Олександр Слюсар: «Українська діаспора Німеччини збирається кожної другої суботи. Ми споживаємо національні страви і розмовляємо українською мовою»
Юнак народився в Харкові, але в 13 років разом із матір’ю переїхав до Німеччини. Кожного року він приїздить до рідного міста й активно цікавиться громадським та політичним життям Слобожанщини й України вцілому.
Пане Олександре, скажіть, будь-ласка, чому на теренах Німеччини Ви вирішили заснувати саме «Молоду Просвіту», а не якусь іншу громадську організацію?
– Це давно було однією з моїх цілей. Я добре знаю колишнього очільника Харківського обласного осередку «Молодої Просвіти» Михайла Дюженка. Він мені цю справу добре пояснив. І я вже три роки налагоджую контакти з людьми і працюю в цьому напрямі.
Чи створено ініціативну групу зі створення «Молодої Просвіти»?
– Так. Це кілька десятків людей. Поки що так. Але до діяльності осередку долучиться значно більша частина українців діаспори.
«Молода Просвіта» в Німеччині буде заснована на місцевому чи на всенімецькому рівні?
– Звичайно ж, будемо розширюватись. Плануємо осередки в Кельні, Дюсельдорфі, Мюнхені, Берліні та Гамбурзі. Тобто в найбільших містах Німеччини.
Які українські громадські організації на даний момент діють на теренах Німеччини?
– Це Український Культурницький Центр у Дюсельдорфі та Український Вільний Університет в Мюнхені. З цими організаціями налагоджені контакти і співпраця.
То якою буде мета новоствореної «Молодої просвіти»?
– Поширення української культури, мови, допомога українським заробітчанам, і, звичайно ж, поширення української історії і всього того, що пов’язано з Україною. Українська діаспора Німеччини підтримує український спорт. Десятки разів їздили вболівати за харківську футбольну команду «Металіст». Підтримуємо також українську національну збірну.
Плануєте проводити заходи, наприклад, до історичних дат?
– Так, ми це плануємо. Наразі це питання активно обговорюється і я сподіваюся, що такі заходи будуть включені в діяльність осередку «Молодої Просвіти». Але кількість і масштаби заходів будуть залежати від фінансування.
Фінансувати організацію планує українська діаспора Німеччини?
– Я цього точно не знаю, але скоріш за все так.
Німецька влада якось сприяє розвитку української діаспори, чи навпаки, ставить перепони?
– Німецька влада ставиться до української діаспори абсолютно нейтрально.
А чи допомагає діаспорі Українська держава, і яким є стан цих справ з іншими діаспорами?
– Російські та турецькі діаспори там дуже поширені. І їхні держави допомагають заробітчанам ходити на певні курси з вивчення рідної мови, сприяють утворенню релігійних громад тощо. Підтримки Української держави там зовсім немає.
Яким є мовний стан української діаспори?
– Я мушу сказати, що там дуже багато людей із Західної України – із Луцька, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, тобто з українських міст. І саме на теренах Німеччини я досконало опанував українську мову. У цій справі допомогла українська діаспора.
А як щодо культурницького життя?
– Українська діаспора збирається кожної другої суботи. Споживаємо українські страви, розмовляємо українською мовою.
Скажіть, будь-ласка, як Ви оцінюєте стан справ з українською мовою та культурою на території України?
– Я спілкувався з багатьма людьми у Німеччині і тут, то майже всі вони поділяють Україну на західну і східну. Але я з таким поділом не згоден, бо Україна – одна держава. У нас одна спільна мова і культура.
Дуже дякую Вам за розмову.