Гурт «30 паралель»: «Якісна українська музика покищо залишається у підпіллі»
Чому Ви вирішили так назвати свій гурт?
– Перейменували гурт, тому що змінився стиль. А назва полягає в дуже незвичайному поєднанні цікавих місць на планеті, що розташовані на 30-й паралелі – це і Бермутський трикутник, і Китайська Стіна і Піраміда Хеопса.
Як Ви вважаєте, яким є стан з української музики і вокалу?
– Якщо за основу брати, власне, українську пісню, то з нею ніколи проблем не було і зараз немає. Якщо брати сучасну якісну живу музику, над якою працює колектив, а не один студійний музикант, то я рахую, що вона є, була і буде. Але більшу частину музичного продукту маємо в такій якості, як зараз виглядає поп музика у шоу бізнесі і тому подібне.
То чи вистачає якісної сучасної української музики, чи її вкрай бракує?
– Її вистачає. Тільки вона в підпіллі. Її просто не пускає формат. А форматною є та музика, яка котується у нас на радіостанціях і телебаченні. Вона забирає повністю весь час і передує тій якісній музиці. Можна сказати, що фонограма і плагіат забирає весь ефір. Тому що це приносить більші прибутки. А якісна музика залишається у підпіллі.
А як Ви ставитись до фонограми? Це припустимо хоч у якомусь форматі?
– Фонограма, це в першу чергу інструмент роботи. Фонограмою може користуватися, навіть, рок музикант, який у якомусь моменті це може собі дозволити. Буває різна ситуація в житті музиканта і в житті гурту. Але в такій мірі, як популярні музиканти і вокалісти використовують фонограму зараз – це вище всякої міри.
Чи значна частина українських гуртів співає без фонограми?
– Сучасних виконавців можна розділити на рок виконавців, які зазвичай співають вживу і поп виконавців, які однозначно співають або під мінус один, або під плейбек, або під повний плюс, тобто під повну фонограму.
Повертаючись до Вашої творчості, скажіть будь-ласка, чому Ви обрали саме такий стиль для виконання і які солісти та гурти є Вашими улюбленими?
– Нашим стилем є пост гранч. Обрали його тому, що він імпонує мені з дитинства. І знайшлись однодумці. За таким принципом і створювався гурт. Улюблених виконавців багато.
А з Ваших пісень, які Вам більше імпонують?
– Переважно, музиканту імпонують нові твори, які він створив. Бо старе трішечки приїдається. А нове завжди є цікавим.
А як Ви створюєте авторські пісні – спонтанно чи для цього потрібно багато часу?
– Можу сказати, що це є абсолютна імпровізація, яка згодом відточується до якоїсь мелодії і до якогось конкретного аранжування. Виникає вона абсолютно спонтанно. Давні заготовки використовував рідко. Слова, а потім якісь гітарні рифи пишуться переважно спонтанно.
Може щось хочете додати від себе для Харкова?
– Ви знаєте, у мене в Харкові є родина, двоюрідні брати і сестри. Великий привіт Харкову. Дуже хороше місто. Неодноразово там був. Знаю яке це місто і чим воно живе. Знаю, що в Харкові проводиться багато рок фестивалів. Познайомився там з багатьма музикантами. Однозначно, це такі самі люди як і ми. Просто в нас на заході, зокрема на Львівщині, це розвинуто більш масивно. У Харкові рок, однозначно, цікавить людей, але виконавців там трішечки менше. Але вони нічим не поступаються: ні в класі, ні в плані розвитку, ні в плані популяризації.
Дякую за розмову і бажаю творчих успіхів.
