Роман Щур: «Унікальність Тустанської фортеці полягає в тому, що вона не має аналогів у європейській середньовічній архітектурі. Карпатські воїни видовбували в скелях пази, і вкладали в них дерев’яні конструкції, тобто бруси»

Пане Романе, скажіть, будь-ласка, коли був створений історико-культурний заповідник Тустань?

– Постанова Кабінету Міністрів України про створення заповідника ухвалена 1996 року. Згідно з цією постановою і створено Державний історико-культурний заповідник, пам’ятка історії, археології, архітектури національного значення.

Ми підпорядковані Державному Комітету з охорони культурної спадщини. Отримуємо державне фінансування для археологічних та наукових досліджень. Про реставрацію Тустанської фортеці мова поки що не йде.

А скільки потрібно коштів для реставрації Тустанської фортеці?

– Генеральний план розвитку заповіднику розроблений Львівським інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Кошторис реставрації і генеральний план розроблено ще в 2002 році. І по тих цінах, на 2002 рік, реставрація коштувала близько 100 мільйонів гривень. Тепер, зрозуміло, ціни піднялися, і це обійдеться набагато дорожче.

Як часто відвідують музей Тустанського заповідника?

– Відвідування нашого музею є інтенсивним. Від квітня до жовтня музей переповнений. Наприклад, у серпні ми мали 10 тисяч відвідувачів. Я б сказав, що це максимальне відвідування, і навряд чи будь-який музей України в такій периферії має стільки відвідувань, як наш.

Вхід в музей є безкоштовним?

– Вхід в музей є платним. Вартість для дорослих 5 гривень, для учнів, студентів, пенсіонерів, чорнобильців, воїнів – 2 гривні. Є комплексний квиток. Для дорослих він коштує 12 гривень, пільговий – 6 гривень. Якщо Ви придбаєте комплексний квиток у музеї, то Ви вже на території заповідника екскурсію не оплачуєте. Я вважаю, що це дуже дешева ціна в порівнянні з іншими музеями.

Коли на Тустанських скелях були споруджені дерев’яні сходи та трапи?

– Дерев’яні сходи та трапи були споруджені 3 роки тому. До спорудження трапа треба підійматись без допоміжних укріплень. Висота пагорба становить 51 метр, крутизна – 40 метрів. Підійматися на скелі без трапа і сходів дуже важко. Через те директор музею Василь Рожко звів трапи. Тепер можна безпечно і легко підійматися на скелі і бачити всі археологічні та архітектурні об’єкти.

Чи є в найближчих планах зробити якісь трапи на Гострому Камені? Адже Гострий Камінь теж є частиною Тустанських укріплень?

– Реконструкція Гострого Каменя ще не здійснена. Там також була фортеця, бо є пази та низка інших рукотворних заглибин. Але якою була фортеця ще не відомо. Треба додаткові дослідження, як з боку архітекторів так і з боку археологів.

А розкопки цього року проводились?

– Кожного року в липні, протягом місяця проводяться археологічні розкопки. Цього року з археологічними дослідженнями нам трішки не пощастило, бо липень був дощовим. Розкопки почалися й, очевидно, будуть закінчені в серпні або вересні. Цього року через дощі, окрім кераміки різноманітних епох, починаючи від 9-го до 16-го століття, нічого особливого там не виявили.

На тих скелях, де розміщений Жолоб, теж були якісь фортеці?

– Жолоб до оборонних споруд в епоху Руси-України ніякого відношення не мав. Але він розташований неподалік музею і кожен охочий може його оглянути.

Яка площа Тустанського заповідника?

– 464 гектари. Це досить велика площа. До заповідника входить: Камінь, Гострий Камінь, Мала Скеля, Жолоб, і ще маса дрібних каменів, що розміщені навколо Каменя. Головними об’єктами є Камінь, Гострий Камінь та Мала Скеля.

У чому полягає особливість Тустанської фортеці?

– Особливістю фортеці були побудовані на камені дерев’яні укріплення. Унікальність Тустані полягає в тому, що вона не має аналогів у європейській середньовічній архітектурі. Карпатські воїни видовбували у камені пази, вруби, і вкладали в них дерев’яні конструкції, тобто бруси. Скелі слугували стінами фортеці. Вільний простір між скелями заповнювався брусами. Одні стіни були скельні, інші – штучні дерев’яні. Такої архітектурної технології не знали воїни жодної європейської фортеці. У тому і полягає унікальність Тустані як архітектурної споруди

На скелях є штучні округлі отвори. У їх розміщенні не спостерігається якоїсь системної послідовності. Скажіть будь-ласка, що то за отвори.

– Ми стали християнами у 988 році за часів Володимира Великого. А до прийняття християнства на цих скелях існувало язичницьке святилище – капище. І наші предки зображували своїх Богів у вигляді наскельних малюнків. Такі наскельні малюнки називають петрогліфами (від лат. петрос – камінь, гліф - зображення). І таких петрогліфів виявлено аж 270. Деякі з них унікальні.

Можна також побачити антропопетрогліф – божества 3-тисячірічної давнини, що було висічено в І-ому тисячолітті до народження Ісуса Христа. Біля цього антропетрогліфа ми бачимо такі колечка, ми їх називаємо солярні знаки (від лат. солеус - сонце) – то є символ старослов’янського бога Сонця, який називався Дажбог або Сварог. Наші предки його дуже поважали і вірили, що він давав світло і тепло. На скелях Ви зможете побачити схематичне зображення сокири. Але зараз такі зображення недоступні для огляду. Ми дбаємо про їх збереження, тому покищо вони законсервовані. Сокири – це є символ старослов’янського бога Перуна, бога грому і блискавки. Очевидно, що тут було капище, присвячене богу Перуну.

Неподалік печери є вирізи в вигляді букви «S». Що це?

–Мабуть, то петрогліфи, що залишили дикуни-туристи. Адже туристи часто залишають свої петрогліфи для увіковічення пам’яті про себе.

А їх будуть стирати?

– Безумовно.

Я бачила на скелі вирізане зображення серця…

– Так, є й намальовано, й написано, і нецензурні речі є. Треба те все негайно зачистити.

Крім того, колись ця скеля була захаращена усілякими кущами. Хащі почистили, оскільки їх коріння руйнує скелі. Тепер на порядку денному – почистити всі ті дикунські написи.

Межи скелями є печера. Що Вам про неї відомо?

– Печери вивчають спелеологи. Я Вам про їх походження і утворення сказати нічого не можу.

На Каменях заповідника є дві печери: одна з них розташована в центральній частині Тустанських скель. Вона дуже довга. Цікаво, що в народі, вона має назву «Довбушова печера», бо згідно з народною легендою тут перебував Довбуш. І начебто він не мав де жити, і його опришки видовбали цю печеру та зробили в ній своє сховище.

Друга печера розташована при вході на Камінь. Її довжина 23 метри. Походження печери є частково природним, частково рукотворним.

Щоб Ви хотіли сказати для мешканців Харкова?

– Шановні харків’яни. У Харкові я був два рази. Це прекрасне українське місто. Запрошую Вас прибути у наш чудовий Карпатський край. Як будете на території заповідника, обов’язково не оминіть цілющу капличку-криничку. Беріть цю воду. У свій час Іван Франко назвав її цілющою. Він хворів на кон’юнктивіт (запалення очей). Ця хвороба в його час була невиліковною. Іван Франко у своїх згадках про Тустань пише так: «Щоранку ходили до джерела під скелею… і вода вилікувала мою хворобу очей».

Вода насправді цілюща. Вона є унікально-екологічно чистою. Недавно в нас був міжнародний екологічний семінар і наш заповідник відвідав американський еколог. Він зробив аналіз води і виявив, що до її складу входять мікродози фенолу, поєднанні з бромідами, хромідами та йодидами. А феноли – це прекрасний антисептик.

Дуже дякую Вам за цікаву розмову.