Оксана Романюк: «Я маю диски, але комерційно цим не займаюся. На концертах, коли люди просять диски, я їх дарую, а не продаю»

Настільки мені відомо, у Вашій сім’ї є професійні музиканти, то розкажіть будь-ласка, де і в якому оточенні Ви мешкаєте?

Останні 8 років мешкаю у Франківську. Одружена з Богданом Ткачуком. Він професійний барабанщик. Працював у різних колективах. Зараз посезонно працює у Швейцарії в цирку.

Є донечка Христинка. Їй два рочки. Вона теж співає. З раннього дитинства їздить зі мною на концерти, звикла до музики. Я навчаю дітей співати. Вона зі мною постійно на уроках і все чує.

У жовтні цього року відбувся мій сольний концерт з оркестром «Best Orkestry», де брали участь музиканти фактично з усієї України. Зараз більша часина з них працює закордоном. Це моя гордість, що я наживо працювала з таким професійним оркестром. Це моє досягнення і я дуже вдячна своєму чоловікові за те, що він цей оркестр організував.

Також є співпраця х хресним татом моєї донечки – Степаном Єднаком. Він є диригентом оркестру«BestOrkestry». Степан Єднак доволі відомий музикант Прикарпаття. У нас склалася така музична сім’я.

А з чого і де починалася Ваша професійна діяльність?

Виросла в м. Бурштині. Співаю з 5 років. Закінчила Франківський інститу мистецтв Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника, за напрямом «клас академічного співу».

З 10-рчного віку їздила на конкурси, перемагала на всеукраїнських конкурсах «Чорноморські ігри», «На хвилях Світязя», «Червона рута», «Захід 21 столітття», «Золотий тік».

На початках вокалісти і музиканти потребують доброї матеріальної підтримки. То чи знайшлася така людина, яка допомагає Вам, чи доводиться розраховувати лише на себе?

У наш час важко займатись вокалом не маючи на це власних коштів. Але є люди, які допомагають. Мені допомагає директор Бурштинської ТЕЦ Мирон Романів.

Чи маєте Ви постійне місце роботи і чи пов’язане воно з музикою та вокалом?

Навіть, дуже пов’язане. Працюю в палаці культури «Прометей» у місті Бурштин.

Мабуть, Ви постійно берете участь у музичних фестивалях?

Оскільки маю дорослий вік, то для мене лишилися тільки професійні фестивалі – такі як «Нова хвиля», «Словянський базар» тощо. Оскільки я не маю продюсера, то брати в них участь не дуже доцільно, бо потрібно витрачати кошти,  які не окупляться. Я вважаю, що в нас у Франківську цілком можливо робити якісний музичний продукт і не їхати в Київ чи ще кудись.

Чи плануєте Ви найближчим часом записати компакт-диск і в такий спосіб перекрити витрати пов’язанні з конкурсами та фестивалями?

Я маю диски, але комерційно цим не займаюся. На концертах, коли люди просять диски, я їх дарую, а не продаю. Зараз майже всі професійні вокалісти одне одного знають і дуже мало купують диски.

Вас можна знайти і послухати в мережі Інтернет на YouTube?

Так. Там викладені моменти з мого останнього шоу-конкурсу «Голос Країни», а також є фрагменти з мого сольного концерту.

Завдяки шоу «Голос Країни» на каналі 1+1 пішла така промоція виконавців,  у тому числі й мене і я дуже вдячна за те каналу.

Це була робота з живим оркестром. Там немає виступів під фонограму. Абсолютно все є живцем. І люди це слухають. Познайомилася з дуже хорошими вокалістами зі східної України – з Донецької області Уляна Родакова, Дмитро Іващенко з Криму.

А Ви співаєте авторські пісні чи народні?

Співаю переважно в ліричному жанрі, народному, мелодійному. Виконую також класичну естраду.

Народні пісні виконуєте в авторському аранжуванні?

Так. А якщо мова йде про сольні концерти, то виконую авторські пісні, якщо корпоративи – естраду.

То хто створює для Вас такі оригінальні мелодійні пісні?

Ігор Іванців. Це наш Прикарпатський композитор. Хоча за його дитячий репертуар, що завжди звучить на різних всеукраїнських конкурсах, Ігоря знають по всій Україні.

Пісні для мого репертуару також створює наший місцевий заслужений журналіст України Богдан Кучер. Я дуже тішуся тим, що є автори, які відчувають і розуміють мене на душевному рівні. Він пише такі пісні в який я найбільше розкриваюся. Вони також є в Інтернеті. Зрештою, в соціальних мережах мої пісні теж викладені. Інформації про мене вдосталь.

Я не є дуже відомою співачкою через те, що обраний мною україномовний ліричний напрям не є популярним. Зараз більшість обирає рок, а не мелодійну музику. Їм потрібно, щоб вийшов сам артист і пішла весела музика. Коли йде темповий матеріал, і люди підтанцьовують, тоді виступати значно легше. Хочеш не хочеш, а люди сприймають, бо є де потанцювати, особливо, коли це стосується якихось стадіонів чи відкритих сцен. А я більше камерна. Хоча такий стан справ і смаків зобов’язує співати все.

Бажаю Вам творчих успіхів і дякую за розмову.