Дмитро Пилипець: «Країна потребує не лише оновлення людського потенціалу в органах влади, а й зовсім інших підходів до державного менеджменту»

Пане Дмитре, розкажіть будь-ласка, чим для Вас є громадська діяльність? 

– Для мене – це велика частина мого життя. Громадська діяльність, і пов’язана з нею політична діяльність – це те, чим мені подобається і чим я вмію займатись. Зокрема, організовувати різні процеси, заходи, людей. Це те, чого не вистачає в Харкові й Україні вцілому.

Коли Ви почали займатись громадською діяльністю?

– Громадську активність проявляв ще у вищому навчальному закладі – Харківському державному медичному університеті. У нас діяли молодіжні громадські організації, а зокрема, Спілка Української Молоді. Цікавлюся політикою з 1991 року. Хоча тоді був школярем, але водночас відслідковував події путчу ГКЧП.

А чому Ви зараз серед низки громадських організацій обрали Громадську Ініціативу «Оновлення країни»?

– Справа в тому, що там є певні люди, яким я довіряю, які ще себе нічим не заплямували, на них немає компромату і в мене, і взагалі в Інтернеті. Якщо я обираю людей для співпраці, то дізнаюся про них інформацію через Інтернет, через знайомих: що це за люди, яке їхнє минуле, чим вони займались. В «Оновленні країни» я чогось поганого не знайшов. І в них є певні ідеї, які я теж підтримую. Вірю, що з такою командою ми зможемо щось змінити в цій країні на позитив.

І хто ж ці люди, яким Ви довіряєте?

– Андрій Парубій, Андрій Левус, Валентин Наливайченко – це якщо взяти Київський рівень, і багато людей по регіонах.

Які заходи Ви організовували?

– В Харкові ми організовували заходи до Дня Конституції України. Долучались до проектів, які організовували інші громадські організації, серед яких була Вишиванкова хода, розгортання Державного Прапора на Майдані Свободи, святкування Дня Незалежності України.

А які заходи плануєте проводити найближчим часом?

– Багато чого плануємо, але поки що ми цього не розголошуємо.

З якими організаціями Ви співпрацюєте і кого вважаєте своїми союзниками в українському націоналістичному середовищі?

– Є організації і є люди з якими можна налагодити конструктивну співпрацю. Це і громадське об’єднання «Поступ», і Спілка Української Молоді, і Харківський осередок «Молодої Просвіти».

Які програмові засади і мета діяльності Громадської Ініціативи «Оновлення країни»?

– Якщо коротко, то країна потребує оновлення не тільки людського потенціалу, тобто людей, які б прийшли до влади з абсолютно новими поглядами на ті процеси, які треба змінити в Україні, а взагалі мають бути зовсім інші підходи до державного менеджменту. Саме на базі цього і гуртуються нові люди в Громадській Ініціативі «Оновлення країни». Куди виведе ця програма і чи встигнемо ми за рік згуртуватися покаже час.

А захищати Парк Горького від вирубки дерев це Ваша особиста ініціатива, чи Ви дієте в рамках проекту «Оновлення країни»?  

– Парк Горького захищається з 2010 року. На базі захисту створено громадський рух «Зелений фронт». Я теж там беру активну участь і зараз, і до цього. До Громадської Ініціативи «Оновлення країни» я долучився лише у 2011 році, тому захист Парку Горького не є ініціативою «Оновлення країни». Це ініціатива харків’ян, яким небайдуже майбутнє свого міста.

І ще до яких проектів і громадських рухів Ви долучаєтесь крім «Оновлення країни» і «Зеленого фронту»?

– Взагалі, я намагаюся співпрацювати з активними громадянами й громадськими рухами Харкова й всієї України. Наразі, досить активно діє молодіжний протестний рух «Відсіч». Мене там немає, але деякі проекти ми реалізовували спільно, зокрема, всеукраїнські акції проти чинного міністра освіти Табачніка.

Врешті-решт, має бути менше слів – більше справ. Казати можна багато. Головне що люди роблять.

І багато таких, що щось роблять, у Харкові?

– На жаль, поки що ні. Значна частина тих, що називають себе українськими силами, займаються демагогією або само піаром. Це людям набридло, і люди вже від цього втомилися. Тому виникла гостра потреба на інші підходи до громадської діяльності.

Дуже дякую Вам за розмову.