На чому тримається влада пана ПЖ: в суспільстві все ще панує "диференціація людей по штанам"
Він розповів історію про «міністра з Донецька», який вирішив підстригтися в одній з київських перукарень. Перед його приїздом перукарню ретельно обшукали охоронці.
«Так поступають окупанти, які бояться народу», - сказав лідер партії «Громадянська позиція».
Подібний випадок стався безпосередньо з ним самим, незадовго до ефіру. Його зупиняли даішники, які перекривали дорогу у зв’язку з тим, що нею ж, і на цю ж передачу їхав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Коли Анатолій Гриценко вийшов зі студії на вулицю покурити, його попросили цього більше не робити. Причина та сама – в будівлі присутня особа, яка охороняється – міністр Грищенко.
Костянтин Грищенко «виправдовувався» якось невпевнено. То, стверджував, що діяльність служби охорони регламентується законодавством України (потім йому підказали, що не законодавством, а Наказом Президента), а йому вона не потрібна зовсім; то, розповідав, що в історії був страшний випадок, коли напали на жінку міністра в одній з скандинавських країн; то, взагалі, казав, що це жодним чином не впливає на порушену проблематику.
Можна погодитися з тим, що влада дійсно боїться власного народу. Але, на мій погляд, є й ще одна причина подібних дій - намагання влади підкреслити свій статус. Причому, природно, що з втратою власного авторитету, цей процес буде посилюватися.
Власна охорона – гарний інструмент диференціації. Але, звичайно, не єдиний…
Пригадалась відповідь прем’єр – міністра Миколи Азарова, на питання, яке стосувалося доцільності утримання занадто дорогого автопарку уряду.
«А що, міністрам пішки ходити?» - обурювався прем’єр.
Дівчина – журналіст порадила - «на велосипеді, як в Європі».
Реакцією Миколи Яновича був довгих сміх.
І справді, ви уявляєте наших можновладців на роверах? Дивлячись на їх «гордий стан», складається враження , що вони й в дитинстві не могли собі дозволити таку забавку «простолюдинів».
Найбільш примітивний, але разом з тим, популярним способом показати людям свій статус є одежа та прикраси. Причому в політичному середовищі, в цьому відношенні, панує повна гендерна рівність. Це наглядно продемонстрував новопризначений прем’єр – міністр Криму, колишній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, який з’явився на свою першу прес – конференцію як очільника півострову в діамантових запонках.
Темою «Свободи слова» була євроінтеграція України. Розглядалося питання, чи парафує ЄС угоду про асоціацію з нашою державою. Усі присутні погоджувалися з тим, що це цілком можливо. Представники ПР бачать в цьому свою велику заслугу (хоча, скоріше, це станеться не завдячуючи їм, а не давлячись на них).
Асоціація потрібна ЄС не менше ніж Україні. Тому, цілком вірогідно, що договір все таки буде парафовано.
Але чи стане Україна повноцінним гравцем на європейській арені?
Гадаю, допоки в нашій державі (на жаль, і в суспільстві також) пануватиме диференціація людей по штанам, охоронцям, будинкам, земельним ділянкам…, то – ні. Європейська цивілізація пішла дещо далі ніж кастова система, де соціальний статус підкреслюється будь-якими зовнішніми атрибутами.
Пригадаємо чудовий фільм «Кін-дза-дза». Кольорова диференціація штанів – штука всеохоплююча. Вона має вплив, і на світогляд, і на розвиток суспільства, і на державний лад. Згодом, не тільки влада, а й «простий народ» стає ревносним поборником такої зрозумілої системи речей.
«Коли в суспільстві немає кольорової диференціації штанів, то не має і мети», - філософствує пересічний чатланін.
Вся влада пана ПЖ та інших володарів голубих штанців тримається на таких «мудрих» чатланах та пацаках, адже без них – вони лише комедійні персонажи.
Зрозуміємо ми це нарешті, чи КЮ?
