Ольга Каменева: «Мені зробили такий косметичний шов, охайний, маленький. Сказали, що вирізали апендицит»

Жанна Титаренко  |  Субота, 5 травня 2012, 10:18
Ольга Каменева наважилася розповісти про те, як із нею вчинили у Харківській обласній клінічній лікарні – «Центрі екстренної медичної допомоги та медицини катастроф». Потерпіла також має дві довідки, які підтверджують, що апендицит, який начебто їй видалили, лишився на місці.
Ольга Каменева: «Мені зробили такий косметичний шов, охайний, маленький. Сказали, що вирізали апендицит»

Пані Ольго, скажіть будь-ласка, скільки грошей з Вас взяли за так звану операцію?

–  Операцію не робили доки батько не приїхав, доки не привіз грошей. А тоді одразу почалося: 650 гривень за лікарняні інструменти, 600 –  ми віддали анестезіологу, 300 – лікарю. Але він ще ходив протягом тижня, коли я лежала, запитував про винагороду. І врешті-решт, мене випхали з лікарні  з кровотечією.

Коли це все трапилося і в якій лікарні Вас так обслуговували?

– 22 листопада 2011 року в Харківській обласній лікарні – «Центрі екстренної медичної допомоги та медицини катастроф». Привезли, начебто, з апендицитом. Мене повністю оглядали. Я дивуюся, як можна було не помітити, що кіста на яїчнику уже повністю дозріла (і вона потім луснула). І потім інші лікарі мені сказали, що це вони під час так званої операції зачепили маткову трубу з правого боку. От якраз вони там і розрізали. Якраз тоді були практикантки, лікар щось їм показував, розказував.

Памятаєте прізвище того лікаря?

– Антонюк Віталій Павлович. Я його, мабуть, запамятаю до кінця своїх днів.

Тобто Вас начебто прооперували, а що було потім?

– Так. Мені зробили такий косметичний шов, охайний, маленький. Сказали, що вирізали апендицит.

Скільки часу вони чекали грошей після того як Вас привезли?

– Мене привезли десь між 9 і 10 годиною ранку. Майже о 8-мій вечора мене забрали в операційну.

Вас обстежували?

– Так. Робили аналізи, оглядали, робили  УЗД (УЗИ) малого тазу, шлунку.

Скільки Ви були в цій лікарні?

– 5 днів. У мене кров не зупинялася. Я лікарю весь час казала про це. Він мені призначав якісь скорочуючі препарати, але це не допомагало. У мене так текло, що… А коли додому приїхала (що ж було робити – виписали, то й виписали, подітися було нікуди), вдома через тиждень у мене така кровотеча відкрилася, що я думала, що в мене все витече.

І потім Вас знову госпіталізували?

– Так. Ми викликали швидку й мене відвезли в Мерефу. І я дуже вдячна, і буду вдячна до кінця своїх днів, хірургу Ларисі Олексіївні, прізвища не памятаю, оскільки перші три доби була в непритомному стані, і гінекологу Наталії Володимирівні. Вони врятували мені життя. Мене вже не встигали довезти до обласної лікарні. Жити залишалося до двох годин.

Так трапилося через сильну кровотечу?

– Так. Кіста луснула і маткова труба в мене була розірвана. Хоча потім гінеколог мені сказала, що при такому терміні позаматкової вагітності труба сама не могла луснути – то її зачепили під час так званої операції з видалення апендициту.

Що мені робили в обласній лікарні і як робили?.. Це як то кажуть: «лікарська таємниця».

Коли ми приїхали до того лікаря – Антонюка Віталія Петровича і запитали у нього: «Як це так трапилося? Ви ж робили УЗД (УЗИ)? Як Ви кісту не побачили, що вона луснула? Фактично тиждень пройшов. За тиждень вона не могла вирости до таких розмірів, щоби луснути. І як можна було не побачити, що позаматкова вагітність?..» Віталій Антонюк відповів, що це лікарська таємниця. Нікуди не підкопаєшся.

А скарги Ви якісь писали?

– По-перше, я ніколи з цим не стикалася. По-друге, я людина не скандальна і не люблю всілякі розбірки. Я приїхала до нього чисто по-людському, я не кричала, не сварилася з ним. Я в нього запитала: а що ще можна було вирізати крім апендициту? Що там іще може бути, що може так боліти? Він відповів: «Ми Вам вирізали апендицит, і все у Вас добре».

Та як же добре? По-перше, в мене сечовий міхур болів місяць після їхньої операції. Я в туалет не могла сходити нормально. І як можна виписувати з кровотечею? Я йому почала це казати, а він каже: «Оце я не знаю. У кожного лікаря – це лікарська таємниця».

Скільки Ви лікувалися в Мерефі?

– В Мерефі лежала тиждень.  Три дні я була непритомною. Не їла нічого. Мені крапали крапельниці.

Коли мене привезли, на той момент у хірургії був ремонт. У них була єдина хірургічна кімната. Вони мене одразу туди, тому що мене вже просто не встигали відвезти до обласної.

Я дуже вдячна тим лікарям, які мене врятували. У мене в Мерефі ні копійки не попрохали. Операцію зробили безкоштовно, всі препарати були їхніми.

Щиро дякую Вам за розмову.

comments powered by HyperComments