Павло Савельєв, гітарист і соліст гурту «BAndurbaND»
Гурт «BAndurbaND» народився в 2005 році. Народився не з криком і сльозами, а – з піснею і усмішкою. З колоритом і автентикою багатовікової народної музичної творчості і заснувавши власний сучасний напрям – ГОН. Оригінальності та драйву гурт досягнув завдяки поєднанню бандури, гітари, баяну, бас-гітари, барабанів та двох ГОНорових солістів. Більше про історію, цілі та, власне – творчість гурту нам розповів – Павло Савельєв, гітарист і соліст «BAndurbaND».
- З чого "BAndurbaND" починав творчий шлях - з народних пісень чи власних?
Власних пісень у нас і зараз не дуже багато, їх там три чи чотири… А починали ми переспівуючи народні, і з самого початку була ідея: беремо українську народну пісню і переробляємо. Можна сказати – ламаємо стереотипи, не робимо це в такій зашкарублій українській манері. Одну і ту ж народну пісню можна почути у різних інтерпретація, наприклад, на Східній Україні і на Західній: різне виконання, інші слова подекуди… От, і ми вирішили: а чом би їх геть не переробляти? Залишати тексти такі які вони є, а змінювати мелодику, манеру подачі, трішки іронізувати (бо ми без цього не можемо). Я думаю, що український народ, здебільшого, іронічний сам по собі.
- А подальша орієнтація на переспіви чи на авторську пісню?
Ми будемо і так, і так робити: не залишатимемо українських пісень і додаватимемо своїх. Ми намагаємося брати, так би мовити, «народні хіти» і пропускаємо через призму сучасності – виходить, такий собі, кавер. Але перелік досить відомих народних пісень з часом вичерпується, і тому залишатись і стояти на ідеї – тільки народні, - це не дуже правильний вектор. Тому в подальшому ми продовжуватимемо писати свої тексти. І в майбутньому буде більше авторських пісень.
Фото: pintagon.com.ua
- Яким на твою думку є ваш слухач? Спробуй намалювати його портрет, характерні риси.
Це той слухач, який задовбався від попсової музики; який хоче отримувати більше позитиву від життя; якому остогидла політична тяганина в Україні…
- А пісня «Веломашина Україна»? Там же присутній дотик до політики.
Не можна сказати що вона є політичною… Швидше – соціальна. Там більше про наш менталітет.
- У складі гурту троє музикантів з акторською освітою. Як театр впливає на музику?
Безперечно є тісний зв'язок, бо те і те є творчістю. Одне одному не заважає, а навпаки тільки доповнює і допомагає. Плюс театру в тому, що він допомагає мені краще відчувати музику.
- "BAndurbaND" брав участь в багатьох фестивалях. А як із окремими гастролями гурту?
Ми не дуже часто виступали в клубах, але намагаємось розширити свою гастрольну діяльність. Можна поділити існування гурту на три періоди. Перший період найцікавіший, бо все тільки «народжувалося» і ми ще не знали чи є майбутнє в нашого гурту. Перші композиції ми записували на мікрофон-петличку, це було щось на зразок демоальбому . Ці записи потрапили до рук Олега Скрипки і він запросив нас на «Країну мрій». Це, власне, і був перший період – становлення (2005-2007 рр). потім почався період творчого анабіозу, який тривав два роки. І от, в 2009 обновлюється склад гурту. Я запросив Андрія Вакуленка, ми почали знову існувати, відвідали багато фестивалів: «Печенізьке поле», «Підкамінь», «Шевченко фест», «Захід» та ін.
- Яка функція напряму ГОН переважає: розважальна чи просвітницька, думаюча?
Іронія – це дуже класна штука. Вона одночасно розважає і «підіймає» певні проблеми. Ми, такі собі, чуваки-скоморохи.
- Ціль Вашої творчості?
Хочеться донести, що потрібно ставитись до життя не скептично, а – іронічно і позитивно. Любити одне одного і шанувати… а що тут ще можна додати?!
Адекватність – одним словом.
Сторінка Вконтакті: http://vk.com/club5464920
Сайт: http://bandurband.ucoz.ru/
Записи гурту: http://www.youtube.com/watch?v=eu4PVCpseQc&contex..