Валерій Сорока: «На реставрацію стадіону «Металіст» бракувало потрібних будівельних матеріалів»

А що Вас спершу зацікавило: реставрація чи колекціонування?

– Колекціонування зацікавило ще з дитинства.

Що Ви починали колекціонувати?

– Як усі – то етикетки від коробок з-під сірників, то значки. Діти часто таким займаються. А потім – марки, монети. У старі добрі часи відвідував гуртки нумізматики, філателії.

Настільки є достовірними каталоги з нумізматики? Чи багато таких монет, що не входять до каталогів?

Мені важко на це відповісти. Наче все, і наче й не все. Тому відповісти на це питання дуже важко.

А які монети 20-го сторіччя є найбільш рідкісними?

– Це, мабуть, монети часів Першої та Другої Світової війни. А також часів Жовтневої революції, тоді – коли кожен свої гроші друкував.

Коли Ви почали займатися реставрацією? Ви навчалися за цим напрямом, чи це прийшло потім?

– Це прийшло потім. На жаль, освіти з реставрації нема. Це вийшло зовсім випадково. Колись робив ремонт і треба було зроби те, що було загублено.

А що це було?

– Це був карниз на будівлі. Лишилася лише його невеличка частина. Трохи в бібліотеці посидів, подумав, і так воно само вийшло. А потім – воно пішло-пішло.

Що Ви реставровували в Харкові? Які роботи Вам запам’яталися найбільше?

– Це хоральна синагога по вулиці Пушкінській. Частина робіт була по центральній ощадкасі, що на Радянській. Це старий аеропорт. Це такі знакові роботи.

В яких роках ви цим займались?

– Синагога – десь у 2005-му, ощадкаса – десь 2008 рік. І ще було дві роботи на стадіоні «Металіст» - ротонда і на східній трибуні історична стіна. Це теж десь 2008 рік. Робота була дуже цікавою. На тому ж стадіоні «Металіст» матеріалів було мало, і доводилося додумувати, або знімати якісь шари з інших будівель, і потім все це комбінувати.

Тобто реставрація є не тільки зовнішньою – за кольором і формою, а й матеріали того часу підбираються?

– В ідеалі це так і має бути. Але щоб підібрати ці матеріали, їх треба аналізувати і все таке інше.

Є в Харкові такі споруди, що реставровані саме таким чином?

– Так. Успенський і Благовіщенський собори відреставровані саме таким чином. У ті часи діяла дуже потужна організація «Укрреставрація». До реставрації був трішки інший підхід.

Що, на Вашу думку, найближчим часом треба реставрувати у Харкові?

– Це стара частина нашого міста – центральна частина, здебільшого – багатоповерхівки. Багато старих будівель, зокрема, фасади на Радянській. Консерваторія також потребує реставрації.

Розкажіть, будь-ласка, про ваші останні роботи.

– Це різні приватні замовлення, над якими і зараз працюю. Це, навіть, не реставрація, а нова будівля, з відтворенням певного стилю.

І все ж таки, повертаючись до Ваших колекцій, як Ви вважаєте, чи можуть продаватися на ринку монети, наприклад, тустанських воїнів 14 сторіччя по 60 гривень за штуку?

– Це мало. Я вважаю, що це підробки. Навіть, коли б цих монет було дуже багато, вони були б набагато дорожчими. Три нулики точно можна добавити.

Чи є у Вашій колекції одинакові монети або марки? Чи готові обмінятися ними з іншими колекціонерами?

– Інколи, буває.

Яких років монети і марки Вам вдалося зібрати?

Є марки  19 сторіччя. Монети десь такої ж давності.

Як зберігати монети, щоб вони не псувались?

– Найкраще – від людських очей, щоб не поцупили.

Чи можна зберігати монети склавши їх на купу в якусь коробку чи банку? Настільки швидко вони будуть окислюватись?

– Монети краще зберігати в альбомах або кейсах. Є фізика, хімія і фізична хімія. За скільки років можуть попсуватися монети залежить від матеріалу, з якого вони зроблені. Це може бути рік, а може бути і 10 років. Особливо окислюється мідь і алюміній. Хімічна пара і й окислення призводять до того, що ці монети «їдять» одне одного.

Дуже дякую Вам за розмову.