Річка Лопань перестає бути окрасою центральної частини міста Харкова
Саме такий Харків мають споглядати його мешканці. Звісно, влада може виправдовуватися браком коштів на очищення річок, браком спеціальної техніки і чим завгодно, аби тільки нічого не робити. Але визбирати шматки битої цегли в обмілілій товщі води не так і складно. Таке мінімальне очищення річки в центральній частині міста не потребує не то що мільйонів, а навіть, десятків тисяч гривень.
Тим паче, у сільській місцевості уже не перший рік поспіль, безробітних посилають на громадські роботи. Вони рубають чагарники, навіть, на околицях села, щоб і гілля козам наламати було ніде – на це кошти знаходять. Бо справа не лише в тому, що чиновники максимально розкрадають як державний, так і місцеві бюджети, а ще й у тому, що його залишки не вміють, або ж зумисне не хочуть, витратити на корисні справи.
У Харкові марнотратство є ще більшим. Ні для кого не є секретом, що влітку, працівники спеціальних служб викошують спориш неподалік багатоквартирних будинків. Тільки відросте, знову скошують під самий корінь аж доки всохне.
А щодо річки Лопань, то звичайний товстошкірий чиновник з упевненістю відповість – «люди самі засмічують річку, то нехай і чистять. А якщо людям самим річка непотрібна, то чому я про її чистоту маю думати?..»
Так, громадська активність харківців далеко не та, яку хотілося б бачити, але разом з тим, звичайні перехожі з містка в річку по цеглині не вкидають, і кожен з нас сплачує податки, тому після праці має повне право на відпочинок.
Крім того, є спеціальні структури, які мають слідкувати за чистотою річок і карати тих, хто завдає екологічної шкоди довкіллю. Ці структури також фінансуються з наших податків, які сплачує кожен з нас, не залежно від того, ким і де працює і як там оформлений. Податки враховані в ціну товарів і послуг.
Можливо, мешканці Харкова чекають, що у даній ситуації їх врятує «Євро-2012» і малесеньку частинку річки таки почистять. Можливо, саме так і буде. Але чиновники можуть чекати іншого – доки все те сміття течія води перемістить на декілька метрів далі – під міст, де його буде менше видно. І ось тоді, вирішення цієї проблеми відкладуть далеко-далеко – на потім, і повертатись до неї буде значно важче.
