Фестиваль «ROCK NOCĄ» – 2013. PART TWO – «BANDURBEND»

Лауреатами Фестивалю стали такі групи, як польські Kombajn Do Zbierania Kur Po Wioskach, Materia, білоруські Стена та J-J Bingz або німецька група Shirley Holmes.

В Україні цього року тверді сцени (визначення авторів фестивалю, що означає відбіркові тури на різних сценічних майданчиках) відбувалися у двох містах – Львові та Харкові. Якщо у столиці Західної України, в рамках рок-дня етно-джазового фестивалю «Флюгери Львова», здобув перемогу київський гурт  "Hairy Viper", то фаворитом твердої сцени у Харкові стали хлопці з формації  "Bandurband"¹.

Щовівторка, за останні півроку, у відомому усім музикантам клубі – арт-кафе «Агата» проходили відбіркові концерти. Учасниками стали різноманітні у жанровій структурі угрупування, серед них: блюз-тріо Banderas Blues Band (м. Харків), hrad & melodic rock команда «ROYAL CORVUS» (м. Харків), alternative rock група «Road Of Rain» (м. Сімферополь),  gothic doom metal гурт «Mortalium» (м. Харків), post-funk група «Сутулый Чародей» (м. Запоріжжя), trip-hop група «MAMANET» (м. Краматорськ), rock/grunge/blues формація «Інша думка» (м. Запоріжжя), «rock with folk influences» місцями навіть «hard» команда, «По.Ст.» (м. Харків), альтернативна рок-група «FONTALIZA» (м. Донецьк), позитивна та бадьора hard rock група «Буратинов День» (м. Одеса) та ін.

Фактично переможцем стала група «FONTALIZA», але через кілька днів організатори заявили, що через неготовність членів цієї команди до виїзду закордон, до Польщі вирушає гурт Bandurband (2-е місце за результатами голосування журі на Гала-концерті).

Маючи достатньо об’ємну картину діяльності «ROCK NOCĄ» варто зауважити, що Рок-Фестиваль справді реалізовує свою мету – розрекламувати і дати старт молодим рок-групам, а також об'єднати сучасних виконавців рок-музики з різних країн на одній сцені. Загалом, цього року фестиваль проходитиме під девізом «Рок на все життя». У рок-робочій зоні буде розміщено мобільну станцію переливання крові, де кожен з гостей та учасників фестивалю матиме можливість стати донором і допомогти тим, кому потрібно  врятувати життя.

«Справжня варта» вирішила зустрітися з усіма переможцями¹ відбіркових турів, отож настала черга гурту, який грає роко-хопо-фанко-фолковому у стилі, з елементами рок-н-ролу, рейву, реггі та етніки – "Bandurband".

PART TWO – BANDURBEND

–  Як створилась група, звідки взялося бажання у акторів створювати музичний продукт?

Павло:  Передумови мабуть йдуть ще з дитинства. Щось музично творити я починав ще в школі. Грав у створеному із старшим братом шкільному гурті, ясно, що все було трішки «шкільним»! Тому коли прийшов до університету, то вже якось тримати гітару і щось «блямкати» на фортепіано я вмів (Павло та Юрко випускники Харківського національного університету мистецтв  ім. Котляревського (ХНУМ), театрального факультету, кафедри майстерності актора та режисури театру анімації).

Завжди, коли випадала можливість, використовував ці «навики» в студентських капусниках! Взагалі можу сказати, що в мене був музичний і кльовий курс. Правда майже всі були «самоучки», але це не заважало інколи щось музично-стьобно виконати на сцені. Скажу чесно, тоді в мене і була введена пігулка іронії, яка «пре» досі. Тому власне коли ми з Юрком (з ним я теж познайомився в університеті) влітку 2005 року поверталися з репетиції театру «Арабески» (Театр-студія «Арабески» — недержавний театральний колектив в місті Харкові. Режисер Світлана Олешко. Тісно співпрацює з Сергієм Жаданом – примітка автора), в якому тоді разом працювали, в гуртожиток, зустріли афроамериканця Чарльза, зі студентами театрального ВУЗу таке трапляється, який і запропонував нам виконувати переробленні українські народні пісні.

Він навіть хотів долучитися до нас із другом Мартіном: вони пропонували застосувати елементи афро-хіп-хопу. Я з радістю прийняв таку пропозицію, бо це мало бути чимось дуже іронічним. Ми навіть зібралися один раз на якусь репетицію і щось навіть поробили. Але то було літо – час канікул, всі збиралися від’їздити по домівках. А коли восени, я і Юрко, повернулися до гуртожитку, то наших «чорнявих» хлопців вже не знайшли – десь поділися! Ми вирішили продовжити задумане і заспівати те, що робили, продемонстрували спочатку друзям з гуртожитку свої творчі нариси, і якось то всім сподобалось. Тоді і було «ухвалене» рішення про створення музичного колективу! Пішов Юрко до консерваторії та знайшов там наших майбутніх музик.

Юрко: Так, нам з Пашею, акторам-студентам хотілось розвиватись після усіх наших клоунів, лялькарів перейти на драматичний «арт-гон» вокал. З самого початку все було на словах: Паша мав придумати мелодію, я мав розкласти текст, і так ми довго збиралися, поки не зустріли вже згадуваних афроамериканців Чарльза та Мартіна. І перша наша пісня  була «Ой у лузі калина...» [Авторка - Хочу нагадати, що Харківський національний університет мистецтв ім. І. Котляревського, зокрема театральний факультет, на якому і навчались хлопці, а дехто із учасників гурту ще і студіюється, славиться випускниками-акторами, які здобули велику популярність у музичному світі не тільки України, а й поза її межами. Варто хоча б згадати арт-рок-гурт «Оркестр Че» та «5’nizza» - дует, що виконував пісні в стилі reggae та funk. Останній припинив своє існування у 2007 році, зате подарував двох прекрасних виконавців – Сергія Бабкіна та SUNSAY]. 

–  То як ти, Юрко, шукав музикантів? 

Юрко: Пошук музикантів відбувався так: пішов я в консерваторію, знайшов  клас народних інструментів, бачу студенти сидять і грають на коридорах. Ходив слухав і дивився в прекрасні – людяні очі. От і все... потім почав пропонувати співпрацю і всі погоджувались. Єдине, ті ж самі студенти про басиста казали, що є такий басист, його точно треба брати "КУМ" (Олександр Іваницький) і правду казали)))

Юрій Чеботарьов

–  Жанрова скерованість гурту: вона допомагає виокремитись з-поміж інших чи вводить гурт у певну фолькову структуру, якщо так, то в яку, на вашу думку?

Павло: Це те і те. Це певним чином допомагає виділитися серед інших, а також вводить нашу творчість в фолькову і позафолькову структуру. Тобто ми постійно в пошуках і думаю будемо то робити завжди. В майбутньому пісні можуть стати вже менш хоповими, а більш мелодичними, бо час минає, ми дорослішаємо. І взагалі, часто просто необхідно виходити за рамки! )))

Юрко: Для мене це швидше те, що допомагає виділятись, це ж саме та можливість, яка дозволяє по-різному гнати і поводитися андеграундно на сцені.

–  Актор та співак: хто кому допомагає у гурті?

Павло: Для мене то є цілком взаємопов’язані речі. Акторська природа допомогає мені співакові з драматургією. Мені співаку акторський досвід надає можливість більш глибоко поринути в мелодійність та глибину свого голосу.

Юрко: Оскільки ми не професійні вокалісти, то акторська професія тут нам дуже допомагає!

–  Звідки виникла назва «BandurBand»?

Павло: Коли прийшов момент, що вже негайно мали визначитись з назвою, то було запропоновано два варіанти: «BandurBand» та «Васько де Гама». Вирішили спочатку зупинитися на другому варіанті, але в останню мить всі чомусь різко передумали, а це було на телебаченні перед зйомкою новорічної програми, і от... в титрах ми вже були заявлені як «BandurBand».

–  За час існування гурту, за відчуттями, що змінилось (як позитивне так і негативне), чи будете слідувати обраному курсу чи відкриваються нові орієнтири творчості?

Павло: Так, багато чого відбувалося приємного і не дуже, напевно як в усіх. В певний момент, наприклад, із старого складу залишився тільки я, навіть Юрко деякий час не співав за певних життєвих обставин. Зараз ми старичками вважаємось. Із приємних – дуже багато страшенно-позитивних людей пройшло через «Bandurband», з якими і досі налагоджений контакт, тобто залишаємось друзями.

–  Чому ти пішов з гурту і чому повернувся до нього?

Юрко: Я не зовсім пішов, я полетів… у Туреччину. Спочатку я, закінчивши університет, повернувся до Львова, працював у театрі і отак катався через всю країну на концерти чи записи у студії. 

На той час ті гонорари, які пропонували, не завжди навіть мою дорогу покривали. Потім і з театру пішов, працював аніматором у Туреччині. Таке всяке було... А повернувся, тому що все ж таки є в музиці ті чари, які ти отримуєш від хвилі натовпу на концертах, як то кажуть: раз відчуєш – не забудеш. Тому ми знову разом, хоча знову живемо в різних містах: Паша та інші учасники у Харкові, я  – у Києві.

–  Як відбувається просування ваших пісень на радіо? Які труднощі вас спіткають на цьому шляху?

На радіо ще стратегічно не пробивались, відсилали музику, і тим, кому подобалось, ставили її. Пам’ятаю, на JAM FM був проект типу «розбір польотів», де хтось з відомих виконавців слухає невідомих, і висловлює свою думку, так от нашу композицію «Місяць на небі» критикував С.К.А.Й. Сказав, що то круто, ніжно і головне – він вірить тому, що слухає! А для нас це важливо.

Павло Савельєв

–  Як ви розцінюєте свої можливості на фестивалі «ROCK NOCĄ»?

Павло: На рахунок «ROCK NOCĄ» – наразі  нічого не зрозуміло, так як на днях стало відомо, що фестиваль перенесли на серпень і ми поки там не заявлені, хоча і були визнані переможцями!  Залишається вірити та попри усе творити далі!

Нагадаю, що Чотирнадцятий Міжнародний Рок-Фестиваль «ROCK NOCĄ», цього року відрядить свою групу-учасницю на Przystanek Woodstok. Після двох розмов з талановитими українськими музикантами, залишається побажати їм успіху у Польщі та невпинного творчого натхнення.

¹Примітка. Коли велася розмова з «Bandurband», саме вони були визнані переможцями у відбірковому турі, оскільки у фактичного переможця групи «FONTALIZA» з м. Донецьк не були готові закордонні паспорти, до Польщі на Фестиваль, як заявили організатори, поїде група, що посіла 2-е місце за результатами голосування журі на Гала-концерті – «Bandurband» з м. Харків. Дата проведення фестивалю перенесена, а організатори не повідомили про відмову останнім, тому поки не відомо, яка саме з двох гуртів поїде на фінал до Польщі, «Bandurband»  допоки вважається переможцем Гала концерту.

²BANDURBEND (читається як «Бандурбенд»)

  Означає:

- «Банд»-банда

- «Ур» – Україна  (скорочено), але без літери «К»

- «Бенд» – музколектів

- «Бандур»  – так як музичний інструмент, але з останньою літерою «А»

- «Урбанд» – урбанізація

- І так далі досхочу…

Стилі: народний етно-фольк-хаус-драма-бейс-хоп-хіп-хоп-рок (з елементами рок-н-ролу) – реп-хевіметал-буряк-ріпка-попка-рейв-дум-джангл-біт-регі ... Одним словом просто «ГОН» (може це щось новеньке?)

Дебют проходив з пивом у Харкові в Churchill's Music Pub.

Фестивалі «Країна Мрій 2007» і «Мазепа-фест 2008» (там нас назвали чомусь «бандурабенд»), «Шевченко-фест 2010»,  «Тріпільскі зорі 2010», «Пiдкамiнь 2010», «Захiд 2010»