Неллі Корнієнко: «Лесь Курбас працював із тими хвильовими процесами, які лише зараз відкрила квантова фізика»

Жанна Титаренко  |  Середа, 14 березня 2012, 21:55
Неллі Корнієнко – директор Центру театрального мистецтва ім. Л.Курбаса, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, автор монографії та досліджень режисури Л. Курбаса.
Неллі Корнієнко: «Лесь Курбас працював із тими хвильовими процесами, які лише зараз відкрила квантова фізика»

Минулого року вийшла книжка Олександра Ґави «Вічна таїна театру» з нищівною критикою визначного українського режисера Леся Курбаса. Автор стверджує, що в Леся Курбаса не було жодної авторської методології, він відкидав методологію, власне, українського психологічного театру, ставив вистави за вісім днів тощо. Що Ви можете сказати з цього приводу?

– Я читала цю книжку. Розумієте, я 50 років займаюся Лесем Курбасом. І моя перша дисертація і єдина в світі монографія на 500 сторінок написані про Курбаса (друга монографія вийшла російською й українською мовами, але вони зовсім різні). Тому я можу стверджувати, що знаю кожен день Курбаса. Я його реконструювала 50 років.

І я можу сказати, що Курбас сьогодні входить у трійку-п’ятірку світової режисури. Його викладають в шести європейських країнах, пишуть дві монографії. Сорбонна пише монографію про Курбаса. Вони вже побачили всі реконструкції вистав Курбаса. Іншу монографію пишуть в Італії.

Олександр Ґава – це людина, яка грає Наполеона перед портретом генія. І щоб популяція цих наполеонів ставала меншою, ми маємо, кожен на своєму місці, працювати, прагнучи найвищої якості і професійності. І ті, хто досліджують Леся Курбаса, його теорію, зокрема теорію перетворення, і методологію, мають бути саме такими. Курбас випередив свій час і продовжує жити в 21-му столітті.

 Тобто Курбас мав свою методику?

– А як же! І методику, і методологію. Він не записав теорію перетворення, але лишились його вистави. Я, наприклад, реконструюю його теорію за виставами. Тому що це необов’язково, щоб вона була режисером викладена в письмовій формі у вигляді спеціального вчення чи методології. Це необов’язково. Вистави створені за цією методологією. За теорією перетворення вони створені, існують, реконструйовані. І ця теорія існує. І її ніхто не піддає сумніву у жодній країні світу, яка займається сьогодні Курбасом.

І з’явився Олександр Ґава – абсолютно маргінальна особа в культурі. Це людина, яка, очевидно, недовчилася, і яка є неофітом. От вона щось дізналася, чи то погане, чи хороше, і вона поспішає поділитися тим, що вона відкрила. Це треба бути першовідкривачем, щоб відкривати. А йому не вистачає ні хисту, ні професії.

Я читала цю книжку і вважаю, що це неприпустимо, щоб такий Олександр Ґава працював і викладав для студентів. Не можна маргіналізувати молодь і нове покоління. Не можна такого робити. За це має відповідати ректор Харківського університету мистецтв ім. Котляревського Тетяна Вєркіна. Будемо до неї звертатися особисто. Не можна пробачати таких речей.

Тепер, щодо психологічного театру. Напевно, для Вас не секрет, а можливо для багатьох і секрет, що Європа практично відмовилася від психологічного театру. Європа зараз в усіх своїх соціологічних театральних дослідженнях задається питанням: чи потрібний психологічний театр? Це довга розмова. Це розмова не для інтерв’ю.

Але Курбас демонстрував і психологічний театр, і умовний, і театр-трансформація. Зараз тільки введено цей термін, а він вже цим займався. Курбас вивчав Штайлера і знав Сковороду, вивчав езотеричні вчення, зокрема, Тибету і багато інших напрямів. Ця людина не могла не знати і не працювати і в психологічному театрі. Чому? Тому що психологічний театр належить класичній культурі.

Зараз посткласична культура. У ній діють зовсім інші закони театру. Зараз театр не працює в психологічному режимі. Так працює лише традиційний театр. А зараз відбуваються дуже цікаві процеси злиття різних методологій театру. Я про це два тижні тому написала в газеті «День» – «Курбас як Завтра». Тобто про те, що він належить 21-му століттю. Лесь Курбас працював із тими хвильовими процесами, які лише зараз відкрила квантова фізика.

Це людина, яка не просто випередила свій час (так кажуть про всіх геніїв), а яка залишила для майбутнього часу свої методології, свої теоретичні ідеї, і своє благородство.

Тобто Ви вважаєте, що Олександр Ґава не знайшов режисерського внеску Леся Курбаса і написав, що його нема?

– Не знайшов, бо він не вміє працювати. Це ж науковець має бути. Сучасні методології дуже складні. І серед таких теоретиків у цій справі є лише декілька людей.

Чи проводить Олександр Ґава презентації своєї книжки «Вічна таїна театру» в колах театрознавців, режисерів, акторів?

– Ні.

Тобто книжка поширюється переважно серед студентів?

– І тільки в Харкові.

Дуже дякую Вам за розмову.

 

comments powered by HyperComments