Любомир Кушлик: «Беру трембіту, роги, підіймаюсь на скелі і влаштовую майстер-класи з гри на цих музичних інструментах»

Пане Любомире, розкажіть будь-ласка про Вашу колекцію музичних інструментів.

Я корінний львів’янин. Колекціоную українські народні музичні інструменти. Серед них є унікальні трембіти, роги, цимбали, дримби. Нещодавно мені вдалося відшукати теленики, я їх придбав і вчуся на них грати.

Кожного року приїжджаю на фестиваль середньовічної музики, який відбувається у Тустанському історико-культурному заповіднику. Беру трембіту, роги, підіймаюсь на скелі і влаштовую майстер-класи з гри на цих музичних інструментах.

Інколи, в мене відбуваються виставки українських народних інструментів. Вони відрізняються від інших тим, що я демонструю як усі ті інструменти звучать.

А на чому Ви спершу навчились грати? І як далі пов’язували своє життя з музикою?

Батько навчив тільки на дримбі грати. Потім закінчив музичну школу з фортепіано і вступив у музичне училище на теоретичний відділ. Потім навчався у Львівській консерваторії, тепер вона називається Національна Музична Академія імені Лисенка. За фахом музикознавець. Працював у консерваторії. Зараз працюю у Львівському національному університеті на кафедрі фольклористики.

Повертаючись до колекції музичних інструментів, де Вам вдалося знайти роги тура, яким понад 400 років?

Це рогам по 400 років, а музичні інструменти з них робилися дещо пізніше. Раніше їх робили без мундштуків, потім з мундштуками. Дістати їх дійсно надзвичайно складно. Роги дійсно унікальні тому, що в Карпатах їх одиниці.

На Гуцульщині хоч і є роги, і люди їх мають, але не продають, бо мають такий гонор ходити з ними колядувати. Тому роги в сім’ях передаються від діда до сина і внука. Але мені вдалося дістати. Я є дуже наполегливим і шукаю такі музичні інструменти.

Чи маєте Ви якісь обмеження, чи Ви можете доповнити свою колекцію будь-яким українським музичним інструментом, чого б це не коштувало?

Машини в мене своєї немає. Так би сів і поїхав. А так складніше вести пошуки. Та й фінансово я теж обмежений.

Настільки складно знайти і придбати трембіту?

Трембіт у Карпатському краї більше роблять. Бракує лише бойківських трембіт. Але нові трембіти не завжди добре звучать. Іноді їх виготовляють для декоративних цілей.

А  з чого і як виготовляють трембіти?

Виготовляють трембіти зі смереки. Існує така думка, що найкраще виготовляти з тої смереки, в яку вдарила блискавка (називається громівне дерево). В мене є трембіта громовиця. Але я не відчуваю великої різниці у порівняні зі звучанням інших трембіт.

Деякі майстри вважають, що виготовляти трембіти найкраще з того дерева, що росте біля водоспаду, бо там рівномірно розподіляється вологість.

Методика виготовлення трембіти така: зрізають дерево, сушать, потім тримають кілька років у хаті, де воно досушується, і лише тоді беруться за виготовлення музичного інструменту. Спочатку обтесують сокирою зовнішню частину, тобто надають форму, потім обережно розколюють навпіл (краще не розпилювати, а розколювати), й обережно стругами вибирають середину. Тоді дві половинки склеюють докупи. Гуцули оббивають ці частинки берестяною корою, а бойки – берестяною корою або дерев’яними кільцями.

На пошуки яких музичних інструментів Ви витратили найбільше часу?

У мене 13 цимбал, 8 трембіт. На їх пошуки пішло чимало часу. А є й такі інструменти, які навіть ніхто не вважає музичними. Наприклад, шапочка від жолудя. У нього колись свистіли, коли грали в різні ігри.

У моїй колекції є кукурудзяна скрипочка. Це з кукурудзяного стебла робили такі дитячі іграшки. Ви знаєте, я вже мав дуже багато музичних інструментів і 8 років шукав за тою кукурудзяною скрипочкою.

У 3-4 коліні кукурудзяного стебла є два дідщепи. З них відчахують нарости і роблять дві струни. Такі самі дві струни є на смичку. От і грають один в один. Звук отримують приблизно такий як пальцем по вологому склу.

Про кукурудзяні скрипочки майже ніхто не знає. А такі дитячі музичні іграшки колись були в народі.

Я збираю історичні музичні інструменти. Є в мене і яворівські дерев’яні брязкальця. Зараз музиканти шукають іноземі маракаси, а в нас фактично свої такі були. Є брязкальця з кераміки. Збираю і такі речі, які виконували функції музичних інструментів. Наприклад, праник, маклівниця, маклії. По різному їх називали. На них теж грали. Підковами грали. І це був не лише звук, а й певна ритмічна музика.

Дякую Вам за цікаву розмову.