Дива не сталося: в Мерефі перемагає Сітов, у Чкаловському – Соловйов

Понеділок, 1 серпня 2016, 12:31
Місцеві вибори в Мереф’янській об’єднаній територіальній громаді прогнозовано не викликали особливого ажіотажу – явка ледь сягнула позначки 30%. У той же час серед виборців ще одной ОТГ – Чкаловськой – голосування викликало більший інтерес: явка перевищила 40%. Прогнозовано, зважаючи на традиційно вищу електоральну активність мешканців сіл у порівнянні з виборцями в містах.
Дива не сталося: в Мерефі перемагає Сітов, у Чкаловському – Соловйов

Мерефа: Сітов в заручниках «Солідарності»?

Невисока активність виборців традиційно вигідна владі – ситуація в Мерефі не стала виключенням, і впевнену перемогу в боротьбі за крісло мера здобув діючий міський голова Веніамін Сітов, за якого було віддано близько 44% голосів.

Фото – з виборчої дільниці у Мерефі.

Як і восени 2015 року, «срібло» взяв найпопулярніший представник так званого «демократичного табору» – Віталій Рябуха (перший номер списку «Волонтерської партії» у Мерефі) з результатом ~21% (у жовтні 2015-го було 22%). «Флагман» місцевої організації партії «Наша Земля» Дмитро Шевченко, який здобув нижче 7% (на противагу «жовтневим» 14%), електорально деградував майже вдвічі і ділить третє місце з самовисуванцем, депутатом райради від «Укропу», Сергієм Коваленко. Втім, саме від позиції Шевченка може залежати формат майбутньої більшості.     

Серед інших кандидатів доволі високий результат у Владислава Новікова з «Нашого Краю» (~5%) та Світлани Рудницької з «Солідарності» (3.92%). Доволі рейтингова «проукраїнська ліва опозиція» в особі «Радикальної партії» і «Батьківщини» так і не зуміла знайти гідних кандидатів у самій Мерефі. Щодо молодих «легіонерів», то виборці їх прогнозовано не сприйняли - мабудь занадто було мало часу для дуже популярноої (якщо не казати популістської) серед виборців теми по зниженню тарифів. Але якщо Костянтин Олійник («РПЛ») здобув «на ототожненні» з партбрендом майже 4%, переважно, то Михаїл Гольденберг («Батьківщина») - лише ~1%.

Фото – з виборчої дільниці у Мерефі.

Основна інтрига, як і прогнозувалося, стосується розподілу 34 мандатів у міській раді, а не мерського крісла. Схоже на те, що доля майбутньої більшості вирішуватиметься в комісіях – просітовське «Відродження» явно не дотягує до однопартійної монополії на кшталт харківського розкладу, однак цілком може повторити конфігурації обласної ради, утворивши більшість разом з «Солідарністю», і долучивши до коаліції окремих депутатів із різних списків. Втім, до затвердження остаточних результатів робити висновки передчасно.

Через особливості виборчої системи (норму одночасного «потрійного голосу» за партійний бренд, лідера списку та конкретного кандидату в окрузі) команди з сильними «дільничними висуванцями» отримали суттєво більше за «чистий рейтинг» політсили. Перш за все це стосується партій «Солідарність – Блок Петра Порошенка» (18%) та «Наш Край» (16%)

Доволі високий відсоток «Солідарності» засвідчив, що місцева команда спроможна витискати максимальний результат навіть за несприятливих електоральних умов – на зло скептикам, падіння підтримки всеукраїнського партбренду було сповна компенсовано грамотним підбором кандидатів із особистим рейтингом, що дозволило навіть перевершити результат жовтневих виборів. В результатi до мiськаради потрапили 7 представникiв президентської сили: Рижкова, Бондаренко, Берьозкiна, Рудницька, Кавердiй, Коваль та Каминiна.

Впевнено долає прохідний бар’єр і «Волонтерська партія» (~16%), яку до міської ради на власному рейтингу провів Віталій Рябуха. У «Нашої Землі» справи гірші – особиста підтримка Дмитра Шевченка виявилася нижчою + незакриті округи, і наразі «земельники» на грані 5%-го бар’єру, але за останньою інформацією, проходять до ради. Трохи кращі позиції у «Радикальної партії» - схоже на те, що «ляшківці» провели 3 депутатів: Олiйника, Попова та Тремпольця.

А от у «Батьківщини» – справжня трагедія: партія впритул наблизилась до 5%, але не вистачає 5 (!) голосів – схоже на те, що перерахунки можуть затягнутися, а «біло-сердешні» ризикують опинитися поза новим складом ради (якщо все ж таки 5 голосів відшукають, то на один мандат менше отримають «Солідарність» і «Радикальна партія»).    

Таким чином, у порівнянні з минулим скликанням Мереф’янської міськради, де налічувалось 7 партійних фракцій, втрачають свої позиції «Укроп» та «Сила Людей», які не брали участь у виборах, а на їхні місця претендують «Волонтерська Партія» та «Наша Земля». Перемога Сітова в битві за крісло мера матиме для міського голови трохи гіркий присмак втрати «Відродженням» 4 мандатів у міській раді. Посилюється вплив «Нашого Краю», а «Солідарність» утримала високу планку, втім зважаючи на близький до паритету баланс сил, можливість розіграти «золоту акцію» з’являється у всіх.

Чкаловське: Соловйов і Зачепило всіх переграли

Виборча кампанія в новоствореній Чкаловській громаді весь час перебувала в затінку мереф’янських перегонів. У той же час серед місцевих виборців – мешканців селища Чкаловське, сіл Коробочкино, Іванівка, Леб’яже, Юрченківка та Базалівка – голосування викликало значно більший інтерес.

Як і в Мерефі, перемогу здобув діючий селищний голова Чкаловського – одіозний «регіонал» Віктор Соловйов. Його основними конкурентами були попередник Соловйова в кріслі Чкаловського голови Геннадій Кравченко та кандидат від місцевого осередку «Аграрної Партії» Петро Балабай.     

У решті решт, за декiлька днiв до виборiв Кравченко зняв свою кандидатуру і вже агітував за Соловйова. На виборах 2015 року на Кравченка робили ставку в агрокомбінаті «Слобожанський» – ймовірно рішення про підтримку Соловйова не могло бути ухваленими без узгодження зі «слобожанами». 

Балабай, навколо якого об’єдналися аграрії, що володіють великими земельними ділянками в селах нової громади, отримав другий результат. Де-факто, доля виборів вирішилася в самому селищі Чкаловське та селі Іванівка, де Соловйов здобув впевнену перемогу.

Якщо в Чкаловському це досить природно, то «іванівський розгром» (500 за Соловйова проти 70 за Балабая) став можливим виключно завдяки домовленостям переможця із місцевим авторитетним бізнесменом Олександром Зачепило. Більш відомий як «Заяць», власник мережі автозаправок «Marshall» переграв «аграріїв», зробивши ставку на іншого кандидата.

Резюме.

Що об’єднує і Мерефу, і Чкаловське – тріумф діючих мерів-регіоналів не такий вже й абсолютний: Віктору Соловйову, як і Веніаміну Сітову, буде дуже непросто домогтися обрання «свого» секретаря ради. Якщо Сітов опинився заручником домовленостей із «Солідарністю» і, швидше за все, зобов’язаний поступитися секретарською квотою «БПП», то Соловйову доведеться працювати з радою, повною мажоритарників-аграріїв.

У Чкалівський селищній раді приблизно порівну будуть представлені декілька груп впливу – «аграрії», «люди Олександра Зачепило», кандидати від агрокомбінату «Слобожанський» та «люди Соловйова». 

Тому зовсім вже «по бєспрєдєлу» самодурствувати не вийде – доведеться «по домовленостям». Часто кулуарним, елітарним, корупційним…Чи стане від цього краще мешканцям новостворених громад – питання відкрите. Однак «по домовленостям» – це точно хоч і маленький, але крок уперед, до нормальної конкурентної демократії.

comments powered by HyperComments