Юлія Юдіна: «Підтримка з-закордону є дуже важливою для нас, але все одно, всі ці проблеми вирішувати нам»
Коли Ви почали опікуватися екологічними проблемами і що Вас до цього привело?
– Коли я починала цим займатися, важко сказати, що то були лише екологічні питання. Це було десь два роки тому з розширенням гольф-клубу за рахунок лісу. Коли було ухвалено це рішення про відведення 30 гектарів Лісопарку для гольф клубу, тоді це було не лише екологічною, а й великою соціальною проблемою. Мешканці селища П’ятихатки взялися за захист своїх прав і захист цієї ділянки лісу. Вдалося досягнути того, що те рішення було скасоване, і гольф клуб розширився за рахунок прилеглого до нього поля. Це те, що вдалося.
Потім був Парк Горького. Скандальна дорога. Ці події в принципі переплітаються. І далі так чи інакше практично всі дії були пов’язані з екологією.
Також вдалося досягнути відміни рішення про виділення під забудову 149 гектарів Лісопарку на Олексіївці.
Займались, навіть, питаннями, які стосуються електротранспорту, як екологічно-чистого виду транспорту. Тобто відстоювали права харківців на екологічно чистий, дешевий і безпечний міський транспорт.
Ще одним із напрямків роботи є «Харківський коксовий завод». Десь рік тому за допомогою до нас звернулися місцеві мешканці цього екологічно забрудненого мікрорайону. Писали інформаційні запити, проводили акції протесту. На жаль, єдиного результату, якого вдалося досягнути – це штрафи на «Харківський коксовий завод». Екологічна інспекція також постановила їм установити фільтри, але на даний момент ці фільтри ще не встановлені.
А штрафи були тільки призначені, чи їх і сплатили?
– Ми знаємо лише про те, що були призначені, а сплатили їх чи ні – ми не знаємо.
Якого розміру були ці штрафи?
– 14 мільйонів гривень за забруднення ґрунтів.
Повертаючись до зелених насаджень, скажіть, будь-ласка, чи маєте Ви повну картину всіх вирубок у місті Харкові?
– Вирубки зараз ведуться практично по всьому Харкові, тому дуже важко їх відслідковувати і мати повну картину всіх вирубок. Ви рубка є точковою – то Квітки Основ’яненко, то проспект Гагаріна, то Полтавський Шлях. Громадські активісти це фіксують. Ми підготували звіт з екологічної ситуації в Харкові і направили його на розгляд в Єврокомісію. Звісно, картина жахлива.
Що Вам відомо про проблеми стічних каналізаційних вод у місті Харкові та його околицях?
– Це велика проблема міста Харкова. Те, що ми хоча б трішечки зачепили – це Темнівська колонія, яка десятки тисяч кубічних метрів каналізаційних стоків скидає в річку Уди.
Така ж сама ситуація і в селищі Комунар, що неподалік Харківського аеропорту. Нещодавно, до нас звернулися мешканці цього селища. У них теж викопали і розікрали труби, і каналізація близько року тече в ставок. Вони писали багато звернень і запитів, але результату покищо немає.
Це селище розташоване дуже близько до аеропорту. І відтіля йде дуже неприємний запах. Цей сморід розповсюджується на аеропорт. Вітерцем як подме, то наші гості зможуть відчути усі запахи нашого гостинного міста. Тому ми теж зайнялися цією проблемою. Сподіваємося, що результати будуть.
Що стосується екологічних проблем, то їх дуже багато. І незважаючи на те, що Харків не ввійшов до десятки міст України з найбільшою екологічною ситуацією, все одно тут є чим займатись і є що вирішувати.
Якою є ситуація з Дергачівським полігоном твердих побутових відходів?
– Сміттєве звалище Дергачівського полігону – це біль міста Харкова. Скільки ми запитів писали, скільки ми отримали інформації щодо неблагополучного екологічного становища, росту онкологічних захворювань у цьому районі, однак, не зважаючи на це, була ухвалена нова постанова, щодо розширення полігону більше ніж на 40 гектарів. Що там буде?.. Ми надсилали запит, але отримали тільки відповідь про те, що ще нема проекту що там буде, але ця територія вже виділена під КП Муніципальна компанія поводження з побутовими відходами". Це те, що стосується Харкова.
Що б ви могли розповісти про екологічні проблеми Харківської області?
– Найболючіші проблеми області – це ліси. Постійно ведеться точкова вирубка лісів.
Візьмемо хоча б Данилівський лісгосп. Вирубка ведеться. Видима частина лісу начебто ціла, а далі – секторами і квадратами ідуть суцільні вирубки. Цілими гектарами вирубують.
Така ж проблема і в частині Данилівського лісгоспу «Березовий гай». Було 70 гектарів цінного березового лісу. Всупереч закону це віддали під забудову. Але вдалося досягти того, що частина рішень із виділення землі були скасовані. Там була ситуація ситуація, що кожне рішення з виділення землі довелося заперечувати в суді.
Чи звертались Ви в якісь міжнародні організації?
– Так, зверталися. Ми підготували екологічний звіт, який було направлено в Асоціацію Східного Партнерства. І цей звіт зацікавив наших європейських колег. Що можна з цим зробити? – Це перш за все наші проблеми. Вони готові надавати підтримку, але за умови, що ми зі свого боку будемо робити все можливе.
Представники європейських організацій покищо не бачать такої соціальної активності, зокрема того, що ці екологічні проблеми хвилюють не лише екологічні організації, а й місцевих мешканців. Тобто великого резонансу і соціальної активності для вирішення цих проблем вони не бачать. Можливо, в подальшому, вдасться вивести екологічні питанні у більш резонансну площину.
Передавали, екологічний звіт англійською мовою і представникам ОБСЄ, які нещодавно відвідали Харків у зв’язку з пікетами біля Качанівської колонії.
Ми також ведемо листування з різними європейськими організаціями. Але основний акцент стоїть на тому, що це наша країна, нам тут жити і нам вирішувати ці проблеми. Підтримка з-закордону є дуже важливою для нас, але все одно, всі ці проблеми вирішувати нам.
Чи збільшується кількість активних громадян, які зацікавлені екологічними проблемами?
– Якщо ми говоримо про екологічну групу ВО «Батьківщина», то ця група працює на основі партійної структури, але тим не менш, ми долучаємо до співпраці всіх охочих, причому в різних форматах. Хочете займатись екологічним просвітництвом – будь-ласка. Ми проводили курс лекцій з екології. Читали лекції і показували фільми для різних груп населення. До цього також долучалися кваліфіковані безпартійні екологи. Це люди, які виявили бажання поділитися своїми знаннями і досвідом.
Хочете брати участь в акціях – тут дуже широке поле діяльності. Всі громадські діячі й активні громадяни можуть підтримувати ті акції, які найбільше їх цікавлять.
Публіцистична діяльність – це ті дані, які нам передають, ми розміщуємо на доступних Інтернет-ресурсах.
Є гнучка система розсилки. В цьому плані намагаємось надавати можливість кожному охочому реалізувати свій творчий потенціал.
І там де Ви не домоглися справедливості в місцевих судах, Ви подаєте у вищі суди, в Європейський суд? Чи багато таких справ?
– Ми подавали в суд з приводу дороги у Парку Горького. Але цей процес довготривалий. Доки ми пройдемо всю процедуру в Україні, враховуючи те, як затягують судовий розгляд (наприклад, одну зі справ замість відведених на це трьох місяців розглядали дев’ять), ми можемо втратити дуже багато часу, і втратити багато можливостей. Через 4 чи 6 років, коли це розглядатимуть у Європейському Суду, це питання буде не дуже актуальним. Але такі можливості, як розгляд справ у Європейському Суді ми не відкидаємо.
Чи працювали Ви з офіційною статистикою по зелених насадженнях? Настільки вона збігається з реальною кількістю дерев?
– Дані отримані від громадських активістів важко порівняти з офіційними даними. Статистична кількість зелених насаджень у Харківській області, і ті дані, які подають громадські активісти різняться десь на 30%. Реально, зелених насаджень значно менше.
Кількість вирубаних дерев, за статистикою "Харківзеленбуд", збігається з кількістю висаджених. Близько двох тисяч дерев у Харкові було зрубано і близько двох тисяч дерев висаджено. Але по факту, коли ми беремо те, що маємо по наших даних, цифра зрубаних дерев виходить значно більшою. А даних по висаджених дерев у нас фактично немає. Де висаджували, хто висаджував і скільки прийнялося – ми не знаємо.
А якщо, наприклад, зрубали величезний здоровий дуб. То хіба буде компенсацією цієї шкоди висадженням десь на околиці міста одного малесенького п’ятисантиметрового дубка?
– Якщо вирубали неаварійне дерево – тоді один до п’яти. На одне зрубане мають висадити 5 нових. Тому що щось прийметься, а щось – ні. Але цих пропорцій не витримують, навіть, в офіційних відповідях.
Дуже дякую Вам за розмову
