Заклад для дітей зі складними вадами зору можуть закрити (фото)

Про це під час прес-конференції розповіли педагоги, випускники та матері, чиї діти виховуються в спеціалізованому навчально-виховному комплексі ім. Короленка. Від департаменту науки та освіти Харківської облдержадміністрації надійшов лист, в якому були описані можливі зміни організації праці в навчально-виховних комплексах, що в свою чергу призведе до закриття дошкільних дитячих груп. Через це незрячі діти можуть залишитися без спеціального навчання та підготовки до початкової школи.

«Щойно ми слухали заступника директора департаменту, – розповів журналіст «Радіо Свобода» Володимир Носков, – скажу просто – вирішили заощаджувати кошти на дітях. Нажаль, це питання не вирішено. Пишуть зараз листи. І Ігор Райнін пише, і директор департаменту, і голова ради опікунів НВК ім. Короленка. Всі зараз пишуть листи до урядовців, аби вони змінили статті бюджетного кодексу і фінансування могло бути продовжене. Але найстрашніше те, що заощаджують знову ж таки на дітях. Не подумавши, куди першого вересня їх відправляти далі».

В навчально-виховному комплексі ім. Короленка дітей не тільки готують для отримання початкової освіти, а й навчають всім необхідним побутовим навичкам, без яких вони не зможуть обійтися в подальшому житті. Вони вчаться краще відчувати навколишній світ, вони розвиваються як фізично, так інтелектуально. Це єдиний заклад Східної України для цілодобового перебування дітей.

«Для того, щоб діти з особливими потребами відчували себе повноцінними громадянами нашої країни і повноцінними громадянами суспільства, їм від народження необхідна кваліфікована допомога, – наголосила тифлопедагог Тетяна Гирява, – як з боку медиків, так і з боку педагогів, які мають спеціальну освіту. На сьогоднішній день в дошкільному закладі НВК виховується 15 дітей з різними складними патологіями зору. Створено дві різновікові групи, де здобувають освіту вихованці віком від 3 до 7 років».

Ця новина сильно обурила як педагогів, так і батьків. «Нам треба якось об'єднуватися і вирішувати це питання, – розповіла Марія Сушко, мати одного з вихованців, – бо вже обділяють дітей-інвалідів, які не бачать. Заощаджують на фізичному і моральному здоров'ї дітей. Замість того, щоб захищати і підтримувати їх».

Своє обурення також висловили і випускники цього закладу. «Якби не цей заклад, я не знаю, що зі мною було б – розповіла Олена Кофтун, яка туди потрапила у віці трьох років, – не знаю, як би тоді склалася моя доля». «Це останнє, що могли зробити наші можновладці, – зазначила Тетяна Костіна, – все, що я вмію – це результат праці починаючи від сторожа і закінчуючи директором».