглі столи.
Конгрес Українських Націоналістів нещодавно отримав запрошення від NDI на черговий круглий стіл з питань передвиборчого законодавства, який відбудеться у вересні поточного року.
Розумієте, справа в тім, що ті фонди фінансують просування демократії і лібералізму. А ми націоналістична партія і ймовірність того, що вони нам допоможуть фінансово прямує до нуля.
Повертаючись до Вашої партійної діяльності, скажіть будь-ласка, як Ви розцінюєте теперішню політичну ситуацію в Україні?
– Політичне становище в Україні зараз погіршується, зокрема, у зв’язку з арештом Юлії Тимошенко. І не тільки через це, а й через масове посилення репресивно-авторитарного методу керівництва Україною.
Ви проти арешти арешту Юлії Тимошенко з яких міркувань: з тих, що порушує закон не лише вона, й арештовувати треба всіх, хто цього заслуговує, чи Ви вважаєте її невинною?
– Ми не можемо казати винна вона чи ні. Але ми в своїй партійній заяві засудили арешт Тимошенко. По-перше: можна й далі продовжувати судове засідання без цього арешту. Для чого її було арештовувати?.. Вона ж не злочинець, що завтра може вбити людину. Тимошенко не є настільки небезпечною, що її треба ізолювати від суспільства. Вона може бути на волі. Це політичний арешт. Скоріше за все, ця судова тяганина теж є політичною. Але це наш суб’єктивний погляд.
Тобто одних змушують грати за одними правилами, а інших за іншими. Але правила мають бути для всіх однакові.
– Звичайно. Тому політична ситуація погіршується. До осені ця ситуація може визріти. Я вважаю, що в жовтні-листопаді відбудеться така дія, яку можна назвати «тектонічним зсувом». Завдання націоналістичних сил, зокрема Конгресу Українських Націоналістів у тому, що цей зсув не має бути суто соціального характеру: за підвищення зарплат, за зменшення податків підприємцям тощо. Цей зсув має набути національно-визвольного характеру. Після цього процесу хоча б якась частина націоналістів має взяти участь у керівництві державою.
Зараз ми не можемо повністю розгорнути крила, тому, що в нас бракує нових та вагомих пропозицій людям. Ми завжди звертаємось до минулих національно-визвольних змагань. Це дуже добре. Від минулого потрібно брати тяглість на сьогодні і на майбутнє. Але треба будувати і пропонувати щось нове в економіці. Зараз економіка відіграє найважливішу роль в житті суспільства. І це так не лише в Україні, а й в усьому світі. Якщо ми, націоналісти, зможемо запропонувати власну економічну модель, яка зацікавить українців, передусім тих, що проживають в Україні, а таких 80 %, то отримаємо їх підтримку. Тим самим ми припинимо стагнацію українського націоналізму і вийдемо на підйом.
А Вам не здається, що за такої корупції і за такої влади жодна економічна модель працювати не буде?
– Звісно, не буде. Ми зараз маємо економічну модель кумовства, корупції, бандитизму – тут намішано все. Влада, яка вийшла з бандитів не може пропонувати прогресивну економічну модель.
Тобто Конгрес Українських Націоналістів планує іти на вибори?
– Так, ми підемо на вибори. Але в якому форматі це буде вирішувати партійний збір. Однозначно підемо. Якщо ми цього не зробимо, то ми будемо не партією, а громадською або просвітницькою організацією. Я проти такого. А щоб іти на вибори, треба мати що запропонувати людям. Ось над цим зараз і працюємо.
Дуже дякую за змістовну розмову.