Василь Третецький: Українська Народна партія бачить Харків містом з українським обличчям
Коли була створена Ваша партія на всеукраїнському та регіональному рівнях?
- Витоки УНП ідуть від громадської організації “Народний Рух за перебудову”, що була створена у вересні 1989 року. У подальшому, організація позбулася у своїй назві слів “за перебудову”, та стала політичною партією. Внаслідок складних внутрішніх процесів у партії у 1999 році на політичній мапі України вже існували Народний Рух України (НРУ) і Український Народний Рух (УНР). У 1999 році було створено харківський обласний осередок УНР, який очолив А. Гаркавенко. Після нього деякий час головою ХОО УНР був В. Костенко.
Хто очолює партію на всеукраїнському та регіональному рівні?
- Я очолив обласну організацію вже УНП після того, як в 2001 році було змінено назву з Українського Народного Руху на Українську Народну партію. З жовтня 2002 року беззмінно очолюю обласну організацію Української Народної партії. Юридична адреса організації: вул. Сумська, 45, кім. 8. Розглядається можливість розміщення офісу на місці громадської приймальні народного депутата, голови Української Народної партії Юрія Костенка.
Кого Ви вважаєте своїми союзниками в українському національному середовищі?
- Якщо говорити про політичні партії, то звичайно для нас, це праве консервативне крило українського політикуму, частина з них зараз працює спільно з БЮТ, як, наприклад, Народний Рух України, Християнсько Демократичний Союз та інші. Але слід розуміти, що БЮТ – це загалом соціал-демократичне утворення. Я гадаю, що “Батьківщина”, та й в цілому БЮТ від початку й до кінця сповідують здебільшого соціал-демократичний напрям. ХОО УНП вбачає своїми стратегічними партнерами в нашому регіоні тих, хто розділяє наші політичні принципи та бачить Харків містом з українським обличчям. Це, наприклад, харківський осередок партії “За Україну”, хоча він не є дуже розгалуженим. В парламенті цей напрям відбиває депутатська група “За Україну”, яку очолює В’ячеслав Кириленко, тож, я не виключаю, що з цією політичною силою УНП буде готова формувати спільну діяльність, та навіть політичний блок, як на центральному, так і на місцевому рівнях. Зараз такі переговори ведуться, їх розпочато за участі голови УНП Юрія Костенка.
Розкажіть, будь-ласка, про заходи, які проводила та проводить обласна організація УНП?
- За звітній період ми провели чимало заходів, як з метою популяризації партії, так і з метою підтримки національного товаровиробника. Найбільш привабливою для населення була акція “Купуй Українське”, в самому Харкові відбулося 4 заходи, де пропагувалися товари українського виробника. Якщо брати центральний рівень, то робилося це з єдиною метою, аби показати, що в нас в Україні є також гарні товари, які варті уваги, і які б бажано споживати. Тож ми хотіли, щоб люди чітко пам’ятали український штрих код 482. Зокрема, ми рекламували продукцію торгової марки “Оболонь” (безалкогольні, зрозуміла річ, напої), продукцію хлібозаводу “Салтівський”, фабрики “Бісквіт-шоколад” тощо. Ми провели такі заходи в усіх районах Харківської області. Все це дуже широко висвітлювалася в ЗМІ. Щоразу не менше 100-150 осіб долучалися до нас під час проведення таких акцій. Окрема розмова про харківський мед, який є дуже високої якості.
Стосовно заходів соціального порядку, то були в 2008 році проблеми з виділенням лімітів на газ для Харківської області, і дуже пізно розпочався опалювальний сезон. УНП ухвалила рішення пікетувати Кабмін. У зв’язку з тим, що не були ухвалені відповідні рішення, і люди не могли отримати тепло в своїх домівках, представники ХОО УНП їздили до Києва. Акція пройшла дуже добре. Я не кажу, що саме після нашої поїздки до столиці і пікетування Кабміну було вирішено це питання, але ми внесли свою дещицю у розв’язання цього питання.
Кілька разів пікетували Харківську міську раду, та її виконавчий комітет. Мова йшла про захист малого бізнесу, нищенням якого відзначається наша міська влада. Інша акція відбувалася на підтримку тих людей, які працювали над видавництвом і розповсюдженням газет і журналів. Раніше, це була структура “Харків-Преса”, її зараз немає, бо вона була у свій час зліквідована. Тобто ми підтримували людей, більшість з яких згодом втратила свої робочі місця. Між іншим, тоді у кіосках “Харків-Преси” можна було знайти й україномовні газети, такі як “Високий замок”, “Українське слово” , “Україну молоду” тощо. Зараз цього вже майже немає.
Ми гостро реагували і реагуємо на антиукраїнські дії міської, а тепер і обласної влади, які встигли відзначитися зневагою та запереченням Голодомору 1932-1933 років. Й до сьогодні не виділено ділянку задля побудови меморіалу жертвам цієї світової за масштабами трагедії. Все що є безпосередньо в Харкові - це пам’ятний Хрест, який знаходиться у Молодіжному парку. Це є сором та ганьба для всього нашого міста.
Ми маємо протилежні погляди з чинною владою стосовно мовного питання. Ми вважаємо, що українська мова повинна бути єдиною державною мовою і жодних загроз російській мові у Харкові не існує. Навпаки, українська мова в нашому регіоні знаходиться в жалюгідному стані. Тож, саме вона потребує всебічної підтримки з боку органів місцевого самоврядування.
Стосовно відзначення наших державних свят, то це, як правило, ми це робимо біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Двічі ми там проводили народне віче, проводили фестиваль українських танців впродовж 3 годин в парку Шевченка минулого літа.
На рахунку ХОО УНП проведення свята української вишиванки, до якого залучили дітей. Для тих у кого не було українських костюмів, замовляли фрагменти української вишивки і дарували. Нам справді є чим пишатися в цьому сенсі.
Які політичні, програмові та інші засади має УНП?
- В плані зовнішньої політики, ми послідовно підтримуємо євроінтеграційний напрям розвитку країни, виступаємо за вступ України до Європейського Союзу, сповідуємо Євроатлантичну інтеграцію, вважаємо, що Україна повинна бути членом НАТО тощо.
Якщо ми говоримо про економіку, то ми повинні вийти на показники 60-70 % формування державного бюджету малим і середнім бізнесом, а не ті 13-14 %, які ми сьогодні маємо.
Наша партія має власну програму розвитку села, ми є прихильниками великотоварних виробництв, фермерських господарств.
Вважаємо, що Україна повинна експортувати лише товари критичної необхідності і ті, що не виробляються сьогодні в Україні взагалі. Наші програмові засади спрямовані на те, щоб пересічний українець почувався комфортно у власній країні, був заможнім і вільним. Ми хочемо, щоб з Україною рахувалися всі в цьому світі. Український інтерес завжди повинен бути там, де це вигідно Україні.
