Євген Зражевець: «Мало хто знає, але за окружну і відрізок київської траси до Євро-2012 з дорожниками так і не розрахувалися»

Р.К.: Євген, я правильно розумію, що у Вас три вищі освіти?

Є. З.: Все вірно — так вже історично склалося. Перше — військове училище імені І. Крилова, в 1984 році його закінчив і поїхав служити в Білорусь. Потім повернувся сюди, викладав і врешті решт довелося звільнитися, коли армія була розвалена. Спочатку зайнявся різними комерційними проектами, а потім зрозумів, що моє покликання — бути шляховиком. Чому? Тому що військова організація, в якій я служив, і там, де я зараз працюю, вони дуже схожі: за дисципліною, за дружбою, за низкою інших критеріїв.

Все добре, але як Вам вдалося в один рік отримати відразу дві вищі цивільних освіти? Адже, крім Автодорожнього університету, в 2007 році Вам у ХПІ видали ще диплом магістра державного управління...

- Це необхідно, тому що все життя працюю з великою кількістю людей — на нашому підприємстві на сьогоднішній день, на жаль, десь 1200 чоловік. На жаль — тому що в 2010 році в Харківському облавтодорі було 3000 чоловік, тобто штат скоротився більше ніж наполовину — це не від хорошого життя, треба розуміти. Але ми сьогодні в позитивній динаміці: набираємо людей і маємо надію, що нарощуватимемо і обсяги, і якість робіт, відповідно.

А щодо «Українського Будинку Селенга», де Ви закінчили працювати головою правління, якщо не помиляюся? Масштабний був проект ...

- Це вже давня історія. Після звільнення з армії якісь були комерційні проекти, щось ми купували, щось продавали, і мої товарищі по службі, військове братство, запропонували роботу в цьому Будинку Селенга. Пам'ятаю як зараз: включився різко, починаючи з пошуку офісу — сиділи ми в будівлі Воєнпроекту на Клочківській — і дослужився до голови правління. Засновником компанії був «Русский Дом Селенга», і коли російські засновники мені запропонували відкрити рублевий валютний рахунок, я написав заяву і пішов з цієї організації. Я вважаю це непатріотичним, тому що всі гроші приватних інвесторів я пропонував використовувати для внутрішньоукраїнських проектів, а решту вважав аморальним. У нас виникли з цього приводу розбіжності — і я пішов.

Я правильно розумію, що Ви зробили кар'єру в приватній компанії, яка ремонтувала і будувала дороги, а потім — в облавтодорі при губернаторі Авакові. Коли прийшла команда Добкіна, Вас просто "попросили"?

- Як правило, зміна влади завжди супроводжується зміною ключових керівників територіальних управлінь і департаментів. Природно, мене відразу звільнили, це був 2010 рік. Але ж ми на той час досить багато зробили: згадаймо хоча б трасу Харків — Сімферополь, було багато й інших проектів. Минув час, у 2010 році я пішов, в 2015 повернувся. Спасибі Ігорю Львовичу Райніну — він покликав к собі в команду. Минуло рівно 5 років...

Що можу сказати? Коли йшов — в облавтодорі у нас був один працюючий асфальтоукладальник, чотири машини, які наносять розмітку, було 11 працюючих асфальтобетонних заводів. Рік тому, коли я прийшов, не було жодного асфальтоукладача, жодної з машин, які роблять розмітку. Минув рік. Зараз у нас працює два асфальтоукладача, усі чотири машини для розмітки відновлені. На моє переконання, для будь-якої людини важливі дві якості: це мораль і професіоналізм. Якщо у нас будуть моральні професіонали на своїх місцях, ми зрушимо з мертвої точки.

Погодьтеся, якість доріг так само, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. І для Харківської області, через яку техніка своїм ходом йшла в АТО, це особливо актуально. Хіба ні?

- Всі критикують шляховиків, справедливо критикують: кого можуть влаштовувати наші дороги? Нікого. Вся місцева і державна дорожня мережа Харківської області, а це 9 627 км, була побудована незабаром після Другої світової війни. За рідкісним винятком, її капітально не ремонтували: латали ями і все. До Євро-2012 побудували окружну дорогу і трасу на Київ. А ви знаєте, що до сьогоднішнього дня підприємствами, які їх будували, гроші так і не отримані?

Як таке можливо??

- Нинішня влада робить все для того, щоб закрити ті боргові зобов'язання, які виникли в 2012-2013 роках. І за окружну дорогу, і за ті ділянки, які були зроблені по дорозі на Київ, держава не заплатила ні копійки. І цей тягар ліг на плечі нинішньої влади.

Як Вам, до речі, працюється з нинішнім губернатором? Хоча б в порівнянні з двома попередніми.

Ігор Райнін — дуже системний керівник: це видно по тому, як він вибудовує роботу, відносини з підлеглими. З першого дня мені було поставлено завдання — визначити програму розвитку дорожнього комплексу нашої області. Знаєте, скільки було програм до цього часу? Всі вони потонули в рутині. А кожна програма — це 3-4 напрямки.

На сьогоднішній день такими ключовими напрямами стали: дорога Чугуїв-Мілове Р07, яка веде в зону АТО, до Луганської області, дорога М03 Київ-Харків-Довжанський, яка веде до кордону з Донецькою областю, дорога Харків-Охтирка-Суми, інтенсивність руху якої не менше, ніж на київській трасі. Остання дорога була розбита вщент. На сьогоднішній день ми її відновили, правда, в форматі ямкового ремонту. Це не страшно — добрий початок. І четвертий напрям — традиційно — окружна дорога і дорога М03 на ділянці від Харкова до кордону з Полтавською областю.

Можна підвести попередній підсумок: що було зроблено Вашою командою за цей рік?

У 2015 році, за півроку, ми відремонтували окружну. Напевно, багато хто їздить на Київ. Інтенсивність — до 20 тисяч автомобілів на добу. Це найінтенсивніша дорога. Ділянка цієї дороги, М03. І під час пікових навантажень, в свята особливо, інтенсивність доходить до 30 тисяч автомобілів на добу. Зрозуміло, що цю дорогу потрібно не тільки ремонтувати, але і реконструювати: робити дві смуги, робити дорогу першої категорії. Минулого року ми зробили красивий в'їзд в Харківську область. Напевно, всі користувачі доріг бачили і оцінили його. Зараз ми продовжили роботу в цьому напрямку.

На минулому тижні в Міністерстві економічного розвитку я презентував міжнародним фінансовим організаціям — Світовому банку, Європейському банку реконструкції і розвитку — наш проект з реконструкції дороги М03 на ділянці від межі з Полтавською областю до Валок і в обхід Валок — це дорога першої категорії. Ми зробили повністю всі проектні роботи, які пройшли експертизу в Києві. З ініціативи Ігоря Райніна цей проект на території нашої області прискорився десь на два роки.

Справа в тому, що зараз йдуть суперечки, обходити Полтаву чи проходити через Полтаву, обходити Чутове або через Чутове проходити — це територія Полтавської області. Ми подали пропозицію до «Укравтодору» з метою прискорити цей процес — відкрити другий пусковий комплекс на кордоні від Полтавської області до Валок і в обхід Валок. Тобто роботи організовуються паралельно. Таким чином, десь на два роки ми прискорюємо будівництво цієї дороги.

Тобто це як БАМ: дорога будується з двох кінців?

- Не зовсім так: з Полтави йдуть до кордону з Харківською областю, а в цей час ми не чекаємо, поки вони дійдуть — ми починаємо свій проект, доходимо 25 кілометрів до Валок і фактично 12 кілометрів навколо Валок. Тим більше, що вся документація готова. Комісія Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку, яка працює у нас з 2010 року, зазначила, що такої організації роботи, як в Харкові, вони не зустрічали.

Що ж їм так сподобалося?

- Необхідно в кожному населеному пункті, через який проходить дорога, провести громадські слухання, щоб люди висловили своє ставлення до будівництва цієї дороги або її реконструкції. У Полтавській області з цим дуже великі проблеми: дорога проходить через паї, через приватні володіння, через землі. У нас — аналогічна ситуація, але знову ж таки завдяки взаємодії обладміністрації з районними адміністраціями Валківського та Коломацького районів ми пройшли цей важкий шлях фактично за два місяці.

Сказати, що це було складно — це нічого не сказати. Але зараз ми фактично вийшли на фінішну пряму проведення тендерних процедур. Плануємо в цьому році почати фронт робіт, залишилося визначити час тендеру. Я думаю, це буде серпень-вересень. І потім визначається переможець цього тендеру, і починають розгортатися роботи. Початок цього доленосного для нас проекту буде покладено вже в цьому році.

Які суми виділяються банками на будівництво?

- Виходячи з даних, які у мене є, Світовий банк виділяє на цей проект на територію Полтавської, Харківської області, а також ще ряду територій України близько 500 млн. євро. Яка з цього частина піде нам — це залежить, насправді, від організації нашої роботи. Тому ми в цьому напрямку дуже активно працюємо, і у нас, я впевнений, все вийде.

Питання по трасі Чугуїв - Мілове, де до листопада минулого року повинні були освоїти кошти на ремонт 12 кілометрів бездоріжжя з 30. Чи буде продовжено роботу в цьому році?

- Дорога побудована в 1954 році, конструктив —  дьогтеґрунт, який зверху покритий асфальтобетоном товщиною 8-12 сантиметрів. Цей матеріал повністю втратив всі свої характеристики, і ми маємо просто земляний порошок під якимось покриттям. Інтенсивність руху і кількість вантажівок зросли багаторазово. Досить сказати, що з Старовірівського кар'єру виходять машини, які важать до ста тонн. Це ж жодна дорога не витримає. І ми зараз боремося з цим, це окрема тема, але поки всі наші потуги на цей рахунок не увінчалися успіхом...

Але є ж якісь норми для проїзду по дорогах великотонажного транспорту?

- Норми, зрозуміло, є, але процес надмірно, скажімо так, заорганізований. Ваговий комплекс і люди, навчені з ним працювати, знаходяться у Облавтодорі. Всю роботу, яку вони проводять, оплачує Служба автомобільних доріг. Є організація у нас — «Трансбезпека», яка має повноваження щодо перевірки всіх вантажних автомобілів. Але зупиняти ці автомобілі має право тільки ДАІ. Таким чином виходить «тимурівська команда» — три представника: ми з машиною і з фахівцем, але зупинити машину ми не можемо; «Трансбезпека» з усіма повноваженнями, настановами щодо наступних кроків оформлення, які штрафи, і ДАІ, без якої ми нічого не можемо зробити. Зараз обладміністрація намагається допомогти нам відпрацювати взаємодію більш скрупульозно, проте на сьогоднішній день ми не бачимо в цьому особливого бажання у ДАІ.

Іншими словами, Дмитрієв в цій ситуації ініціативу не проявляє?

- Дмитрієв, він же не займається цією ситуацією, в поліції є департамент, який займається безпосередньо цією історією, оформленням ДТП, і взагалі взаємодією з дорожниками. Це все потрібно відпрацювати, на жаль, в ручному режимі.

Корупційну складову можна припускати? Я маю на увазі, якщо є власник кар'єру і є одна людина, яка може зупинити його машини, і це якийсь керівник департаменту Нацполіціі, то з ним нескладно домовитися, для того, щоб возити і далі?

- Напевно, потенційно це може бути, і досвід роботи минулих років показав, що це дійсно присутнє. Але я деталей не знаю, цих справ, хоча якісь справи були відкриті. На сьогоднішній день, здається, вони навіть не закриті, але ми відповідаємо лише за свою роботу.

А скільки у нас ще таких кар'єрів в області? Машини звідки возять?

- Дуже багато. Старовірівський — раз, Безлюдівський — два. Там, до речі, днями люди спробували перекрити дорогу. Ми розгорнули два тижні тому дуже організовану роботу на дорозі Безлюдівка - Хорошево. І сьогодні, і вчора там працює спеціальний наш загін, який відновлює найбільш зруйновану ділянку цієї дороги. Люди виходять дякують прямо хлопцям, які там працюють, це приємно насправді. Ми бачимо, як змінюється ситуація, буквально за два тижні ситуація змінилася радикально. Звичайно, нас це радує. Думаю, ми відновимо повністю там проїзд десь за тиждень. Там, по суті, не можна було їздити. Знову таки, там і 40, і 50 і до 80 тонн є автомобілі, які везуть.

А сільгосппідприємства куди перевозять зерно на елеватор?

- Сільгосппідприємства возять сезонно. Але ви знаєте, сільгосппідприємства вони, напевно, на третьому, на останньому місці по руйнуванню.

А на другому місці військова техніка?

- Цими дорогами — Р07 Чугуїв - Мілове та М03 на ділянці від Чугуєва до кордону з Донецькою областю — фактично рік військова техніка йшла своїм ходом на фронт. Новий керівник Укравтодору Євгеній Барах ставить службі серйозні завдання, і ми не так давно саме обговорювали проблему доріг на Луганську і Донецьку область. Я підготував презентацію, показавши, що ямковий ремонт нас точно не врятує. Ми зробили його всього за місяць, але там потрібно перекривати дорогу повністю на всю ширину асфальтобетоном. Ми сподіваємося, що танки вже не підуть по ній своїм ходом (їх возять на тралах), і зараз потрібно запобігти подальшому руйнуванню цих доріг.

- За підрахунками наших експертів, 2-3 сезони — і дороги не буде. Буде така ж, як на ділянках Чугуїв - Мілове. Дорога Чугуїв - Мілове руйнується зі збільшенням десь 30% за один сезон. Якщо в минулому році ділянку, яка абсолютно була зруйнована, становила 30 км, то навесні цього року вона збільшилася вже до 40 км. Це не одна суцільна ділянка — це в сумі ті ділянки, які провалені. І є місця, на яких дорога нижче нульової позначки пішла на метр! Тобто підстави взагалі немає. У минулому році вперше на території Харківської області застосували метод холодного ресайклінгу — це спеціальні машини, такий мехзагон, що формує основу дороги, яка витримує значні навантаження. Ця підстава покривається двома шарами асфальтобетону і виходить першокласна дорога.

Це вже автобан чи ще ні?

- Це не автобан, тому що ми не змінюємо геометрію, це поки поточний ремонт. Якщо проводити капітальний ремонт, то в цінах минулого року необхідно 614 млн. грн. Їх немає, тому ми мінімізуємо завдання, і виконуємо те, що можемо швидко, оперативно і якісно зробити, забезпечивши тим самим проїзд. Ось ця ділянка, 12 км, — фактично в минулому році ми зробили, перекривши один кілометр двома шарами, показали, як ми можемо робити. Це був уже жовтень місяць. І десь 25-27 км у нас на сьогоднішній день абсолютно провальної дороги є не просто у проїжджому, а у взірцевому стані. Якісно виконане, мінімум 10 років ця дорога буде служити — але при контролі вагового навантаження.

По інших дільницях цієї дороги нам залишилося десь близько 30 км, щоб ми повністю закінчили якісний ямковий ремонт, який дозволить безпечно проїжджати до Куп'янська. Також — по Куп'янську. До 20 серпня ми поставили собі завдання забезпечити проїзд від дороги М03, фактично від Чугуєва і до Куп'янська. На виїзді з Куп'янська є блокпост, ось до того блокпоста ми зробимо дорогу.

Що стосується цієї ділянки на Сімферопольській трасі, який відкривала Тимошенко, якщо я не помиляюся, там дорога почата, але не закінчена?

- Це вплив політичної складової. Коли від дороги М03 перед Люботином починається траса Харків - Сімферополь, то перші 11 км — це початок цієї дороги — вони не зроблені, і не зроблені два мости. Тому йде скидання руху як в один бік, так і в інший. Чомусь хтось порахував, що не треба це робити, і проект заморозився, а користувачі дороги тепер відчувають значні незручності. Ми, за смогою, її підтримуємо в належному стані, і проїзд там на сьогоднішній день організований.

У планах ця дорога у нас є. Але це — вже після тих пріоритетів, які визначені по Донецьку і Луганську.

Проїжджаючи по трасі Харків - Вовчанськ, бачимо ямковий ремонт. Вибачаюсь, але таке відчуття, що дві ями зробили, а дві залишилося.

- Як я вже сказав, ямковий ремонт зараз нікого не рятує. Ми проводимо відновлення покриття там, де його зруйновано. Але в більшій чи меншій мірі зруйнований весь верхній шар дороги. Те, що ми зробили —- воно стоїть, але поруч відбувається руйнування. Тому, виступаючи в Укравтодорі, я завжди кажу, що цього недостатньо, ми однозначно повинні перекривати верхній шар. Це не капітальний ремонт — у нас немає на це грошей. Але після того, як ми провели ямковий ремонт, ми повинні повністю перекрити цю дорогу, зупинивши тим самим її руйнування, як мінімум, на 10 років. А ямковий ремонт ми робимо щороку.

У 2010 році була зроблена дорога Пересічний - Бермінводи. Ось її стан на сьогодні. Це тоді ми зробили — а це зараз, можна поїхати і подивитися. Ось Колонтаєв - Суми, зроблена в 2010 році. Так, щось таке зруйновано, але це ж проїздна дорога. Ось наступна — Мерчик - Мерефа - Краснокутськ. Брижі пішли, але немає ям. Вона простоїть ще чотири роки, і тоді можна буде ремонтувати. Дорога Харків - Золочів — зроблена в 2011 році, зараз 2016-й — в ідеальному стані. Ямковий ремонт — це несерйозно. Ось дорога Дергачі - П'ятихатки, зроблена в 2011 році — ідеальна. Це фотографія місячної давності. У нас там навіть є сьогодні розмітка. На дорозі Старий Салтів - Гонтарівка зроблений відрізок.

На сьогоднішній день доповідати і рапортувати, що ми зробили ямковий ремонт і забезпечили проїзд, недостатньо. Треба йти далі і припинити руйнування.

Питання, яке хвилює всіх водіїв: дорожній збір, який вони здають, він якось контролюємо чи ні? Куди йдуть ці гроші? Ті гроші, які ви отримуєте на область — вони якось залежать від того, скільки здали харківські водії, або вони йдуть в загальну скарбничку?

- Раніше у нас був Спецфонд, з якого фінансувався Укравтодор. В цьому році ми отримуємо фінансування з Загального фонду Державного бюджету. Новий міністр Володимир Омелян і новий начальник Укравтодору Євген Барах — затяті патріоти галузі. Вони відкрито заявляють, що все готово для того, щоб Верховна Рада проголосувала за дорожній фонд.

Місяць або півтора тому це питання внесли до порядку денного, але в залі не виявилося достатньої кількості депутатів. Ми були розчаровані, але процес запущений. Ми чекаємо, що все вирішиться позитивно.

Зараз йде процес об'єднання територіальних громад. Я знаю, в тій же Полтавській області, громади домовлялися з районним Автодором про співфінансування доріг. Для цього необхідно переводити дороги в зону відповідальності територіальних громад? Адже раніше вони не могли вкладати гроші місцевого бюджету в їх ремонт, бо КРУ не могло схвалити таку витрату бюджетних коштів.

- Я дивлюся, Ви дуже добре підготувалися — такі питання зазвичай не задають. Мені це приємно. Ситуація насправді виглядає наступним чином. Беремо, наприклад, Дергачівський район. Це наша мережа доріг, ми її експлуатуємо, обслуговуємо, ремонтуємо, плануємо роботи на цілий рік. На всю мережу фінансування, природно, не вистачає.

У руслі адміністративно-територіальної реформи 4 липня минулого року, слава богу, вийшов закон про співфінансування доріг загального користування. Це дуже правильний і своєчасний закон. Зараз місцеві громади, сільські ради та селищні мають право свої гроші витрачати на наші дороги.

А дорога в результаті на балансі у кого?

- Вони вважаються нашими службою автомобільних доріг, і вони у нас на балансі. Але фактично використовують їх люди, які там живуть. Наприклад, Дергачі - Козача Лопань. Ми робимо дорогу, на яку Дергачівський район виділив близько 3 млн., і ще близько 2 млн. буде виділено. У минулому році ми укллали договорів і виконали робіт на 23 млн., в цьому році може так статися, що ми можемо вийти на суму до 100 млн.

Що таке співфінансування? Ми плануємо на відповідну ділянку дороги зі свого боку, кошти з державного бюджету, які становлять певну частину фінансування. А з іншого боку, кошти планує і підсилює нас місцева влада. Ось, наприклад, Пересічне - Бермінводи. Дороги взагалі не було. На сьогодні там зроблено близько 2,5 км першокласної дороги, і настільки сподобалося це місцевому населенню, що вони на сесії сільради проголосували виділити ще 400 тис. грн. на те, щоб довести дорогу до переїзду. Дорога використовується на 100% всіма людьми, які виїжджають і заїжджають. Цей закон став справжнім проривом і кроком вперед, дуже позитивна зміна.

Досьє

Зражевець Євген Маркович — начальник Служби автомобільних доріг у Харківській області.
Народився 7 квітня 1961 року в с. Вершинова Муравейка, Куликівського району, Чернігівської області.
У 1984 році закінчив Харківське вище військове училище за спеціальністю «Експлуатація приладів і систем управління літальних апаратів», військовий інженер-електрик.
У 2007 році закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Адміністративний менеджмент», магістр адміністративного менеджменту.
Профільну освіту отримав, закінчивши в 2007 році Національний автомобільно-дорожній університет за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми».
З серпня 1979 по січень 1992 проходив службу в збройних силах СРСР.
Трудову діяльність розпочав у 1992 році в якості директора магазину ПТК «Христина» в Харкові.
З 1993 по 1994 рік працював заступником генерального директора в ПКФ «Планета».
З 1994 по 1995 рр. - начальник управління маркетингу, заступник Голови Правління, Голова Правління ЗАТ «Український дім Селенга».
У 1995 г. - Віце-президент ЗАТ Недержавний пенсійний фонд «Оберіг».
З 1995 по 2001 рр. - менеджер комерційного відділу, начальник відділу маркетингу та роздрібної торгівлі АТ «Інвестор».
З 2002 по 2004 рр. - генеральний директор ТОВ «Регіональна промислова компанія»
З 2004 по 2005 рр. - начальник комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів «Шляхрембуд» за контрактом.
З 2005 по 2006 рр. - начальник Служби автомобільних доріг у Харківській області.
2006 рік - заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області з питань якості, технічного контролю та нових технологій.
З 2006 по 2008 рр. - Директор ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК« Автомобільні дороги України »за контрактом.
З 2008 по 2010 рр. - Заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області з загальних питань, начальник Служби автомобільних доріг у Харківській області.
2010 рік - виконуючий обов'язки директора ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК« Автомобільні дороги України ».
З 2012 по 2013 рр. - Завідувач сектором організацій перевезень на наземному транспорті в Харківській області Управління Укртрансінспекції, заступник начальника відділу ліцензування та адміністративних послуг.
З 2013 по 2014 рр. - Заступник директора Департаменту будівництва і дорожнього господарства Харківської міської ради.
З 16 травня 2014 року заступник начальника Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, виконуючий обов'язки начальника Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.
З 27 травня 2015 року знову призначений начальником Служби автомобільних доріг у Харківській області.