Наталія Дорошевич: «Ми виконуємо переважно давні українські народні пісні, які співали на Прикарпатті наприкінці 1800-х – на початку 1900-х років»

Пані Наталю, скажіть будь-ласка, коли у Вашому селі був відроджений осередок «Просвіти» і коли був сформований хоровий колектив?

«Просвіта» була відроджена наприкінці 1980-х років. Хоровий колектив заснували на базі «Просвіти» у 1994 році. Спочатку в нас був дуже великий колектив, до якого входило більше 50 людей. Його склад постійно змінювався, оскільки багато людей виїздило в міста. Зараз нас 23. Усі вони є членами «Просвіти». Серед них є і школярі, і люди пенсійного віку. Найстаршому з них 80 років. Він не хоче лишати наш колектив, хоча і пересуватися йому важко, і сили вже не ті, але приходить. Колектив у нас дуже файний, дружний. І малі, і великі – і ніхто нікого не стидається.

У Вашому репертуарі дуже рідкісні пісні. Як Ви його підбираєте?

Ми співаємо переважно давні українські народні пісні. Наприклад, в нас звучала пісня «Ой, ти, гора кришталева». То є дуже давня пісня. Член нашого колективу, якому 60 років каже, що це його бабуся співала.

Мабуть, Ваш хоровий колектив часто запрошують на різні концерти і фестивалі?

Так. Нас запрошують на різні фестивалі. Але найчастіше виступаємо у Сколівському районі (що на Львівщині). 24-го серпня маємо їхати в Сколе. Там буде дуже великий концерт.

У своєму репертуарі ми також маємо дуже давню фольклорну композицію «Косовиця». Тут є і коси, і граблі, і стародавні костюми. Це таке театралізоване дійство.

Ваш хоровий колектив виступає лише під баян?

Так. Але це нас ніяк не засмучує.

У Вашого колективу такі гарні костюми і жваве емоційне виконання пісень. Ви маєте спонсорів, які підтримують Вашу діяльність?

У цьому році нам трішечки на транспорт і на канапки дали. А так, ми все за свої гроші робимо.

Дякую за розмову.