Тетяна Трофименко: «Специфіка нашого музею полягає в тому, що наші відвідувачі не просто дивляться на експонат, як він стоїть у вітрині. Ми проводимо з відвідувачами заняття, побудовані на питаннях, відповідях, завданнях, квестах»

Скажіть, будь ласка, як довго в Харкові працює літературний музей?

Літературний музей було відкрито 1988 року. Це немалий термін, інша справа, що діяльність нашого музею значно менше висвітлювалась у ЗМІ. На сьогодні вже намагаємося проводити більше заходів і доносити інформацію про музей до мешканців міста.

Чи співпрацює літературний музей з якимись громадськими організаціями, церквами чи партіями?

Музей у нас принципово позапартійний, позарелігійний і ми не можемо сказати, що ми віддаємо перевагу якомусь угрупованню чи якійсь конфесії. Ми відкриті до спілкування і співпраці з усіма.

Можливо, якісь недержавні організації час від часу чимось допомагають?

Ми комунальна установа культури, перебуваємо у підпорядкуванні міста, тому розраховуємо в першу чергу на свої власні сили і на підтримку Департаменту культури. Але, безумовно, ми співпрацюємо з різними організаціями, наприклад Фондом Гната Хоткевича» (ми є співзасновниками фонду; разом із нашою філією – кімнатою-музеєм Гната Хоткевича, що в селищі Високому, намагаємося зберігати та поширювати творчу спадщину цієї видатної людини). Співпрацюємо з громадською організацією «Поступ» - у їхньому приміщенні зараз проходить організована Літмузеєм виставка графіки львівської художниці Соломії Лободи «Український вертеп». Дуже багато спільних акцій, насамперед, робимо із книгарнею «Є». Ви бачите, що у нас площі дозволяють зібрати не дуже багато людей, у книгарні «Є» більше можливостей. Тому ми минулого року проводили і цього року плануємо проводити певну частину заходів спільно. Якась частина підготовки буде від музею, якась – від них. Можливо, будемо робити пересувні музейні виставки.

Пані Тетяно, розкажіть більше про заходи, які проводить літературний музей і про те, що очікує відвідувачів у 2012 році?

Відкриється багато цікавих виставок: «Літературні дворики Харкова» у лютому, Великодня виставка, експозиція «Українські письменники і спорт» на час проведення Євро-2012, виставка літератури для дітей на початок нового навчального року та виставка на вшанування ювілею Миколи Куліша у грудні.

Плануємо зробити регулярні зустрічі в експозиції «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям». Щомісяця тут будемо зустрічатися з людьми, які займаються старожитностями. Для Харкова, очевидно, це 18-19 століття, початок 20-го.

А в експозиції «Апокриф», котра має окрему залу, присвячену сучасній літературі, також плануємо проводити щомісячні зустрічі, але з сучасними письменниками,  – презентувати їхні книжки. Найближча зустріч на 2 лютого в нас запланована з Тарасом Антиповичем, на якій він презентуватиме свій новий роман «Хронос».

Співпрацюємо з Харківським державним педагогічним університетом ім. Г. С. Сковороди і з Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна. Цього року плануємо провести декілька дуже цікавих конференцій і з педагогічним університетом  продовжити спільний проект «Йогансен-fest», який стартував минулого року. Обов’язково завітайте до нас у травні на Ніч у музеї – я не відкрию секрету, що чекатиме на відвідувачів цього разу, але буде дуже цікаво!

Що ви можете розповісти про експонати літературного музею?

На другому поверсі діє експозиція «Апокриф: тексти та долі митців 20 століття». І от там справді є те, чим наш музей може похвалитися. Там наші найцікавіші експонати. Це й перші видання творів письменників «Розстріляного відродження», часописи 1920-х років, листування із архіву Івана Дніпровського (наприклад, листи Миколи Куліша чи Леся Курбаса до Дніпровського, його дружини Марії Пилинської), особисті речі письменників та інше.

Тобто експозиція «Апокриф» якраз фіксує живий літературний процес, який дійшов до наших днів у вигляді цього листування, книжок та інших експонатів. Оце насправді найцінніше з того, що у нас зберігається.

Експозиції, які змінюються з періодичністю місяць, два, три – вони також експонують наші книжки, але вже новіші, наприклад експозиція «Різдвяне диво», котра зараз працює в Літературному музеї. Це книжки різдвяної тематики, які передали нам сучасні видавництва, і вони демонструють різноманітність видань цієї тематики, що дозволяє проводити інтерактивні заняття.

Специфіка нашого музею полягає в тому, що наші відвідувачі не просто дивляться на експонат, як він стоїть у вітрині. Ми проводимо з відвідувачами заняття, побудовані на питаннях, відповідях, завданнях, квестах. Здебільшого нас відвідує учнівська, студентська аудиторія. Тому їм цікаво не просто дивитися і слухати. У «Різдвяному диві» дітки зараз виготовляють різдвяних павуків. Це для них відкриття, альтернатива традиційній ялинці. Це для них цікаво.

Інтерактивні заняття, мабуть, можна відвідувати лише групою?

Може прийти й одна людина, і ми будемо її обслуговувати. Проводимо екскурсії і для одиничних відвідувачів. Завжди раді всіх вітати в нашому музеї.

А експонати нові надходять?

Музей постійно поповнює свою колекцію новими експонатами. Щороку до фондової колекції музею надходить понад тисячу нових експонатів. Ми співпрацюємо з сучасними видавництвами. Харківські видавництва «Клуб сімейного дозвілля», «Фоліо», київські «К.І.С.», «Темпора», «Грані‑Т», львівське «Свічадо» завжди передають нам нові книжки. Ще є неописані архіви, над якими працюють наші наукові співробітники.

Після смерті харківських письменників досить часто їхні родичі передають архіви до нас, тобто поповнення завжди відбувається.

Дякую Вам за розмову.