Про вирок, зраду і пораду
«Ще стоїть Україна – не вмерла вона
І вмирати не має охоти
Кожна піч українська - фортеця міцна
Там на чатах лежать патріоти»
(В.Самійленко)
Майже. Бо інколи таки з’являвся у всілякого роду «передачках» на кшталт «свободі слова» для того,щоби розповісти, яким поганим прем’єром була Юлія Тимошенко. Ну «заглибився в опозицію», то й сиди там тихенько. Так ні. Треба прислужитися новій владі задля лояльного відношення до себе? Схоже на те. Бо тільки до розряду замовних можна віднести свідчення проти колишньої своєї соратниці, людини, яка найбільш зробила для перемоги «Помаранчевої Революції».
І вже зовсім «не лізе ні в які ворота», коментар «колишнього» до вироку отого прислужника режиму – «Родіона Потного». На фоні осуду так званого вироку світовою спільнотою, заява Ющенка про якусь зраду інтересів Українського народу - виглядає саме, як його зрадою ідеалів «Майдану». Забув, сердешний, завдяки кому Тимошенко змушена була підписувати невигідні контракти з Росією? Хто, за рік до президентських виборів, почав «піаритися» наданням звання Героя України Степанові Бандері, Шухевичу та визнанням голодомору Українського народу - геноцидом, чим «розбурхав» північного «ведмедя».
Навіть дитині зрозуміло, що високі ціни на російський газ, є помстою за «політику» пана Ющенка відносно північного сусіда. Бандера, Шухевич,Григоренко й багато відомих та невідомих борців за Незалежність не потребували «батьківської турботи» від Президента. Вони були, є, й будуть ГЕРОЯМИ УКРАЇНИ не зважаючи на Укази чи всілякі там скасування Указів судами чи новою владою.
Звання Героя України Степану Бандері треба було давати одразу після інавгурації – це сприйнялося би як зміна вектору політики згідно сподівань багатьох людей, а не як палки в колеса уряду Тимошенко. Зараз можна багато про що базікати, але на той час, іншого виходу Україна не мала, як підписати оті «драконівськи» умови.
Тому звинувачувати когось у зраді, а самому залишатися «білим і пухнастим» принаймні непристойно. У 2004 році Україна повірила в Ющенка й глибоко в ньому розчарувалася. Да Бог з ним, з Ющенком. Українці втратили ВІРУ!. А це найстрашніше. Більшої шкоди Україні принести неможливо. Тож хто,кого й навіщо зрадив? Питання доволі риторичне. То може б вже більш не усугубляти, а сидіти там у глибокій …., тобто «опозиції»? Так ні, дуже кортить повернутися, очолити «Нашу Україну» й піти у депутати. Нова спроба розколоти опозицію, як у 2009-у Рух? Відірвати голоси у противників режиму?
А може не варто? Бо історія - тітка сувора і карає безжально. Пам’ятаймо про це
