Андрій Левус: «Минув рік, але «харківські угоди» взагалі не виконуються і суттєвих надходжень в бюджет з боку оренди Чорноморського флоту немає»

Пане Андрію, скажіть будь-ласка, з яких міркувань Ви подали судовий позов на Віктора Януковича і чи сподіваєтесь на виграш справи?

-Я не настільки наївний, щоб розраховувати на якісь позитивні судові рішення. Йде мова про те, щоб, нагадати українцям про те, що кожен громадянин, відповідно до нашої Конституції, має право подавати до суду на дії чи бездіяльність вищих посадових осіб. Якщо такий рух подавання в суди буде масовим, то принаймні буде якийсь суспільний резонанс, наприклад, всеукраїнський флеш-моб з подання до суду на протиправні дії влади. Це просвітницька діяльність.

Другий елемент цієї роботи полягає в тому, щоб підняти рівень суспільної дискусії,щоб дійсно, принаймні, в позові були вказані різні аргументи, щоб привернути увагу до того, що «харківські угоди» є незаконними.

Третій момент, який є важливим, полягає в тому, щоб показати суспільству, що влада не залишає нам інших інструментів крім вуличних акцій протесту. Суди приватизовані, а Верховна Рада перетворилася на зборище кнопкодавів, які тиснуть як піаністи одночасно на багато кнопок. Виходячи з цього, ми можемо апелювати до громади і говорити: «бачите, суди не працюють, Верховна Рада не працює». Єдиний шлях, який залишається – це вуличні акції протесту. Відповідно створення такої ситуації, за якої існуючий режим має піти геть.

Як Ви обґрунтували свій судовий позов?

-Я подавав до вищого Адміністративного Суду України на те, що дії президента Віктора Януковича, є протиправними, оскільки вони порушують мої права та права інших громадян України. Аргументуючи позов, у своєму обґрунтуванні вказав на те, що минув рік після підписання «харківських угод», який довів, що ці угоди є невигідними.

Раніше не подавав до суду, власне, тому, що раніше не було широких експертних оцінок. Тепер експертні центри їх опублікували. Виявилося, що ці «харківські угоди» взагалі, не виконуються. Виявилося, що нема надходжень в бюджет з боку оренди Чорноморського флоту. Навпаки, є заборгованість перед Українським Пенсійним фондом з боку Чорноморського флоту.

А які розміри заборгованості?

-Це мільйонні розміри. Чорноморський флот не є одним суб’єктом. Багато промислових і побутових установ числяться під Чорноморським флотом. Це не лише військові з’єднання, а й будівельні фірми, які, навіть, виготовляють продукцію, тобто це є бізнес. Вони не сплачують людям заробітну плату, не сплачують внески до Пенсійного Фонду. Більше того, десь пів року тому почалася масова хвиля скорочень на цих підприємствах, власне, українських громадян, які там працюють. Оті всі вигоди, про які нам розповідала влада: дешевий газ – його немає, і що це покращує інфраструктуру Криму – також ні. Саме ці факти описані в обґрунтуванні судового позову.

Що вимагається в судовому позові, адже президент не має повноважень скасувати «харківські угоди»?

-Визнати дії президента протиправними і зобов’язати Віктора Януковича внести відповідний законопроект про скасування ратифікації цих угод в парламенті.

Чи багато сил витрачає Ваша команда на судові позови і чи вистачить їх?

-У громадському русі «Опір» є багато різних людей і фахових юристів, які вивчають справи і правильно їх оформлюють. Позов на президента насправді не був на одній сторінці. Позов займав десь 20 сторінок і був доповнений додатком.

Наразі, депутат Верховної Ради України від партії «Наша Україна» Андрій Парубій подав законопроект про денонсацію «харківських угод». Ще буде низка цікавих юридичних дій, які ми будемо розкривати ближчим часом.

Скажіть будь-ласка, як на Вашу думку Україна має вирішувати питання енергетичної та національної безпеки? І що заплановано на той час, коли спливе термін ратифікації «харківських угод»?

-Питання енергетичної безпеки є дуже широким. По-перше, перша загроза, яка виникла і обумовила «харківські угоди» були «московські угоди» уряду Юлії Тимошенко. Просто діючий режим не погребував віддати територію за уявно дешевий газ. Треба системно вирішувати питання енергетичної і національної безпеки вцілому.

В конституції України чітко записано, що іноземні війська не повинні перебувати на території України. Звісно, треба гарантувати національну безпеку, тобто розвивати свою армію та енергетичну безпеку.

Треба керуватися нашими здобутками в плані інтегрування в європейський енергетичний ринок. Перші кроки за часів минулого президента були зроблені. Україною була підписана Хартія. Але це комплексна задача. Це альтернативна енергетика. Це модернізація атомної енергетики.

Є питання чужих військ і є питання газу, які треба розглядати окремо. Злочин режиму Януковича полягає в тому, що дві найбільші небезпеки – дві наші найбільші залежності від Росії звели докупи, тобто фактично поєднали присутність окупаційних військ і монопольну присутність Газпрому до 2042 року на нашому енергетичному ринку.

А що ми будемо робити після 2042 року? За цей рік що пройшов, ніхто з урядовців не запропонував жодної програми. Тобто нема ніякого переходу. Ні зеленого тарифу, ні альтернативної енергетики, ніяких зрушень глобальних нема. Вони зараз віддали Крим за борги, а потім що будемо віддавати? Віддамо Донбас за борги? Чи які ще будуть поступки?..

Як Ви вважаєте, настільки є можливим в Україні вхід в обіг російських рублів?

-Я зараз нічому не дивуюся. Єдине, що дає надії, це те, що Янукович зараз усвідомлює, що його знімуть. Ще дає надію конфлікт між Путіним і Мєдвєдєвим, в якому полягає найбільша проблема Януковича – з ким йому працювати в Росії. Від цього залежить і митний союз, і рубльова схема, і всі інші подібні схеми.

Звичайно, найбільше на цю ситуацію впливає опір громади. Якщо люди будуть активно чинити опір тут – всередині, якщо будуть певні непорозуміння з владою Росії, пов’язані з внутрішніми непорозуміннями самої Росії, то в тому всьому хаосі, можливо, до таких справ не дійде. Але в першу чергу, все залежить від громадян. Якщо президент бачитиме, що люди протестують і його можуть скинути, вводити в грошовий обіг російські рублі він не буде.

Дуже дякую Вам за змістовну розмову.